Постанова № 11894335, 13.10.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2010 р. № 2а-5990/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді Потабенко В.А.

за участю секретаря Занов'як О.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: Будна І.В., Антонюк О.О., згідно довіреності,

від відповідача: Квасниця Н.Б., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доор-Поль Україна" до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

позов пред'явлено Товариством з обмеженою відповідальністю /надалі - ТзОВ / "Доор-Поль Україна" до Державної податкової інспекції /надалі -ДПІ/ в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Кам'янко-Бузькому районі від 01.12.2009 року № 0000652301/0.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, відповідачем складено акт № 134/23-0/33653102 від 24.11.2009 р. та винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 01.12.2009 року № 0000652301/0, яким ТзОВ "Доор-Поль Україна" донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 7636,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3181,00 грн. На думку відповідача, ТзОВ "Доор-Поль Україна" занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок продажу товару, імпортованого з Республіки Польща за ціною нижчою від митної вартості, а також внаслідок не включення до податкового зобовязання ПДВ, нараховане на суму транспортних послуг, отриманих позивачем від польської фірми "BOG-MAR" в грудні 2008 та січні 2009 року в сумі 1312 грн. Позивач з висновками, викладеними в акті перевірки, а, відтак, із прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням не погоджується, оскільки вони суперечать діючому законодавству України. Митна вартість використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики, а відповідачем неправомірно ототожнено митну вартість товарів із їх звичайною ціною, за якою реалізовувався товар позивачем. Щодо податкового зобовязання з ПДВ, нарахованого на суму транспортних послуг, отриманих підприємством від польської фірми "BOG-MAR", то за умовами, передбаченими правилами Інкотермс, по ВМД від 10.12.2007 року та 25.01.2008 року має місце EXW, тобто витрати на транспортування товару до покупця (ТзОВ "Доор-Поль") несе продавець-нерезидент. Так, продавець-нерезидент "DZIADEK" доручив здійснити транспортування товару польській транспортній фірмі "BOG-MAR". По умовах доставки "франко-завод" "DZIADEK" включає транспортування до контрактної вартості товару. Таким чином, сума транспортних послуг, отриманих від польської транспортної фірми "BOG-MAR" включена декларантом до бази оподаткування імпортних товарів. Отже. ТзОВ "Доор-Поль" сплачено податкове зобов'язання від загальної суми, тобто з урахуванням транспортування. В звязку з тим, що рішеннями про результати розгляду скарг спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, позивач змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні представник позивача Будна І.В. позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача Антонюк О.О. позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з мотивів, викладених у запереченні на позов від 05.08.2010 року. Суть заперечення зводиться до наступного. Проведеною перевіркою встановлено, що 24.11.2008 р. ТзОВ "Доор-Поль Україна" імпортовано 370 дверей в розібраному стані, загальною митною вартість 261372 грн. Митна вартість одних дверей 706 грн. При подальшій реалізації в листопаді 2008 року, ТзОВ "Доор-Поль Україна" сформувало ціну реалізації дверей нижче митної вартості (666 грн. за 1 шт.), в результаті чого підприємством занижено податкове зобовязання з податку на ПДВ на 2960 грн. 17.07.09 р. ТзОВ "Доор-Поль Україна" імпортувало 370 дверей загальною митною вартістю 333548,62 грн. Митна вартість одних дверей 901 грн. З даної партії реалізовано 337 дверей за цінами нижчими митної вартості, в результаті чого підприємством занижено податкове зобовязання за квітень 2009 року на 1014 грн. та травень 2009 р. на 2350 грн. В порушення пп. 7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТзОВ "Доор-Поль Україна" не включено до податкового зобовязання ПДВ, нараховане на суму транспортних послуг, отриманих підприємством від польської фірми "BOG-MAR" P.P.U.H в грудні 2007 року на суму 3282 грн. та січні 2008 року на суму 3282 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання за грудень 2007 року на 656 грн. та січень 2008 року на 656 грн. Враховуючи порушення, встановлені перевіркою, ТзОВ "Доор-Поль Україна" занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 7636 грн. На підставі акта перевірки від 24.11.2009 року ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2009 р. № 0000652301/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 11454,00 грн. Відповідач вважає, що спірне податкове-повідомлення рішення, прийнято ним на підставі податкового законодавства. А саме, відповідно до абз.2 п.п. 1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", податковий орган має право застосовувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції. Згідно з. п.4.1. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", база оподаткування операції з поставки товарів визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, що включаються до ціни товарів згідно із законами України з питань оподаткування. Аналогічно цьому, відповідно до п.4.3. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, повязаних з імпортом таких товарів, сплати за використання обєктів інтелектуальної власності, що належить до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів, за винятком ПДВ, що включається у ціну товарів згідно із законами України. При подальшій реалізації імпортного товару податкові зобовязання визначатимуться за правилами, встановленими п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ, а саме, у разі, якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижча за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, тобто не нижче договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів, в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно із законами України з питань законодавства.

Додатково представник відповідача Сергєєва О.І. в судовому засіданні 05.08.2010 року пояснила, законодавцем не визначено, що митна вартість товарів є рівнозначною звичайній ціні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити часткового, враховуючи наступне.

Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи.

Згідно акта від 24.11.2009 року № 134/23-0/33653102 про результати планової виїзної перевірки ТзОВ "Доор-Поль Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.07р. по 30.06.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07р. по 30.06.09р., 24.11.2008 року ТзОВ "Доор-Поль Україна" імпортував двері в розібраному стані, виготовлені з різних порід деревини в асортименті від FABRYKA OKIEN I DRZWI "DZIADEK" Sp.z.o.o. (Польща), згідно ВМД № 011550 фактурна вартість товару складає 197849,00 грн., митна вартість товару 261372,00 грн., імпортовано дверей 370 шт. Митна вартість одних дверей 706,00 грн. При подальшій реалізації в листопаді 2088 року ТзОВ "Доор-Поль Україна" сформувало ціну реалізації дверей нижче митної вартості (666,00 грн. за 1 шт.) В результаті чого підприємством занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 2960,00 грн. 17.03.2009 року ТзОВ "Доор-Поль Україна" імпортував двері від FABRYKA OKIEN I DRZWI "DZIADEK" Sp.z.o.o. (Польща), згідно ВМД № 003064 фактурна вартість товару 221581,66 грн., митна вартість 333548,62 грн., імпортовано було 370 шт. дверей. Митна вартість одних дверей складає 901,00 грн., з даної партії реалізовано за цінами, нижче митної вартості 337 дверей. В результаті чого підприємством занижено податкове зобовязання за квітень 2008 року на суму 1014,00 грн. травень 2008 року на суму 2350,00 грн. Крім того, в акті перевірки зазначено, що ТзОВ "Доор-Поль Україна" не включено до податкового зобовязання податок на додану вартість, нарахований на суму транспортних послуг, отриманих підприємством від польської фірми "BOG-MAR" P.P.U.H в грудні 2007 року на суму 3282 грн. та січні 2008 року на суму 3282 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання за грудень 2007 року на 656 грн. та січень 2008 року на 656 грн.

Отже, згідно висновків відповідача, зазначених в акті № 134/33-0/33653102, перевіркою встановлено порушення п.п. 7.3.6 п. 7.3. ст.7, п. 4.1., 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: не включено до податкового зобовязання ПДВ в сумі 7636,00 грн., в тому числі за грудень 2007р. в сумі 656,00 грн., за січень 2008 року в сумі 656,00 грн., листопад 2008 р. в сумі 2960,00 грн., квітень 2009 р. в сумі 1014,00 грн., травень 2009 р. в сумі 2350,00 грн.

На підставі вищевказаного акта ДПІ в Кам'янка-Бузькому районі 01.12.2010 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000652301/0, яким ТзОВ "Доор-Поль Україна" донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 7636,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3818,00 грн., всього - 11454,00 грн.

Суд не погоджується з висновками податкового органу щодо заниження позивачем бази оподаткування з операцій з продажу дверей за договірною вартістю, визначеною за вільними цінами, які є нижчими за звичайні ціни (митну вартість), що на думку ДПІ в Кам'янка-Бузькому районі призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2008 р. в сумі 2960,00 грн., квітень 2009 р. в сумі 1014,00 грн., травень 2009 р. в сумі 2350,00 грн., обґрунтовуючи це наступним.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) /надалі Закон № 168/97 -ВР/, встановлено, що обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону № 168/97-ВР, база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

В пункті 1.18 Закону № 168/97-ВР зазначено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за привалами, визначеними п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п.п. 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР /надалі Закон № 334/94-ВР/, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною ціною вважається ціна товарів, визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Підпунктом 1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону № 334/94-ВР передбачено, що для визначення звичайно ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорічними) товарами (роботами, послугами)у спів ставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад обсяг товарної партії), строки виконання зобовязань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші обєктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Вищенаведені положення відповідають ст.11 Закону України "Про ціни та ціноутворення", в якій встановлено, що при здійсненні експортних та імпортних операцій застосовуються контрактні ціни, що формуються відповідно до цін та умов цінового ринку та не суперечить п. 1.20.5 п. 7.4.1 п. 7.43 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, якщо товари продані за ціною вищою від фактурної, але нижчої від митної вартості, база обкладення ПДВ визначається виходячи з продажної вартості товару. Отже, в такому разі ціна продажу є звичайною.

Положеннями п.п. 1.20.10 п. 1.20 ст.1 Закону № 334/94-ВР, передбачено, що донарахування податкових зобовязань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобовязань за непрямими методами, а для платників податку, визначених природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 22.06.2004 р. № 1830-ІV, пунктом 4.3.5 статті 4 якого визначено, що нарахування податкових зобовязань з використанням непрямого методі здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобовязань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Враховуючи наведене, податкової органи мають право визначити податкові зобовязання із застосуванням звичайних цін, однак рішення про нарахування таких зобовязань приймає суд за поданням керівника (його заступника) податкового органу.

Хоча норми п.п. 1.20.10 Закону № 334/94-ВР і передбачають, що методика визначення податкових зобовязань внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою встановленою законом, однак, закону, який би визначав таку процедуру, не прийнято.

Відтак, жодний нормативно-правовий акт не передбачає формування звичайної ціни на рівні митної вартості товару.

Згідно з п. 1.7 Інструкції про заповнення вантажної декларації, затв. наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997 р., митна вартість використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і введення митної статистики.

Митна вартість не визначається жодним договором, при її декларуванні не можна врахувати будь-яких спів ставних умов, повязаних з продажем товарів, оскільки такі умови виникають тільки при аналогічних договірних відносинах, повязаних з продажем.

З огляду на викладене, за відсутності методики визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін, яка повинна бути встановлена законом, визначення таких зобов'язань неможливе в принципі.

При визначені звичайних цін на реалізовані товари (двері), що стало підставою для нарахування податкових зобовязань, ДПІ в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області застосовує митну вартість товарів. Пунктом 1.20 ст.1 Закону № 334/94-ВР передбачено ряд факторів, які можуть бути підставою для визначення звичайної ціни. Однак, жоден з них не передбачає право формувати звичайну ціну на рівні митної вартості.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення та безпідставно прийшов до висновку про донарахування податку на додану вартість, а тому, і відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.3 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення від 01.12.2009 року № 0000652301/0 в частині донарахування податкового зобов'язання ТзОВ "Доор-Поль Україна" за листопад 2008 р. в сумі 2960,00 грн., квітень 2009 р. в сумі 1014,00 грн. та травень 2009 р. в сумі 2350,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3162,00 грн. є безпідставним та підлягає скасуванню.

Щодо донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із невключенням ТзОВ "Доор-Поль Україна" до податкового зобовязання ПДВ, нарахованого на суму транспортних послуг, отриманих від польської фірми "BOG-MAR" P.P.U.H в грудні 2007 року на суму 3282 грн. та січні 2008 року на суму 3282 грн., суд зазначає наступне.

Ні при подачі позову до суду, ні під час судового розгляду позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження своєї позиції, зокрема, копій контрактів з посиланнями на Інкотермс, копій ВМД від 10.12.2007 року та від 25.01.2008 року, будь-яких інших первинних документів. Пояснення стосовно вказаних обставин представником позивача в судовому засіданні не надавались.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язок ДПІ в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області щодо доведення правомірності свого рішення не звільняє ТзОВ "Доор-Поль Україна" від обов'язку доведення тих обставин, на які воно покликається.

Відтак, оскільки позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування ПДВ за грудень 2007р. в сумі 656,00 грн., за січень 2008 року в сумі 656,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в зв'язку із заниженням податкового зобов'язання в сумі 656,00 грн., суд вважає, що в цій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000652301/0 від 01.12.2009 року, винесене Державною податковою інспекцією в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 9486,00 грн., в тому числі: основний платі в сумі 6324,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 3162,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 18.10.2010 року.

Суддя Потабенко В.А.