Постанова № 11895684, 14.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 р. Справа № 2-а-465/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

за участю

представника позивача Савічева О.О.

представника відповідача Божинського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2010р. по справі№2-а-465/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК ТРЕЙД" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областівід 22.01.2010 року № 0005262301/1/111, яким ТОВ "ВІК ТРЕЙД" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 69294 грн., з яких 51280 грн. - за основним платежем, 18014 грн. - штрафні санкції. В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджував про порушення відповідачем діючого законодавства та відсутності правових підстав для винесення податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2010 року позовні вимоги задоволено: податкове повідомлення-рішення № 0005262301/1/111 від 22.01.2010 року Кременчуцької ОДПІ скасовано як протиправне.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», стверджуючи про відсутність товарно-транспортних накладних або інших документів на підтвердження реальності наданих транспортних послуг по перевезенню вантажу за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року. В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Позивач заперечує проти вимог та доводів апеляційної скарги, вважаючи прийняте судове рішення законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ "ВІК ТРЕЙД"" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 07.04.2005 року по 30.06.2009 року був складений акт від 30.10.2009 року № 5740/23-209/33435205.

За висновками зазначеного акту перевірки стверджувалось про порушення позивачем діючого податкового законодавства, а саме: п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 51280 грн., у тому числі: за четвертий квартал 2006 року на 1950 грн., за перший квартал 2007 року на 990 грн., за четвертий квартал 2007 року на 1894 грн., за другий квартал 2008 року на 3871 грн., за третій квартал 2008 року на 5207 грн., за четвертий квартал 2008 року на 1711 грн., за перший квартал 2009 року на 3278 грн., за другий квартал 2009 року 32379 грн.

Підставою для висновків відповідача про заниження податкового зобовязання було те, що позивачем до складу валових витрат було віднесено суму транспортних послуг, отриманих від приватних підприємців, в розмірі 85552 грн. Зокрема, ТОВ "ВІК ТРЕЙД" уклало договори на надання транспортних послуг з фізичними особами підприємцями: СПД ФО ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 На підтвердження реальності виконання вказаних договорів саме такими контрагентами ТОВ "ВІК ТРЕЙД" були надані акти виконаних робіт. Проте, відповідач наполягав на наданні відповідних документів первинного бухгалтерського обліку (товарно-транспортних накладних або інших документів), які б свідчили про фактичне отримання позивачем наданих транспортних послуг такими контрагентами.

Також, в акті перевірки зазначалося, що підприємством ТОВ "ВІК ТРЕЙД" було занижено валові доходи за 1 півріччя 2009 року на 119566 грн., зважаючи на наявну кредиторську заборгованість по укладеним договорам з фірмами «TRITON ENERGY UK CO» та «BRETAX COMMERCIAL INC», «CARLBOR GRUP SRL».

За результатами перевірки відповідачем 11.11.2009 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005262301/0/3475 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 69294 грн., з яких 51280 грн. - за основним платежем, 18014 грн. - штрафні санкції. .

Внаслідок здійсненої процедури апеляційного узгодження вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 0005262301/1/111 від 22.01.2010 року, яким залишено без змін рішення № 0005262301/0/3475 від 11.11.2009 року.

Позивач звернувся до суду саме з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005262301/1/111 від 22.01.2010 року.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що факт укладення договорів та сам факт отримання позивачем транспортних послуг від фізичних осіб-підприємців повною мірою підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання транспортно-експедиційних послуг. Щодо не включення кредиторської заборгованості до складу валового доходу, то за висновками суду фактично прибуток не був одержаний ТОВ "ВІК ТРЕЙД" та відповідно не міг оподатковуватися.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на фактичні обставини справи та вимоги діючого на час спірних правовідносин податкового законодавства України.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Разом з тим, згідно п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, зважаючи на факт відвантаження (що визнається позивачем) товару фірмам «TRITON ENERGY UK CO» та «BRETAX COMMERCIAL INC», «CARLBOR GRUP SRL», валовий дохід позивача підлягав збільшенню на всю суму відвантаженого товару, а не на суму товару, на яку були здійснені розрахунки з позивачем. Тому відповідачем правомірно включено до валового доходу позивача від продажу товарів (зважаючи на сам факт їх відвантаження) 119566 грн. вартості відвантажених товарів вищезазначеним контрагентам.

Щодо завищення позивачем валових витрат, внаслідок порушення по п. 5.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд першої інстанції повинен був з урахуванням сутності заперечень ДПІ проти позову витребувати у позивача докази, які підтверджують віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та збільшення сум валових витрат. Якщо сторони у справі таких доказів не надали, або надані докази були недостатніми, то суд, керуючись частинами 4, 5 статті 11 КАС, зобовязаний був із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що визначення позивачем податкового зобовязання з податку на прибуток було здійснено у звязку із порушенням вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 8 Правил продажу непродовольчих товарів, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних звязків і торгівлі України від 27 травня 1996 року № 294 та наказу Міністерства транспорту України від 29 грудня 1995 року № 488/346 “Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля”, а саме: позивач відніс до складу валових витрат суми без підтверджуючих документів товарно-транспортних накладних, які б засвідчували факт перевезення товарно-матеріальних цінностей за укладеними угодами з фізичними особами - підприємцями.

Наявність актів виконаних робіт, в яких значиться загальна інформація (зокрема щодо вартості робіт), не може бути належним та достанім доказом виконання договорів про надання транспортних послуг. Адже, відповідно до наказу Міністерства транспорту/Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346 “Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля”, застосування таких форм первинного обліку як подорожній лист вантажного автомобіля" (ф. N 2), подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні (ф. N 1 (міжнародна), товарно-транспортна накладна (ф. N 1-ТН), талон замовника" (ф. N 1-ТЗ), є обовязковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Незважаючи на вимогу суду апеляційної інстанції надати належні документи первинного обліку здійснених господарських операцій з транспортування вантажів, позивачем не було надано жодної товарно-транспортної накладної чи подорожнього листа, з яких би вбачалося перевезення певного вантажу конкретним засобом у відповідний період часу за визначеним маршрутом. Відсутність товарно-транспортних накладних (подорожнього листа) свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення відповідача про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у звязку з відсутністю належних первинних документів на підтвердження правильності формування складу валових витрат по транспортуванню вантажу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи призвело до неправильного вирішення справи, тому підлягають задоволенню вимоги поданої відповідачем апеляційної скарги про скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2010р. по справі№2-а-465/10/1670 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК ТРЕЙД" до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішеннявід 22.01.2010 року № 0005262301/1/111.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Звіт про виконання >

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Гуцал М.І. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 19.10.2010 р.