Постанова № 11894942, 07.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1606/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г. Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бистрик Г.М., Кучми А.Ю.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Нобліс», Овруцької міжрайонної Державної податкової інспекції у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Нобліс»до Овруцької міжрайонної Державної податкової інспекції у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Нобліс»звернулось до суду з позовом, у якому, посилаючись на приписи Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», просило, з урахуванням уточнень позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної Державної податкової інспекції у Житомирській області № 0000592301/0 від 10.12.2008р.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі позивач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вищевказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вищевказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Овруцької МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, про що складено акт №563/23-01/33950353 від 27.11.2008 року.

В акті перевірки №563/23-01/33950353 від 27.11.2008 року зазначено, що ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" порушено вимоги п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: підприємством не відкориговані (не зменшені) валові витрати за 4 квартал 2007 року на суму кредиторської заборгованості з ліквідованими підприємствами, в результаті чого занижено валовий дохід на 2098436,00 грн.; вимоги п.п.11.2.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: безпідставно віднесено до складу валових витрат суму здійсненої попередньої оплати СТОВ "Дружба" в розмірі 1666667,00 грн. (Ж/о №2, Дт631, Кт311), в результаті чого завищено валові витрати на 1666667,00 грн., в т.ч. І квартал 2008 року на 416667,00 грн., І півріччя 2008 року на 1250000,00 грн.

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0000592301/0 від 10.12.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1567141,00 грн., в тому числі основний платіж - 1159411,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 407730,00 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність нарахування податковим органом позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 315278,00 грн. та нарахованих штрафних (фынансових) санкцій в сумі 70077,00 грн. з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 24.03.2008 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" укладено договір купівлі-продажу № 24/03-08 від 24.03.2008 року. Відповідно до умов договору продавець (СТОВ "Дружба") зобов'язується передати у власність покупцю (ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс"), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити насіння ріпаку у кількості 1000 тон за ціною - 200,00грн. за одну тону, на суму 2000000,00 грн. Підпунктом 2.2 пункту 2 договору покупець зобов'язаний здійснити передоплату за насіння ріпаку.

На виконання умов договору ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" здійснив попередню оплату в розмірі 2000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 333333,33 грн. (платіжні доручення №252 від 26.03.2008 року на суму 500000,00 грн., №262 від 09.04.2008 року на суму 720000,00 грн., №264 від 11.04.2008 року на суму 180000,00 грн., №269 від 16.04.2008 року на суму 60000,00 грн., №268 від 16.04.2008 року на суму 140000,00 грн., №270 від 17.04.2008 року на суму 100000,00 грн., № 276 від 19.04.2008 року на суму 1000000,00 грн., № 277 від 24.04.2008 року на суму 200000,00 грн.) Станом на 30.06.2008 року продукція по даному договору не отримана і на підприємстві рахується дебіторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" з СТОВ "Дружба" в розмірі 2000000,00 грн. Дані обставини підтверджуються актом перевірки (а.с.17) та представниками сторін не заперечуються.

В акті перевірки вказано, що договір, укладений між позивачем і СТОВ "Дружба" №24/03-08 від 24.03.2008 року, є нікчемним в силу ст.218 Господарського кодексу України та ст.ст. 215, 228 ЦК України, так як в ньому зазначено, що СТОВ є платником податку на прибуток на загальних підставах, в той час як СТОВ "Дружба" являється платником фіксованого сільськогосподарського податку і не являється платником податку на прибуток на загальних умовах.

Суд першої інстанції правомірно не погодився з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно пп.11.2.3. п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Будь-яка особа, визначена зазначеною нормою Закону, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

Договір між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" укладений у відповідності до вимог ст.ст. 215, 203 ЦК України, ні ким не оскаржений та є чинним на час розгляду справи в суді.

Відповідно до пп.6.2 п.6 договору №24/03-08 від 24.03.2008 року на момент укладення договору продавець (ТзОВ "Дружба") та покупець (ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс") є платниками податку на прибуток підприємств на загальних умовах.

Позивач на підставі договору №24/03-08 від 24.03.2008року купівлі - продажу насіння ріпаку здійснив передоплату за товар, а суму сплачених коштів - 1666667,00 грн. відніс до складу валових витрат за датою списання коштів з банківського рахунку, при цьому правомірно виходив з положень пп. 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Що стосується господарських операцій з ТОВ "Євробудлайн-Україна" і ТОВ "Торгавтоконсалтинг", судом першої інстанції встановлено: між ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" та ТОВ "Торгавтоконсалтинг" укладено договори №30-07/07/м від 30.07.2007 та №31-08/07м від 31.08.2007 року на проведення маркетингових досліджень. Підтвердженням виконання контрагентом своїх зобов'язань є акт здачі - приймання послуг від 31.08.2007 року на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн. та акт здачі - приймання послуг від 30.09.2007 року на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ83333,33 грн. Загальна вартість наданих маркетингових послуг становить 1000000,00 грн.

