Постанова № 11894094, 27.09.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 року <Текст >Справа № 2а-6529/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання С.А. Даниловій,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Прокурора м. Енергодар Запорізької області в інтересах державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми боргу у розмірі 17907, 80 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Прокурора м. Енергодар Запорізької області в інтересах державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми боргу у розмірі 17907, 80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

До судового засідання від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 17907,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовує п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 №2181-ІІІ, (далі - Закон № 2181), Законом України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.90 (із змінами та доповненнями). Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та дату судового засідання повідомлений належним чином. Заяв про розгляд справи без участі представника не надходило.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

ОСОБА_1, зареєстрований 14.08.2008 виконавчим комітетом Енергодарської міської ради за № НОМЕР_2, взятий на податковий облік ДПІ у м. Енергодарі 15.02.2008 за № 135.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем станом на 04.08.2010 обліковується заборгованість зі сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) у розмірі 17 907,80 грн., з яких : штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 9 352,00 грн.; адміністративних штрафів та інших санкцій на суму 7 655,45 грн.; податку з доходів найманих працівників на суму 607,50 грн.; податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на суму 292,85 грн.

Судом встановлено, що штрафні санкції у відповідача за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг та адміністративні штрафи та інші санкції виникли в результаті проведеної виїзну позапланової перевірки, зокрема господарської одиниці - магазину, що знаходиться за адресою: м. Енергодар, вул. Комсомольська, 69, з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», Указів Президента України та інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні». Проведеною перевіркою виявлено ряд порушень, зокрема :

не проведення розрахунків через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи, реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів на суму 803,80 грн.; реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку на суму 2492,20 грн.; здійснення діяльності без придбання торгового патенту; здійснення діяльності без придбання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями; відсутність довідки місця зберігання алкогольних напоїв, внесеного до Єдиного реєстру місць зберігання.

За результатами проведених перевірок 24.02.2010, ДПІ було складено акти №0016/08/23/23/3181620079 та №0017/08/23/23/3181620079, які підписано та вручено особисто відповідачу. На підставі зазначених актів ДПІ у м. Енергодарі 11.03.2010 винесені податкові повідомлення - рішення (форми «С») № 0000242380/0, №0000252380/0 та рішення про застосування фінансових санкцій №0000262380/0, якими визначено штрафні (фінансових) санкції на загальну суму 17 109,45 грн. Податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій отриманні відповідачем особисто, про що свідчить поштове повідомленням.

Враховуючи часткову сплату суми штрафних санкцій у сумі 102 грн., залишок заборгованості становить 17 007,45 грн.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Згідно з п.п.8,11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ, податкові органи мають право вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, безпосередніми функціями ДПІ є забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавством України, а також подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону відповідальність у вигляді накладання штрафу.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481-95/ВР (надалі за текстом - Закон), роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Статтею 17 Закону передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до абз. 18, 19 ст. 1, ч. 29, ч. 30 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників; зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру; внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно п. 2.1, п. 2.3, п. 2.5 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 за № 670/6958, для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України або до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання; про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру видається довідка; довідка повинна перебувати у місці зберігання та пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки.

Відповідно до абз. 9 ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень; рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України; у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Механізм застосування зазначених вище фінансових санкцій визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», який затверджений Постановою КМУ від 02.06.2003 №790 (далі Порядок).

Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених п.2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Згідно п.1, п.2, п. 11, п.13 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів; видавати особі, яка отримує товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості;

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що заборгованість по податку з доходів найманих працівників виник в результаті проведеної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при виплаті доходів громадянам за період з 01.04.2010 по 21.05.2010, якою встановлено порушення підпункту 3.1.3 пункту 3.1 статті 3 пункту 4.1, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпункту 8.1.1, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22.05.2003 року, в частині не нарахування, неутримання та неперерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, виплачених на користь громадян за вказаний період у розмірі 202,50 грн. За результатами перевірки ДПІ о складено акт №41/17-204/3181620079 від 27.05.2010 року, який підписано та вручено особисто відповідачу. На підставі акту перевірки ДПІ 28.05.2010 було прийнято податкове повідомлення-рішення (форми «Р») №0000871702/0, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 607,50 грн. Зазначене рішення отримано відповідачем особисто, про що свідчить поштове повідомлення.

Судом встановлено, що заборгованість по податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності виникла в результаті подання відповідачем до органів ДПІ Декларації № 799 від 09.02.2010 про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року, у розділі 1.3 якої визначено отриману суму чистого доходу у розмірі 2 000 грн. Таким чином відповідачу, відповідно до закону №2181, визначено суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 300 грн. та винесено податкове повідомлення форми «Ф» від 09.02.2010 № 0000991730/0, яке отримано відповідачем особисто, про що свідчить поштове повідомлення.

Враховуючи часткову сплату суми заборгованість за рахунок наявної переплати на особовому рахунку у розмірі 7,15 грн., залишок заборгованості по цьому податку становить 292,85 грн.

Матеріалами справи також встановлено, що ДПІ вживала заходи, передбачені ст.ст. 6, 10 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, для погашення податкової заборгованості. Так, відповідачу була направлена перша податкова вимога №1/92 від 15.04.2010 та друга податкова вимога №2/137 від 26.05.2010.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ, податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджену платником податків або узгоджену в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яке подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону №2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора м. Енергодар Запорізької області в інтересах державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області про стягнення боргу з відповідача у розмірі 17907, 80 грн., що утворився внаслідок попереднього узгодження податкових зобовязань, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнутиз приватного підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету України, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ОКПО 34677056 : штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на р/р 31111104700015, код бюджетної класифікації 21080900, у розмірі 9 352 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят дві) грн.;

адміністративний штраф та інші санкцій на р/р 31119106700015, код бюджетної класифікації 21081100, у розмірі 7655 (сім тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 45 коп.;

на користь місцевого бюджету м. Енергодара, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ОКПО 34677056 : борг зі сплати податку з доходів найманих працівників у розмірі 607 (шістсот сім) грн.. 50 коп.; борг зі сплати податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 292 (двісті дев'яносто дві) грн.. 85 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова проголошена у повному обсязі 27.09.2010.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева