Постанова № 11895355, 21.10.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-6429/09/1470 Категорія: 2.11.8Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

при секретарі Єршовій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової адміністрації у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари»до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, ОСОБА_1 старшого державного податкового ревізор-інспектора, ОСОБА_2 головного державного податкового ревізор-інспектора, про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари»звернулося до суду з позовом до ДПА у Миколаївській області, ОСОБА_1 старшого держподатревізор-інспектора, ОСОБА_2 головного держподатревізор-інспектора, про визнання дій щодо призначення і проведення 7 серпня 2009 року планової перевірки за дотриманням проведення розрахунків, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій протиправними.

Свої позовні вимоги ТОВ Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари» обґрунтувало тим, що відповідачем в ході призначення і проведення вищенаведеної перевірки не дотримано вимог постанови КМ України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», ст. ст. 9 (відсутність повноважень на проведення перевірки), 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», незаконно здійснено контрольну закупівлю.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року позов задоволено. Визнано дії ДПА у Миколаївській області щодо призначення і проведення перевірки позивача протиправними.

В апеляційній скарзі ДПА у Миколаївській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в ході призначення і проведення перевірки позивача не дотримався вимог постанови КМ України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», ст. ст. 9 (відсутність повноважень на проведення перевірки), 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», незаконно здійснив контрольну закупівлю.

Колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції у звязку з наступним.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

7 серпня 2009 року робітниками ДПА у Миколаївській області на підставі плану перевірок на серпень 2009 року /а.с. 19/ та направлень на перевірку /а.с. 9-10/ було проведено перевірку позивача щодо додержання порядку проведення розрахунків, наявністю свідоцтв, торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт № 0872/14/00/23/22426099 /а.с. 11-12/.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»вiд 04.12.1990 № 509-XII, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Постановою КМ України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»вiд 21.05.2009 № 502, зобовязано органи і посадових осіб, уповноважених законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання.

Частиною 4 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана ВР України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням вищенаведеної норми КАС України, колегія суддів, не приймає до уваги положення постанови КМ України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», так як вони суперечать положенням Закону України «Про державну податкову службу в Україні», щодо прав органів ДПС здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій.

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено підстави та порядок проведення органами ДПС перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів.

На думку колегії суддів, Закони України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанова правління національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»не пов'язані з нарахуванням та сплатою податків, тому перевірки щодо дотримання вимог цих законів і постанови не відносяться до перевірок, визначених у ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»і на них не поширюються вимоги даної статті щодо підстав, порядку їх проведення та попередження про початок перевірки за десять днів.

На думку колегії суддів, норми Законів України "Про державну податкову службу в Україні", «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»є спеціальним порівняно з нормами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", тому використання органами ДПС у своїй діяльності норм вищенаведених Законів України, а не Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є цілком правомірним.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ДПА в областях виконують функції передбачені ст. 8 цього закону.

Статтею 8 вищенаведеного Закону України передбачено, що ДПА України здійснює такі функції: виконує безпосередньо роботу ДПА та ДПІ повязану із контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій

Таким чином, на думку колегії суддів, здійснення перевірки позивача співробітниками ДПА у Миколаївській області є правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу ДПС вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки .

Таким чином, у разі невиконання працівником податкового органу зазначених вимог вищенаведеного Закону України платник податків має право не допустити працівника до проведення такої перевірки.

Колегія суддів не бере до уваги доводи позивача про невиконання в ході перевірки вимог ст. 11-2 вищенаведеного Закону України відповідачем, так як допуск відповідача до перевірки, наявність передбачених документів в матеріалах справи, а також відсутність зауважень позивача до перевірки, яка відображена в акті перевірки дають достатніх підстав вважати, що позивач виконав зазначені вимоги у повному обсязі.

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги те, що діюче законодавство не містить заборони органам ДПС проводити контрольну закупівлю товару. Враховуючи те, що можливість виявлення окремих порушень при проведенні перевірки з питань дотримання законодавства у сфері готівкового та безготівкового обігу іншим методом, ніж здійснення контрольної закупівлі, є неможливим, колегія суддів вважає можливим та доцільним застосування саме такого методу працівниками ДПС, тому цей факт не може бути підставою для визнання дій працівників ДПА протиправними.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, на думку колегії суддів, позивач не доказав протиправності спірних дій відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущені таки порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, і постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари»до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, ОСОБА_1 старшого державного податкового ревізор-інспектора, ОСОБА_2 головного державного податкового ревізор-інспектора, про визнання дій протиправними відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 25.10.2010 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/