27.07.2007 року між ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" та ТОВ "Євробудлайн-Україна" укладено договір №27-07/07/р від 27.07.2007 року про надання послуг по розміщенню реклами в електронних ЗМІ, відповідно до якого складено акт здачі - приймання послуг від 31.08.2007 року на суму 560000,00 грн., в т.ч. ПДВ 93333,33 грн.

30.08.2007 року між ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" та ТОВ "Євробудлайн-Україна" укладено договір №30-08/07/р від 30.08.2007 року про надання послуг по розміщенню реклами в електронних ЗМІ, відповідно до якого складено акт здачі - приймання послуг від 30.09.2007 року на суму 538436,00 грн., в т.ч. ПДВ 89366,97 грн. та податок з реклами 2234,18 грн. Загальна вартість наданих маркетингових послуг становить 1098436,00 грн.

Згідно постанови господарського суду м.Києва по справі №15/702-б ТОВ"Торгавтоконсалтинг" визнано банкрутом та відповідно до відомостей з ЄДР №10741170006014145 від 26.12.2007 року скасовано державну реєстрацію ТОВ"Торгавтоконсалтинг".

Згідно постанови господарського суду м.Києва по справі №23/378-б ТОВ "Євробудлайн-Україна" визнано банкрутом та відповідно до відомостей з ЄДР від 29.12.2007 року скасовано державну реєстрацію ТОВ "Євробудлайн-Україна" .

За надані послуги ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" кошти не оплачені, у зв'язку з чим у позивача по бухгалтерському обліку станом за 3 квартал 2008 року рахується кредиторська заборгованість в сумі 1098436,00 грн. перед ТОВ "Євробудлайн-Україна" та в сумі 1000000,00 грн. перед ТОВ "Торгавтоконсалтинг", що підтверджується відомістю по рахунку 631 за 3 квартал 2008 року (додаток №4 підписаний гол.бухгалтером позивача а.с. 215) та підтверджується і не оскаржується представниками позивача згідно пояснень в судовому засіданні.

Судовою колегією встановлено, що підприємством для оплати послуг, наданих ТОВ "Торгавтоконсалтинг" та ТОВ "Євробудлайн-Україна" видано прості векселі з оплатою за предявленням. Для розрахунків з ТОВ "Торгавтоконсалтинг" були видані: вексель №3205641661 від 10.09.2007 року номінальною вартістю 500000,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 10.09.2007 року; вексель № 3205641664 від 10.09.2007 року номінальною вартістю 500000,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 10.09.2007 року. Для розрахунків з ТОВ "Євробудлайн-Україна" були видані: вексель №3205641663 від 10.09.2007 року номінальною вартістю 560000,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 10.09.2007 року; вексель № 3205641662 від 10.09.2007 року номінальною вартістю 538436,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 10.09.2007 року. Тобто, станом на 01.07.208 року по ТОВ "Торгавтоконсалтинг" та ТОВ "Євробудлайн-Україна" у ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" не було кредиторської заборгованості за надані цими контрагентами послуги, а станом на цю ж дату у ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" з'явилась заборгованість по виданим, але не погашеним цінним паперам (а.с.49-52).

Таким чином, у позивача не було кредиторської заборгованості перед контрагентами ТОВ "Євробудлайн-Україна" і ТОВ "Торгавтоконсалтинг" у зв'язку з проведенням розрахунків векселями.

Судом першої інстанції необґрунтовано не взято до уваги доводи позивача про проведення розрахунків векселями, з тих підстав, що в матеріалах справи наявні два пакета документів, які суперечать один одному та документам, зібраним під час перевірки податковим органом ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс".

Згідно ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Проте, судом першої інстанції не досліджувались докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме векселі наданих ТОВ "Торгавтоконсалтинг" та ТОВ "Євробудлайн-Україна".

Суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги докази лише з тих підстав, що матеріали справи містять й інші докази, які суперечать один одному, чим порушено принцип офіційного зясування обставин в адміністративній справі.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи обґрунтованими і такими, що повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний суд міста Києва порушив вищевказані норми процесуального права, апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 206, 212 КАС України, колегія судів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної Державної податкової інспекції у Житомирській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Нобліс»- задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Нобліс»до Овруцької міжрайонної Державної податкової інспекції у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної Державної податкової інспекції у Житомирській області № 0000592301/0 від 10.12.2008р.

Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: