Ухвала суду № 11895153, 30.06.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 40801/09

30.06.10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів Олендера І.Я., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання Балко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тірас» до Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002282300/0 від 09.09.2008 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2009 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Тірас» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області № 0002282300/0 від 09.092008 р.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0002282300/0 від 09.092008 р. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тірас» податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 191413,00 грн.

Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржив відповідач Державна податкова інспекція в Галицькому районі Івано-Франківської області, який в поданій апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята у невідповідності до обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповного зясування фактичних обставин справи, в звязку з чим просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Як на доводи в своїй апеляційній скарзі, покликаючись на ч.ч. 2, 3 ст. 87 Господарського кодексу України, ст. ст. 7, 16 Закону України «Про господарські товариства» п. 1.8 ст. 1, пп. 1.28.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначає, що орган реєстрації проводить реєстрацію не факту збільшення розміру статутного фонду (внесення готівкових коштів на поточний рахунок товариства), а факту рішення засновників товариства про зміну розміру статутного капіталу. Грошові кошти, внесені до набрання чинності рішенням про внесення змін до статуту не є прямою інвестицією в корпоративні права, так як не породжують права власності на статутний фонд. Враховуючи наведене, кошти в сумі 601250,00 грн. повинні були бути відображені позивачем в податковій звітності у відповідні податкові періоди, включені позивачем до складу валового доходу та оподатковані згідно законодавства, як суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої таким платником у звітному періоді. Описка в акті перевірки № 657/23/24682895 від 29.08.2008 р. про визначення коштів в сумі 601250,00 грн. як поворотної фінансової допомоги, хоча дані кошти є безповоротною фінансовою допомогою, не впливає на суть встановлених в ході перевірки порушень. Вважає, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002282300/0 від 09.092008 р., яким відповідачу визначено загальну суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств 191413,00 грн., у тому числі: за основним платежем 150313,00 грн., за штрафними санкціями 41100,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, з 12.08.2008 р. до 25.08.2008 р. працівниками Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Тірас» вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 01.07.2006р.,

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 657/23/24682895 від 29.08.2008 р. (а.с. 7-14), згідно якого встановлено порушення вимог пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: не включено до складу валового доходу безповоротну фінансову допомогу.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002282300/0 від 09.09.2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на прибуток підприємств» в сумі 191413,00 грн., у тому числі: за основним платежем 150313,00 грн., за штрафними санкціями 41100,00 грн. (а.с. 15).

Колегія суддів вважає, що, суд першої інстанції вірно не погодився із висновками податкового органу щодо порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало в невключенні до валового доходу безповоротної фінансової допомоги, отриманої у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 280000 грн.: 2-ий квартал 80000грн., 4-й квартал 200800 грн., виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Тірас» є юридичною особою, зареєстроване Галицькою районною державною адміністрацією 26.02.1997р., код ЄДРПОУ 24682895 (а.с. 45).

Згідно рішення від 27.04.2007р. № 01 одноосібний засновник ОСОБА_1 вирішив збільшити розмір статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тірас» до 625000,00 грн. шляхом внесення грошових коштів в розмірі 601250,00 грн. на протязі року, після внесення повного розміру статутного фонду, затвердити статут товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тірас» в новій редакції, провести державну реєстрацію змін відповідно до чинного законодавства (а.с. 16).

Наказом № 02 від 30.04.2007р. на виконання рішення засновника від 27.04.2007р наказав збільшити розмір статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тірас» до 625000,00 грн. шляхом внесення грошових коштів в розмірі 601250,00 грн., на виконання засновником товариства ОСОБА_1 протягом травня 2007 р. лютого 2008 р., як вклад до статутного капіталу було внесено грошові кошти в сумі 601250,00 грн. (а.с. 17), що підтверджується довідко Галицького відділення ВАТ АКБ «ПлюсБанк» (а.с.42) та відповідними копіями квитанцій (а.с. 18-41).

На час розгляду справи Статут товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тірас» викладений в новій редакції (статутний фонд підприємства визначений в розмірі 625000,00 грн.) і зареєстрований державним реєстратором Галицької районної державної адміністрації 02.04.2008р., що засвідчується відповідним реєстраційним записом № 1106105000004.

Аналізуючи вищевикладені обставини, а також виходячи із змісту поняття «безповоротної фінансової допомоги», визначеного пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», колегія суддів вважає, що фактично на рахунок позивача надходили кошти в якості внеску в статутний фонд підприємства на підставі рішення засновника підприємства від 01.04.2008р., прийнятого в межах наданих йому законом повноважень, що визначені ст.ст.65, 72 і 135 ГК України.

Відтак, здійснивши пряму інвестицію в розумінні ч.2 пп.1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач правомірно не включив до складу сукупного валового доходу суму коштів в розмірі 601250,00 грн., отриманих в якості внесків засновника у статутний фонд підприємства з дотриманням правила, передбаченого пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого не включаються до складу валових доходів суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податків у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

З врахуванням вищевикладеного, виходячи із вимог п.1.8, пп.1.22.1 п.1.22, пп.1.28.2 ст.1, пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій позивача при невключенні до складу валових доходів сум здійснених засновником підприємства внесків у статутний фонд та необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога визначена як сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій), або без укладення таких угод.

За вищеописаних обставин фактично протягом травня 2007 р. лютого 2008р. на рахунок позивача перераховані кошти в розмірі 601250,00 грн., підставою перерахування яких вказано “поповнення статутного фонду”, тобто для перерахування вказаних коштів були зовсім інші підстави, ніж ті, які вказані в пп.1.22.1 ст.1 вказаного Закону.

Також помилковим є висновок податкового органу щодо застосування до розглядуваної операції вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки основою віднесення такої операції до безповоротної фінансової допомоги є відсутність компенсації чи повернення таких коштів. В даному випадку компенсацією виступає володіння засновником (власником) підприємства 100 відсотками вартості корпоративних прав, відповідно - активів підприємства, які були зафіксовані в новій редакції Статуту товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тірас».

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 року у справі № 2а-642/09 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

Судді І.Я. Олендер

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 05.07.2010 р.