Постанова № 11887540, 11.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

11.10.10 Справа № 14/17-373 (12/6-85 (18/1-

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Ковалишин Ю.

Представники сторін:

Від позивача - з»явився

Від відповідача 1 з»явився

Від відповідача 2- не з»явився

Від РВ ФДМУ по Тернопільській області- з»явився

Від Тернопільської міської ради- з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.10

у справі № 14/17-373(12/6-85(18/1-2836))

за позовом ОСОБА_2

до відповідача ВАТ»Тернопільське об»єднання»Текстерно»

-ФДМ України

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів - РВ ФДМУ по Тернопільській області

- Тернопільська міська рада

про визнання частково недійсним статуту та спонукання до дій

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від

10.03.10 у справі № 14/17-373(12/6-85(18/1-2836) в позові

ОСОБА_2 , відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав

апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та

прийняти нове, яким позов задоволити повністю. Вимоги

апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що рішення суду

прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно

з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки,

викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що всупереч

законодавству, яке регламентує спірні правовідносини, в

процесі приватизації до статутного фонду ВАТ “ТО “Текстерно”

було включено 17 гуртожитків вартістю 13694100,00 грн.,

внаслідок чого розмір статутного фонду товариства завищений,

а відтак його дольова частка як акціонера товариства

визначена невірно.

В судовому засіданні, представник відповідача-1 заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Зазначив, що спірні гуртожитки є складовою частиною статутного фонду ВАТ “ТО “Текстерно”, а відтак товариство не має можливості здійснити їх передачу до комунальної власності міста для подальшої приватизації їх мешканцями.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Наказом Фонду Державного майна України від 23 квітня 1996 року №39-АТ у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року «Про приватизацію цілісних

<майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів зданих в оренду» прийнято рішення про створення на базі орендного підприємства Тернопільське об'єднання «Текстерно»Відкритого акціонерного товариства «Текстерно».

Як вбачається із матеріалів справи, приватизація підприємства здійснювалась на підставі Плану приватизації державної частки майна орендного підприємства «Тернопільське об'єднання «Текстерно», затвердженого головою Фонду державного майна України від 22 лютого 1996 року та акту оцінки вартості майна орендного підприємства, складеного комісією з приватизації та затвердженого Головою Фонду державного майна України 30 січня 1996 року.

29 квітня 1996 року Виконавчим комітетом Тернопільської міської Ради народних депутатів зареєстровано статут ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно».

23 квітня 2008 року державним реєстратором Тернопільської міської ради проведено реєстрацію змін до статуту ВАТ «ТО «Текстерно», затвердженого загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно», згідно протоколу ж від 29 лютого 2008 року.

Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно»(м. Тернопіль вул. Текстильна, 18) є юридичною особою, яка включена до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 00306650, згідно довідки Головного управління статистики в Тернопільській області.

Відповідно до зведеної відомості розрахунку вартості орендованих непромислових будівель станом на 01 грудня 1995 року на балансі ТО «Текстерно»перебували будівлі ЖКУ, в тому числі гуртожиток №1, що розташований за адресою вул.Текстильна,2; гуртожиток №2, що розташований за адресою проспект Злуки.З; гуртожиток №3, що розташований за адресою проспект Злуки,5: гуртожиток №4 що розташований за адресою проспект Ст.Бандери, 88; гуртожиток №5 що розташований за адресою проспект Злуки,9; гуртожиток №6, що розташований за адресою проспект Злуки,15; гуртожиток №7 що розташований за адресою проспект Злуки,17; гуртожиток №8 що розташований за адресою проспект Злуки,19; гуртожиток №12 що розташований за адресою проспект Злуки,11; гуртожитки №№13,14, що розташовані за адресою вул.Чалдаєва,13,17; гуртожиток №15, що розташований за адресою вул.Лепкого,3; гуртожиток №16, що розташований за адресою, вул.Текстильна,14; гуртожиток №17 що розташований за адресою вул.Текстильна, 10 - залишковою вартістю 318 653 млн. крб.

Згідно акту оцінки вартості майна орендного підприємства Тернопільське об'єднання «Текстерно»розмір статутного фонду ВАТ «ТО «Текстерно»становить 4870952 млн.крб., який в свою чергу складається із вартості майна, що належить орендарю в сумі 1212752 млн.крб. та вартості майна, що підлягає приватизації (державна частка) в сумі 3658200 млн.крб.

Як видно із плану приватизації державної частки майна орендного підприємства «Тернопільське об'єднання «Текстерно»до складу майна, що підлягає приватизації, входить залишкова вартість основних засобів на суму 1 523 777 млн.крб.

Із загальної суми основних фондів залишкова вартість невиробничих основних засобів становить 355838 млн.крб., які в свою чергу, як видно із зведеної відомості розрахунку вартості орендованих невиробничих будівель поділяються на непромислові будівлі вартістю 355 151 млн.крб. та непромислове обладнання вартістю 0.687 млн.крб.

Як зазначалося вище до складу непромислових будівель ввійшла вартість будівель ЖКУ вартістю 318653 млн.крб., що поділяється, згідно плану приватизації на вартість житлового фонду (житлових будинків), яка становить 181712 млн.крб.

Визначення вартості статутного фонду господарського товариства, що створюється на основі державного підприємства, здійснюється відповідно до Методики, що затверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.1995 року №36, відповідно до якої, оцінці вартості об'єкта приватизації може передувати його повна інвентаризація, проведена відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 року №158 із подальшими змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №897 від 14.09.2005 року інвентаризація майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), проводиться за рішенням державних органів приватизації (під час корпоратизації - органів, уповноважених управляти

державним майном) чи орендодавців. Інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат,

іоренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від їх технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс.

Головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна об'єкта інвентаризації, перевірка фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі. Для проведення інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), утворюється інвентаризаційна комісія за наказом

державного органу приватизації про проведення інвентаризації. Державні підприємства, що приватизуються (корпоратизуються), подають на затвердження органу приватизації (під час корпоратизації - органу, уповноваженому управляти державним майном) орієнтовний склад зазначеної комісії. До складу інвентаризаційної комісії включаються керівник і головний бухгалтер підприємства, що приватизується (корпоратизується). Представник державного органу приватизації не може входити до складу інвентаризаційної комісії. Склад інвентаризаційної комісії затверджується державним органом приватизації (під час корпоратизації - органом, уповноваженим управляти державним майном).

Так, згідно п.п.36,37 згаданої вище Методики, у разі приватизації цілісних майнових комплексів, зданих в оренду, до статутного фонду відкритого акціонерного товариства включається державне майно та майно, що є власністю орендаря. Оцінка вартості майна зданого в оренду, що підлягає приватизації, завершується складанням акту встановленого зразка.

У відповідності до Методики та, як зазначено в п.7.6 розділу 7 плану приватизації до статутного фонду не включені об'єкти державного житлового фонду вартістю 181712 млн.крб., тобто вартість цілісного майнового комплексу було зменшено на вартість житлового комплексу(житлових будинків) на 181712 млн.крб.

Таким чином, вартість вище згаданих гуртожитків увійшла до статутного фонду ВАТ «ТО «Текстерно»у складі цілісного майнового комплексу в сумі 136941 млн. крб. і є його складовою частиною.

Як вбачається із матеріалів справи, розмір статутного фонду ВАТ «ТО «Текстерно»був сформований в сумі 48 709 520,0 грн.(згідно курсу гривні до карбованця 1:100000), на всю суму "статутного фонду 48 709 520,0 грн. товариством було випущено 194 838 080 акцій, номінальною вартістю 0.25 грн., які в подальшому були розділені між акціонерами, в тому числі і між позивачем у справі.

Відповідно до інструктивного листа №10-25-21463 від 30.12.2005 року Фонду державного майна України, гуртожитки, як об'єкти державного житлового фонду не підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна». Враховуючи відсутність чітких актів законодавства щодо обов'язкової передачі гуртожитків, інших об'єктів державного житлового фонду, що належать державним підприємствам, у комунальну власність, керуючись роз'ясненням Міністерства юстиції України від 20.03.1998 року №11-8-1122, Мінекономіки «країни від 17.03.1998 року №2323/378 та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.13.1998 року №5-79. органи приватизації включили вартість гуртожитків до вартості цілісних майнових комплексів підприємств, що підлягали приватизації, можуть бути визнані недійсними у судовому порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», сертифікат - бланк цінного паперу, який видається власнику цінного паперу (цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити та назву виду цінного паперу (акція, облігація тощо) або найменування «сертифікат акцій (облігацій, тощо)»і засвідчує право власності на цінний папір (цінні папери).

Пунктом 1 ст.5 згаданого вище Закону встановлено, що права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Згідно ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Позивач у справі ОСОБА_2 є власником простих іменних акцій в кількості 7140 штук на загальну номінальну вартість 1 785 гривень, що підтверджується сертифікатом іменних акцій серії А №5597 емітента - Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно», випущених 29 вересня 1998 року.

Право громадян на житло є пріоритетним, гарантованим та не відчужуваним (ст.47 Конституції України).

Відповідно до ст.4 Житлового кодексу УРСР до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях. Жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі становлять державний житловий фонд.

Статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та п.З «Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208, передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Враховуючи положення ч.2 ст.З Закону України «Про приватизацію державного майна», яка діяла на момент приватизації спірних гуртожитків, дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а

також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються із державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються; зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств споживчої

кооперації, приватизація державного житлового фонду суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, законодавством не передбачена.

Зазначена обставина свідчить про незаконність внесення спірних гуртожитків до статутного фонду відповідача (їх приватизації відповідачем).

Виходячи із вищенаведеного, гуртожитки, як об'єкти державного житлового фонду, приватизації не підлягали.

Гуртожитки, які у процесі перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство не передавалися до комунальної власності, могли залишатися на балансі товариства, та використовувалися з метою забезпечення житлом працівників товариства, але права включення їх до статутного фонду законодавством не передбачено.

В матеріалах справи наявний передаточний баланс підприємства ВАТ «Текстерно»станом на 01 січня 2007 року відповідно до якого статутний фонд підприємства складав 4870952 млн.крб., що також підтверджує включення спірних гуртожитків до статутного фонду.

Органи приватизації при оцінці майна цілісного майнового комплексу керуються типовими формами документів, затвердженими наказом Фонду державного майна України від 13.06.1994 року №345 «Про затвердження типових форм Реєстру акцій (паїв, часток), що належать державі в майні господарських товариств», а саме Додатком 2 «Відомість вартості державного майна, що не увійшло в статутний фонд господарського товариства».

Відповідно до п.1.3 підпункту «Б»вказаного додатку, вартість гуртожитків вилучається із акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

Відповідно до положення ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Щодо заяви про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності , то слід зазначити, що за правилами ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Колегія суддів, вважає помилковим висновок відповідача-1 про пропуск позивачем строку позовної давності передбачений статтею 257 ЦК України, оскільки згідно ч. 1 статті 100 Цивільного кодексу України участь в господарському товаристві є особистим немайновим правом, а відповідно до п. 1 ч. 1 статті 268 Цивільного кодексу України, на захист особистих немайнових прав не застосовується позовна давність, крім випадків встановлених законом.

Разом з тим, статтею 83 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що позовна давність не поширюється на вимоги, які випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків передбачених законом.

Законодавством не передбачено виключень з цього правила стосовно відповідних вимог, тобто вимог, які випливають із особистих немайнових прав.

Відповідно до частини 2 статті 269 ЦК України особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту.

Положення п.1 ч.1 ст. 268 ЦК України містить імперативну вказівку щодо нерозповсюдження позовної давності на вимоги, що випливають із порушення особистих немайнових прав.

Вказівку закону щодо нерозповсюдження позовної давності на вимоги, що випливають із порушення особистих немайнових прав, слід розуміти так, що право на пред”явлення таких вимог не обумовлене жодними строками.

Здійснення в даному випадку права на звернення до суду є безумовним та не може ставитися у залежність з іншими обставинами, в тому числі і щодо потенційної можливості звернутися до суду раніше. Таке право не обмежене часовими рамками. Законодавством виключень з цього правила не передбачено.

З огляду на вище досліджені обставини справи, позовні вимоги акціонера ВАТ «ТО «Текстерно»ОСОБА_2 є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд:

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від

10.03.10 у справі № 14/17-373(12/6-85(18/1-2836),

скасувати. Прийняти нове рішення. Позов ОСОБА_2,

задоволити. Визнати недійсним п.4.1; п.5.1 Статуту в

частині розміру статутного фонду ВАТ «Тернопільське

об'єднання «Текстерно» та розміру часток в ньому засновників.

Визнати незаконним включення до статутного фонду ВАТ»ТО»«Текстерно»17 гуртожитків вартістю 13 694 100,00 грн. Зобов'язати ВАТ»ТО»«Текстерно» виключити 17 гуртожитків із складу статутного фонду та здійснити їх передачу до комунальної власності міста.

Стягнути з ВАТ»ТО» «Текстерно» (м. Тернопіль, вул.Текстильна, 18, ідентифікаційний код 00306650) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 127,50 грн. в повернення сплаченого державного мита за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанціях та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарському суду Тернопільської області видати накази.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий-суддя Р. Марко

Суддя Т. Бонк

Суддя С. Бойко