Ухвала суду № 11894972, 07.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2588/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Бистрик Г.М., Кучми А.Ю.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 травня 2009 року №0002032302 Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну каргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняю позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 15 квітня 2009 року проведено перевірку позивача з питань дотримання ним порядку проведення розрахунків за товари (послуги), та вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 15 квітня 2009 року №0172101323/32294897.

Даним актом встановлено, що позивачем порушено вимоги п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме позивачем не ведеться облік товарних запасів за їх місцем реалізації. На підставі даного акту відповідачем прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 07 травня 2009 року №0002032302.

Відповідно до п.12 ст.3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Відповідно до ч.5 ст.8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства. В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу директора ТОВ «Фора»«Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства»встановлено, що після первинної обробки бухгалтерських документів за місцем реалізації товарів, вони негайно передаються до бухгалтерії, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. А.Бутлерова, 1. Також бухгалтерські документи зберігаються за адресою м. Київ, вул. Стальського,23 та м. Київ, вул. Кибальчича 23/35. В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу директора ТОВ «Фора»«Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства»встановлено, що після первинної обробки бухгалтерських документів за місцем реалізації товарів, вони негайно передаються до бухгалтерії, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. А.Бутлерова, 1. Також бухгалтерські документи зберігаються за адресою м. Київ, вул. Стальського,23 та м. Київ, вул. Кибальчича 23/35.

На підтвердження ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації позивачем було надано копії видаткових накладних, на підставі цього відповідачем зроблено висновок про відсутність ведення обліку товарних запасів. Відповідачем під час проведення перевірки вимог про надання оригіналів бухгалтерських документів до позивача не надходило. Висновок відповідача про те, що оригінали бухгалтерських документів повинні зберігатися за місцем реалізації товарів є хибним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог п.12 ст.3 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а отже, оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: