Постанова № 11894883, 20.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 жовтня 2010 року 14:33 № 2а-16221/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря ХижнякІ.В. та представників:

позивача: Ньорби О.М,;

відповідача: Мазніченко О.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства “Центр державного земельного кадастру”

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

14 грудня 2009 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру” (далі по тексту позивач, ДП “Центр державного земельного кадастру”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 12 червня 2009 року №0003512309/0; стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2009року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-16221/09/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05 лютого 2010 року.

В судовому засіданні 05 лютого 2010 року на стадії пояснень оголошено перерву до 26 березня 2010 року.

26 березня 2010 року представником позивача заявлено клопотання про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2010 року призначено економічну (судово-бухгалтерську експертизу); проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до отримання судом результатів експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2010 року поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 20 жовтня 2010 року.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 12червня 2009 року №0003512309/0 згідно з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ДП“Центр державного земельного кадастру” визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 788294,00 грн., в тому числі за основним платежем 525529,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 262765,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 29 травня 2009 року №872/23-09/21616582 “Про результати планової виїзної перевірки Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” код 21616582 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008” (далі по тексту Акт перевірки).

В пункті 3.1.1 “Валовий дохід” Акта перевірки зазначається про порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року на підставі таких документів, як: договори, рахунки-фактури, накладні, журнали-ордери, виписки з банку та обігово-сальдові відомості по рахункам: 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками”, 681 “Розрахунки по авансовим платежам”, 701“Доход від реалізації готової продукції”, 712 “Доход від реалізації інших оборотних активів”, 791 “Результат основної діяльності”, відомості “Валовий доход”, встановлено заниження задекларованого показника у рядку 01.1 декларацій “Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)” на загальну суму 1 987 277 грн., у тому числі за І квартал 2007 року на 480218,00 грн., за 2007 рік на 1 987277,00 грн.

При цьому, позивач посилається тільки на дані бухгалтерського обліку.

В пункті 3.1.2 “Валові витрати” Акта перевірки зазначається про порушення позивачем пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: перевіркою показників декларацій з податку на прибуток підприємств за період з 01січня 2006 року по 31 грудня 2008 на підставі таких документів як: договори, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, накладні, відомості обліку господарських операцій, головні книги, виписки банку, встановлено завищення задекларованих показників рядка 04.1 “Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)” на загальну суму 114838,00 грн., в тому числі за 9 місяців 2006 року на суму 288,00 грн., за 2006 рік на суму 114838,00 грн.

Такий висновок відповідач мотивує тим, що позивачем віднесено до складу валових витрат суми коштів, сплачені за інформаційно-консультаційні послуги, використання яких у господарській діяльності підприємства не доведено.

В результаті порушень, встановлених відповідачем, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 525 529 грн., в тому числі по періодам: 9місяців 2006 року 72,00 грн., 2006 рік 28710,00 грн., І квартал 2007 року 120054,00грн., 2007 рік 496819,00 грн.

Позивач не погоджується зі спірним податковим повідомленням-рішенням, мотивуючи позов тим, що Акт перевірки, складений з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зокрема не містить інформації про виявлені порушення, та про первинні документи. Позивач вважає, що до суми валового доходу, зазначеного в декларації з податку на прибуток, включені всі суми по господарських операціях, підтверджені первинними документами, в результаті здійснення яких виникає валовий дохід, а витрати на інформаційно-консультаційні послуги підтверджені необхідними документами: договорами, актами здачі-приймання робіт (послуг), звітами про виконані роботи та виписками банку.

Відповідач письмового заперечення проти позову не надав, однак представник відповідача в усних поясненнях повністю підтримує висновки Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає висновки Акта перевірки, що стали підставою для визначення ДП “Центр державного земельного кадастру” податкового зобовязання, необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

В частині порушення позивачем вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, субєктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами наказом Державної податкової адміністрації України від 10серпня 2005 року №327 затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі по тексту - Порядок).

За визначенням пункту 1.3 Порядку акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 та 1.7 Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпункт 2.3.2 Порядку встановлює, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Зміст Акта перевірки свідчить, що відповідач встановив розбіжності між показниками задекларованих позивачем доходів в декларації з податку на прибуток за І квартал 2007 року та 2007 рік та показниками, встановленими перевіркою на підставі даних облікових регістрів, тобто даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, судом встановлено, що при здійсненні перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в порушення вимог Порядку не використовувала первинні документи позивача, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не навела доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення позивачем податкового законодавства.

Крім того, відомості про відсутність первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів позивачем, що підтверджують факт порушення, в Акті перевірки не зазначені.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що факти порушення позивачем податкового законодавства, виявлені відповідачем в Акті перевірки, викладені не чітко, не обєктивно та без посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, що свідчить про недослідження відповідачем обставин фінансово-господарської діяльності позивача та виключає можливість прийняти висновок про наявність порушень податкового законодавства з боку ДП “Центр державного земельного кадастру”.

Згідно з підпунктом 2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання (наприклад, “приховування обєкта оподаткування”, “розкрадання”, “привласнення”, “описка” тощо).

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

На думку суду, визначення правомірності та повноти формування позивачем валових витрат за період І квартал 2007 року та 2007 рік потребує спеціальних знань у галузі бухгалтерського обліку, податкового обліку та звітності.

Відповідно до частини першої статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Окружним адміністративним судом міста Києва призначено економічну експертизу та доручено її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено наступне питання: Чи підтверджуються нормативно та документально висновки Акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо порушення ДП “Центр державного земельного кадастру” підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за І квартал 2007 року на суму 120 054 грн. та 2007 рік на суму 496 819 грн.?

До суду надійшов висновок №3298/3299/10-19 судово-економічної експертизи у адміністративній справі №2а-16221/09/2670, складений 30 серпня 2010 року (далі по тексту Висновок експертизи).

Так експертизою встановлено та зафіксовано у Висновку експертизи, що загальна сума скоригованого валового доходу, відображеного в податковому обліку ДП “Центр державного земельного кадастру” за І квартал 2007 року складає 14 425791,00 грн., і його формування відповідає вимогам Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”; загальна сума скоригованого валового доходу, відображеного в податковому обліку позивача за IV квартал 2007 року складає 22 845607,00 грн., і його формування відповідає вимогам Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Таким чином, судові експерти встановили, що встановлене в Акті перевірки порушення ДП “Центр державного земельного кадастру” підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та заниження податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за І квартал 2007 року на суму 120054,00грн. та 2007 рік на суму 496819,00 грн. нормативно та документально не підтверджується.

Враховуючи, що факти порушення позивачем податкового законодавства викладені в Акті перевірки не обєктивно та без посилань на первинні або інші документи, беручи до уваги висновок експертизи, на переконання суду, висновок відповідача про порушення ДП“Центр державного земельного кадастру” підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та заниження податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за І квартал 2007 року на суму 120054,00 грн. та 2007 рік на суму 496819,00 грн. є помилковим.

В частині порушення позивачем вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, за 2006 рік позивач укладав господарські договори з субєктами підприємницької діяльності на виконання інформаційно-консультаційних послуг, а саме:

- договір про надання послуг від 14 вересня 2006 року, укладений з субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4 про надання останнім консультацій з питань комерційної діяльності та управління підприємством, та інші послуги;

- договір №03/10 про надання послуг від 03 жовтня 2006 року, укладений з субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_5 про надання послуг з аналізу активів та зобовязань позивача;

- договір №25/12-1 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 25 грудня 2006 року, укладений з субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_6 про надання консультацій з питань системи оплати праці, фінансової та податкової звітності з даного питання та аналізу роботи структурних підрозділів позивача, а саме відділів Київської регіональної філії;

- договір №23/11 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 23 листопада 2006 року, укладений субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_7 про надання консультацій, висновків по правовим питанням, що виникли в діяльності позивача стосовно перевірки відділень Київської філії позивача;

- договір №20/10 від 20 жовтня 2010 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, укладений з субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_8 про надання інформаційно-консультаційних послуг з приводу оптимізації структурної організації позивача та його взаємовідносин зі структурними підрозділами-філіалами;

Виконання зазначених договорів оформлене відповідними актами здачі-приймання наданих послуг, звітами про виконані роботи.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наданих позивачем документів, суд вбачає, що такі вони повністю відповідають вимогам зазначеної статті Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та підтверджують здійснення господарських операцій з надання інформаційно-консультаційних послуг.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зміст зазначених вище договорів, звітів про виконані послуги (роботи), акти здачі-приймання робіт безумовно свідчать, що надані послуги були використані (спожиті) позивачем в межах своєї господарської діяльності, тобто суд встановив, що інформаційно-консультаційні послуги придбавалися позивачем для використання у власній господарській діяльності, а тому вартість таких послуг правомірно віднесена позивачем до складу валових витрат.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Прооподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В матеріалах справи містяться копії виписок банку, які підтверджують перерахування на користь субєктів підприємницької діяльності виконавців послуг коштів в рахунок оплати придбаних інформаційно-консультаційних послуг.

Крім того, на вирішення експертизи поставлено, зокрема, питання: Чи підтверджуються нормативно та документально висновки Акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо порушення ДП “Центр державного земельного кадастру” пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за 9місяців 2006 року у розмірі 72,00 грн. та за 2006 рік у розмірі 28710,00 грн.?

У Висновку експертизи встановлено, що надані на дослідження первинні документи, якими оформлені господарські операції з надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують їх здійснення.

Також експерти встановили, що за результатами дослідження документів фактична сума отриманих послуг позивачем за всіма договорами складає 94238,00 грн., а в Акті перевірки вона зазначена у розмірі 114838,00 грн., тобто більше на 20600,00 грн.

За результатами дослідження встановлено, що понесені позивачем витрати в 2006 році за вищевказаними господарськими операціями на суму 94238,00 грн. є нормативно та документально підтвердженими та підлягають включенню до складу валових витрат в податковому обліку за даний звітний період.

Таким чином, висновки Акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо порушення ДП “Центр державного земельного кадастру” вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2006 року у розмірі 72,00 грн. та за 2006 рік у розмірі 28710,00 грн. нормативно та документально не підтверджуються.

Враховуючи наявність підтверджуючих розрахункових документів та використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності, беручи до уваги висновок експертизи, висновок Акта перевірки про порушення позивачем пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та заниження податку на прибуток за 9місяців 2006 року у розмірі 72,00 грн. та за 2006 рік у розмірі 28710,00 грн. є помилковим.

З огляду на не підтвердження та помилковість висновків Акта перевірки, визначення ДП “Центр державного земельного кадастру” суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 525529,00 грн. є протиправним.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Оскільки судом встановлено відсутність порушень норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” з боку ДП “Центр державного земельного кадастру” та неправомірність визначення відповідачем податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем, тому застосування штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 262765,00 грн. є також протиправним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 12 червня 2009 року №0003512309/0 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП “Центр державного земельного кадастру” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 12 червня 2009 року №0003512309/0.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” судові витрати у розмірі 15042,28 грн. (пятнадцять тисяч сорок дві гривні двадцять вісім копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяВ.А. Кузьменко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 26 жовтня 2010 року.

Суддя В.А. Кузьменко