Ухвала суду № 11895341, 14.10.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2010 р.Справа № 15/433/06-НР/5016 Категорія:2.19.8Головуючий в 1 інстанції: Семенчук Н.О. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Алєксєєва В.О.

суддів Бітова А.І.,

Милосердного М.М.

при секретарі Кауновій Ю.С.

з участю: представника управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області - Макарової Анни Вікторівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Ольшанського" на постанову господарського суду Миколаївської області від 04 грудня 2009 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області до товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Ольшанського" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2006 року управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Жовтневому районі Миколаївської області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ім. Ольшанського" про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 7 627, 47 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги (з урахуванням зміни підстави позову), УПФ України в Жовтневому районі Миколаївської області вказувало, що колишнім працівникам відповідача, які були зайняті на роботах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, позивачем призначені пільгові пенсії відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", відповідач повинен був відшкодувати позивачу витрати, повязані з виплатою та доставкою цих пенсій. Однак, вказані витрати дотепер невідшкодовані.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що "Прикінцевими положеннями" Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" не встановлений обовязок підприємств відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2. Також, вказуючи, що чинне законодавство не передбачає право Пенсійного фонду України стягувати не сплачені суми витрат на відшкодування пільгових пенсій.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 04 грудня 2009 року позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з ТОВ ім. Ольшанського (54049, м. Миколаїв, вул. Колонтай, 1а р/р 2600639 МФ ВАТ "Мегабанк", МФО 326881, ід. код 00466891) на користь УПФ України в Жовтневому районі Миколаївської області (54050, м. Миколаїв, вул. Янтарна, 61, р/р 256043016114 в ОПЕРВОУ Ощадбанку України, МФО 326461, ід. код 22440662) заборгованість в розмірі 7 672,47 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ "ім. Ольшанського" ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "ім. Ольшанського", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до п.п.1, 2 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

УПФУ в Жовтневому районі Миколаївської області направило позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонерам за період з липня по вересень 2006 року, а саме: по ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_2, які мають право на отримання пільгової пенсії згідно із положеннями п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах до Пенсійного фонду України не вніс.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином доведена заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат з виплати і доставки пільгових пенсій колишнім працівникам останнього, у звязку з чим, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В апеляційній скарзі ТОВ "ім. Ольшанського" вказується, що судом першої інстанції не враховано, що згідно п.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" підприємства відшкодовують витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 (а не №2). Також, на думку апелянта, чинне законодавство не передбачає право Пенсійного фонду України стягувати не сплачені суми витрат на відшкодування пільгових пенсій.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Частиною 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 1 січня 2004 року, збережено порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відшкодуванню у розмірі 100 відсотків відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.

Згідно п.6.1 цього Розділу відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було виплачено колишнім працівникам апелянта, пенсії, призначені відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і, тому, відповідно до вищенаведених норм законодавства, апелянт повинен відшкодувати позивачу 7 627, 47 грн., що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Ольшанського" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 04 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 жовтня 2010 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: