Постанова № 11887539, 11.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

11.10.10 Справа № 16/4-48(11/29-1016(9/36-7

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Ковалишин Ю.

за участю представників сторін:

Від позивача_ - з»явився

Від відповідача_ - з»явився

розглянувши апеляційну скаргу п/п ОСОБА_2

на рішення господарського суду Тернопільської області від 15.03.10

у справі № 16/4-48(11/29-1016(9/36-755))

за позовом п/п ОСОБА_2

до відповідача Тернопільського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України

про :стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

Р ішенням господарського суду Тернопільської області від

15.03.10 у справі № 16/4-48(11/29-1016(9/36-755), позов

п/п ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з

Тернопільського обласного спеціалізованого ремонтно-

будівельного підприємства протипожежних робіт Добровільного

пожежного товариства України, м. Тернопіль, вул.

Котляревського, 22, ідентифікаційний код 00183101, на користь

Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 10 000 грн.

основної заборгованості, 100 грн. державного мита, 94 грн.

28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу. В частині стягнення : 670 грн. 68 коп.- суми пені;

50 грн.-суми держмита за перегляд ухвали; 2 грн. - суми

банківських послуг; 5 грн. 50 коп.- суми поштових витрат;

60 грн-суми відрядження; 198 грн. 68 коп.- суми витрат на

проїзд; 299 грн. 18 коп.- суми 3% річних; 1230 грн.- суми

індексу інфляції , в позові відмовлено.

Не погоджуючись частково із прийнятим рішенням, позивач подав

апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати

частково та прийняти нове, яким позов задоволити повністю.

Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим,

що судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для

справи, судом безпідставно відмовлено у позові в частині

стягнення 670 грн. 68 коп.- суми пені; 50 грн.-суми

держмита за перегляд ухвали; 2 грн. - суми банківських

послуг; 5 грн. 50 коп.- суми поштових витрат; 60 грн-суми

відрядження; 198 грн. 68 коп.- суми витрат на проїзд; 299

грн. 18 коп.- суми 3% річних; 1230 грн.- суми індексу

інфляції , так як усі ці витрати позивачем підтверджено

належними доказами, крім того судом не взято до уваги п. 7.3,

яким передбачено , що за прострочення терміну виконання

робіт, виконавець сплачує пеню.

В судовому засіданні, представник відповідача заперечив проти доводів апелянта.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів встановила:

25 грудня 2008 року між Тернопільським обласним спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України, в подальшому - “Виконавець”, в особі директора Ковальчука В.А., який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, як “Замовником, з іншої сторони, було укладено договір на виконання робіт по вогнезахисту деревяних конструкцій, згідно пункту 1.1. розділу 1 якого “Замовник” доручає, а “Виконавець” приймає на себе зобовязання по виконанню: вогнезахисної поверхневої обробки деревяних конструкцій “Замовника” : покрівлі горища будинку-інтернату на 144 місця вул. І. Франка, смт. Мельниця-Подільська.

У відповідності до пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Договору, відповідно, даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома договірними сторонами. Термін дії договору до 30.12.2008 року.

Згідно пункту 4.1 розділу 4 Договору вартість робіт за даним договором визначається згідно договірної ціни в сумі 20056 грн. 80 коп.

У пункті 5.1 розділу 5 Договору визначається, що “Виконавець” направляє “Замовнику” акти фактично виконаних робіт. “Замовник” зобовязаний підписати акти та направити їх “Виконавцю” в 5-ти денний термін, або в письмовій формі обґрунтувати відмову переліком недоробок і терміном їх усунення.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 розділу 6 Договору, відповідно, “Замовник” перераховує передоплатою “Виконавцю” кошти на поставку матеріалів на початок робіт не менше 50 % кошторисної вартості робіт; попередня кошторисна вартість по договору складає 20056 грн. 80 коп.

Згідно п. 7.1 розділу 7 Договору “Виконавець” зобовязується вчасно та якісно згідно БніП в обсязі та в термін, передбачений даним договором, виконати роботи, зазначені в п. 1.1 договору.

У пункті 7. 2 розділу 7 Договору передбачено, що “Замовник” зобовязується провести оплату виконаних робіт та поставлених матеріалів згідно підписаного акту виконаних робіт протягом 5-ти банківських дів з моменту його підписання; забезпечити належні умови для виконання робіт по п. 1 даного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач виконав свої зобов'язання, передбачені умовами договору, належним чином: перерахував в порядку передоплати кошти Відповідачу на поставку матеріалів та початок робіт в розмірі 50% вартості робіт в сумі 10000 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 174 від 26 грудня 2008 р., яка міститься в матеріалах справи.

Як стверджує Позивач та як встановлено в судовому засіданні, відповідач порушив господарське зобовязання: роботи по вогнезахисту деревяних конструкцій не виконав.

Позивач звернувся до Відповідача з листом-претензією (без номера, без дати), в якій просив виконати зобовязання за договором від 25 грудня 2008 року. Факт отримання листа-претензії Відповідачем 05.03.2009 р. підтверджується підписом його повноважного представника та штампом Відповідача на претензії). Копія вказаного листа-претензії знаходиться в матеріалах справи .

П редставником Відповідача підтверджено факт отримання від позивача коштів в сумі 10 000 грн. Також, представник відповідача зазначив, що роботи в строк до 30.12.2008 року згідно договору від 25.12.2008 р., проведені не були.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За своєю правовою природою, як вірно зазначено судом першої інстанції, договір на виконання робіт по вогнезахисту деревяних конструкцій від 25.12.2008 р. є договором підряду.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів втановлюється у договорі підряду.

Як визначено у п. 2. 2 розділу 2 Договору термін дії договору до 30.12.2008 року, отже, роботи по вогнезахисту деревяних конструкцій покрівлі горища будинку-інтернату повинні були бути виконані Відповідачем до 30.12.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання Відповідачем зобовязань за вказаним договором та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора відповідачем суду не подано, а тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь позивача 10000 грн., сплачених Позивачем Відповідачу в порядку предоплати за договором.

Пунктом 7.3 розділу 7 Договору на виконання робіт по вогнезахисту деревяних конструкцій від 25.12.2008 р. Сторони передбачили, що “Виконавець” за прострочення терміну виконання робіт, зазначеного в п. 2.2 даного договору, сплачує пеню в розмірі не нижче облікової ставки НБУ з дня перерахування коштів за кожний день прострочки, але не більше 1% вартості данного договору.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині прострочення терміну виконання робіт , Позивач нарахував Відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення за період з 01.01.2009 р. по 13.04.2009 р. в сумі 670 грн. 68 коп.

Враховуючи факт порушення відповідачем термінів виконання робіт, позивачем правомірно заявлено вимогу щодо стягнення 670 грн. 68 коп пені.

Також, позивач просить стягнути з Відповідача 1230 грн. суми індексу інфляції за період січень 2009 р. грудень 2009 р. та 299 грн. 18 коп. три проценти річних, що нараховані за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

Однак, такі вимоги не підлягають до задоволення так як , згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Чинним законодавством України передбачено відповідальність у вигляді сплати суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за порушення саме грошового зобовязання.

Щодо стягнення з Відповідача 50 грн. державного мита, сплаченого за перегляд ухвали, 2 грн. банківських послуг, 5 грн. 50 коп. поштових витрат, 60 грн. витрат на відрядження, 198 грн. 68 коп. витрат на проїзд, як судових витрат по справі, то колегія суддів вважає, що такі вимоги є підставними та такими, що підлягають до задоволення так як позивачем належним чином підтверджено факт понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104,105 Господарського процесуального кодексу України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу п/п ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення господарського суду Тернопільської області від

15.03.10 у справі № 16/4-48(11/29-1016(9/36-755)скасувати

частково. Прийняти нове рішення. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Тернопільського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 22, ідентифікаційний код 00183101, на користь Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 10 000 грн. основної заборгованості, 100 грн. державного мита, 94 грн. 28 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 670 грн. 68 коп.- суми пені; 50 грн.-суми держмита за перегляд ухвали; 2 грн. - суми банківських послуг; 5 грн. 50 коп.- суми поштових витрат; 60 грн-суми відрядження;

- 198 грн. 68 коп.- суми витрат на проїзд та 5 грв. держмита за розгляд апеляційної скарги. В частині позовних вимог про стягнення: 299 грн. 18 коп.- суми 3% річних; 1230 грн.- суми індексу інфляції - в позові відмовити.

Господарському суду Тернопільської області видати наказ.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий-суддя Р. Марко

Суддя Т. Бонк

Суддя С. Бойко