Постанова № 11894882, 01.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2010 року 11:33 № 2а-6316/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Данкович О.А.;

відповідача: Денисюка В.І.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва

доПромислової Академії

простягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

21 квітня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва (далі по тексту позивач, УПФУ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Промислової Академії (далі по тексту відповідач), в якому просить стягнути заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 461801,02грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6316/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21 червня 2010 року.

Судове засідання неодноразово відкладалось у звязку з необхідністю одержання нових доказів.

В судовому засіданні 21 червня 2010 року представник позивача подав клопотання про зміну позовних вимог, в якому у звязку з частковою сплатою відповідачем заборгованості просить стягнути заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 459064,94грн.

В судовому засіданні 01 жовтня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача у відповідності до положень частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України визнав адміністративний позов, зробивши усну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

“Промислова Академія” Міністерства промислової політики України зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва в якості платника страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до матеріалів справи, з урахуванням уточнення позовних вимог від 21червня 2010 року, станом на 01 жовтня 2010 року Промислова Академія має заборгованість зі сплати до бюджету страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 459064,94грн.

Правовідносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, визначають коло осіб, які підлягають державному пенсійному страхуванню, платників страхових внесків, їх права та обовязки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат і регулюються Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення правовідносин) роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону, є страхувальниками відповідно до положень цього Закону.

Частиною першою статті 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону є платниками страхових внесків до солідарної системи.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 19 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” для роботодавця страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

З урахуванням викладеного, відповідно до положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” Промислова Академія є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та несе обовязки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі.

Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону базовим звітним періодом є календарний місяць.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, даних картки особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників, заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування складає 459064,94грн.

Відповідно до абзаців 1-2 частини третьої статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимоги про її сплату. Вимоги про сплату недоїмки є виконавчим документом.

УПФУ надіслано рекомендованими листами зі зворотніми повідомленнями про вручення відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вимоги від 03 січня 2007 року №Ю-400 на суму 14719,11грн., яку відповідачем отримано 09січня 2007 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №970877; від 02 лютого 2007року №Ю-400 на суму 14204,64грн., яку відповідачем отримано 13лютого 2007 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №758127; від 01 березня 2007 року №Ю-400 на суму 11999,13грн., яку відповідачем отримано 06 березня 2007 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №945040; від 02 квітня 2007року №Ю-400 на суму 14849,48грн., яку відповідачем отримано 02квітня 2007 року, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги; від 03 травня 2007року №Ю-400 на суму 18022,27грн., яку відповідачем отримано 01 червня 2007 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №1141263; від 04 червня 2007 року №Ю-400 на суму 14228,13грн., яку відповідачем отримано 18 червня 2007 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №1080935; від 02 липня 2007року №Ю-400 на суму 12099,94грн., яку відповідачем отримано 11липня 2007 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №1206160; від 01 серпня 2007 року №Ю-400 на суму 11432,90грн., яку відповідачем отримано 24 січня 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги; від 03 вересня 2007 року №Ю-400 на суму 11323,69грн., яку відповідачем отримано 19 вересня 2007 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №1285397; від 02 жовтня 2007року №Ю-400 на суму 8293,01грн., яку відповідачем отримано 24січня 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги; від 01 листопада 2007 року №Ю 400 на суму 9396,54грн., яку відповідачем отримано 05 листопада 2007 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №1368225; від 03 грудня 2007 року №Ю-400 на суму 8093,70грн., яку відповідачем отримано 12грудня 2007 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №1432730; від 24 січня 2008року №Ю-400 на суму 8450,02грн., яку відповідачем отримано 24січня 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги; від 04 березня 2008 року №Ю-400 на суму 9118,52грн., яку відповідачем отримано 11березня 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №1543515; від 03 квітня 2008 року №Ю-400 на суму 9273,50грн., яку відповідачем отримано 02квітня 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №01665300; від 05 травня 2008 року №Ю-400 на суму 9592,45грн., яку відповідачем отримано 27травня 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №01663952; від 02червня 2008 року №Ю-400 на суму 11582,70грн., яку відповідачем отримано 14липня 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №0306701720336; від 01 липня 2008 року №Ю-400 на суму 10815,49грн., яку відповідачем отримано 14липня 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №01767138; від 01 серпня 2008 року №Ю-400 на суму 13021,16грн., яку відповідачем отримано 12серпня 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №01813989; від 01 вересня 2008 року №Ю-400 на суму 11376,58грн., яку відповідачем отримано 08вересня 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №01814403; від 01 жовтня 2008 року №Ю-400 на суму 12979,31грн., яку відповідачем отримано 09жовтня 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №01803860; від 03 листопада 2008 року №Ю-400 на суму 12227,39грн., яку відповідачем отримано 12листопада 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №01937831; від 01 грудня 2008 року №Ю-400 на суму 14545,82грн., яку відповідачем отримано 04грудня 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №01939176; від 01 квітня 2009року №Ю-400 на суму 52386,21грн., яку відповідачем отримано 20квітня 2008 року, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги; від 05 травня 2009 року №Ю 400 на суму 17166,62грн., яку відповідачем отримано 20квітня 2010 року, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги; від 01липня 2009 року №Ю-400 на суму 22577,16грн., яку відповідачем отримано 01липня 2009 року, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги; від 03 серпня 2009року №Ю-400 на суму 15527,85грн., яку відповідачем отримано 13серпня 2009 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №0306702129445; від 01 вересня 2009 року №Ю-400 на суму 10501,80грн. яку відповідачем отримано 08вересня 2009 року, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги; від 01 жовтня 2009 року №Ю-400 на суму 11986,00грн., яку відповідачем отримано 22жовтня 2009 року, що підтверджується відміткою на корінці повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №02350249; від 01 грудня 2009року №Ю-400 на суму 9359,26грн., яку відповідачем отримано 25грудня 2009 року, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги; від 04 січня 2010 року №Ю-400 на суму 11045,96грн., яку відповідачем отримано 20січня 2010 року, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги; від 01 лютого 2010 року №Ю-400 на суму 8834,94грн., яку відповідачем отримано 19лютого 2010 року, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги; від 01 квітня 2010 року №Ю-400 на суму 15798,59грн., яку відповідачем отримано 20квітня 2010 року, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги.

Згідно з абзацом 3 частини третьої статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

В матеріалах справи докази сплати відповідачем суми заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 459064,94грн. протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату відсутні.

Відповідно до абзаців 4-8 частини третьої статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобовязаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобовязаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем вимог територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2 частини девятої статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно пункту 5 частини девятої статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною тринадцятою статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами девятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами девятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обовязковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій повязано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

УПФУ вручено позивачу рішення від 09жовтня 2007 року №2366 “Про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду” на суму 5750,86грн. - 09жовтня 200 року.

УПФУ вручено позивачу рішення від 31 липня 2008 року №2497 “Про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків” на суму 30,91грн. 31 липня 2008року.

УПФУ вручено позивачу рішення від 31 липня 2008 року №2496 “Про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду” на суму 8846,57грн. - 31липня 2008 року.

УПФУ вручено позивачу рішення від 31 липня 2008 року №2495 “Про застосування штрафних фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески” на суму 584,72грн. 31липня 2008року.

УПФУ вручено позивачу рішення від 23червня 2009року №2721 “Про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування у строки визначені законодавством” на суму 1207,13грн. 23червня 2009року.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем зазначених рішень від 09жовтня 2007 року №2366, від 31 липня 2008 року №2497, від 31 липня 2008 року №2496, від 31 липня 2008 року №2495, від 23червня 2009року №2721 до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Відповідно до абзаців 3 та 4 частини чотирнадцятої статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій повязано з виникненням та сплатою недоїмки.

Згідно з частиною пятнадцятою статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах як органів державної влади, що здійснюють владні управлінські функції, випливає з Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730.

Відповідно до покладених на нього завдань управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Територіальним органам Пенсійного фонду України, згідно з положеннями статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, надано право приймати рішення про сплату недоїмки по страховим внескам.

Таким чином, спір за участю відповідного управління Пенсійного фонду України та субєкта господарювання про стягнення заборгованості за платежами до Пенсійного фонду України має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості (недоїмки) Промислової Академії по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 459064,94грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку платника страхових внесків та представником відповідача не заперечується, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва задовольнити повністю.

2.Стягнути з Промислової Академії (03067, м.Київ, вул. Виборзька, 91, ідентифікаційний код 14315017) на користь Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва (03151, м. Київ, вул.Керченська, 5-А, р/р 256023122613 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області ВАТ“Державний Ощадбанк України”, МФО322669, ідентифікаційний код 26063727) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 459064,94грн. (чотириста пятдесят девять тисяч шістдесят чотири гривні девяносто чотири копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко