Постанова № 11887520, 18.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

18.10.10                                                                                           Справа № 15/25-557

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Ковалишин Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача –не з»явився

Від відповідача- з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ДП»Залозецький спиртзавод»

на рішення господарського суду Тернопільської області від 16.06.10

у справі № 15/25-557

за позовом – Антимонопольного комітету України

до відповідача –ДП»Залозецький спиртзавод»

про : стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від

16.06.10 у справі № 15/25-557, задоволено позов Антимонопольного комітету України. Стягнуто з Державного підприємства "Залозецький спиртзавод" (вул. Бродівська,3, с. Заложці, Зборівський район, Тернопільська область) в дохід Державного бюджету України на рахунок № 31111106600010 в ВДК у Соломянському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 26077951, МФО 820019, код платежу 23030300, символ звітності 106 - 70.000 грн. штрафу та 70.000 грн. пені; 1.400 (двісті сімдесят шість) грн. державного мита, на рах. № 31111095700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі; 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", на р/р № 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач –державний бюджет м. Тернопіль 22050003.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. Вимоги апеляційної скарги, обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що даний спір не підвідомчий господарському суду, так як, акт який прийняв позивач є актом індивідуальної дії, а тому відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України має розглядатися адміністративним судом.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів встановила:

За результатами розгляду справи № 23-26.13/5-07, прийнято рішення № 745-р від 20.12.2007р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" яким визнано, що сорок спиртових заводів, серед яких і Державне підприємство "Залозецький спиртзавод" допустили своїми діями порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50 та ч.ч.1, 3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту.

В подальшому на підставі даного рішення, Антимонопольний комітет України звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 70.000 грн. штрафу та 70.000 грн. пені.

Приймаючи вказане рішення від 20.12.07, Антимонопольний комітет України виходив з того, що Державне підприємство «Залозецький спиртовий завод»разом з іншими спиртовими заводами вчинили схожі дії на загальнодержавному ринку спирту етилового ректифікованого, які полягали у пропонуванні та встановленні однакових цін на IV кварталі 2006 року на спирт «Екстра», спирт «Люкс»та спирт вищої очистки.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, вказаним рішенням комітету не обумовлено, які саме дії (бездіяльність) службових осіб відповідача свідчать про вчинення антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб'єктами господарювання.

Якщо припустити, що доказом встановлення ДП „Залозецький спиртовий завод" узгоджених з іншими суб'єктами господарювання відпускних цін на спирт етиловий ректифікований є лист № 467 від 29.09.2006 року з обґрунтуванням необхідності підвищення цін на спирт етиловий для забезпечення прибутковості підприємства, збереження рівня рентабельності та виконання фінансового плану підприємства, збільшення обігових коштів (оскільки підприємство постійно користується кредитними коштами), то таке наведення планово - розрахункових цін на спирт у 4 кварталі 2006 року саме по собі не зумовлює будь - яких зобов'язань для будь - яких осіб, та не призводить до будь - яких наслідків, у тому числі обмеження конкуренції на ринку спиртової галузі України. Дане повідомлення зумовлене наявністю між ДП „Залозецький спиртовий завод" та ДО„Київспирт" Договору комісії, за яким ДО „Київспирт" зобов'язалось від власного імені та за рахунок ДП „Залозецький спиртовий завод" здійснювати реалізацію виготовленого ДП „Залозецький спиртовий завод" спирту, та покликаний орієнтувати ДО „Київспирт" щодо ціни продукції, нижче якої ДП „Залозецький спиртовий завод" не погоджувалось би здійснювати реалізацію спирту з підстав економічної недоцільності та збитковості виробництва.

Колегія суддів погоджується із апелянтом про те, що повідомлення ДП „Залозецький спиртовий завод" щодо розрахункових цін, адресоване ДО „Київспирт", є цілком логічною та необхідною поведінкою, покликаною забезпечити добросовісне виконання сторонами Договору комісії, взятих на себе зобов'язань. Також, воно (повідомлення) є передумовою до укладання Договору комісії з ДО „Київспирт". Підприємство неодноразово зверталося до ДО „Київспирт" та концерну „Укрспирт" листами від 29.08.2006 року № 570 та від 19.10.2006 року № 585 щодо необхідності підвищення ціни на спирт в IV кварталі 2006 року на умовах ЕХW, а саме: «Люкс" по 41, 80 - 44, 00 грн./дал; „Екстра" по 41, 80 - 43, 00 грн./дал; „Вища очистка" по 41, 80 - 42, 00 грн./дал.

Вище вказані листи не узгоджувалися з іншими працівниками підприємства та спиртовими заводами, а також ДО „Тернопільспирт". Дані факти встановлено актом № 7 перевірки дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ДП „Залозецький спиртовий завод" від 22.01.2007 року, проведеної Тернопільським обласним територіальним відділення АМК України.

Безпідставним є посилання позивача на те, що 19.09.2006 року ДО«Київспирт»провело нараду, де було вирішено питання про встановлення однакових відпускних цін на спирт, тобто мало місце узгодження цін на спирт, що свідчить про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позивач в силу ст..ст. 33, 34 ГПК України не представив суду належних доказів в підтвердження вище наведеної обставини.

У відповідності до ст. 5 Закону «про захист економічної конкуренції», узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь- якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь - якій формі, а також будь - яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.

Жодного доказу узгодженого з іншими суб'єктами господарювання, встановлення ДП „Залозецький спиртовий завод" відпускної ціни на спирт вказаним рішенням позивача не наведено.

Колегія суддів вважає, що твердження позивача про те, що планово - розрахункові ціни, повідомлені ДП „Залозецький спиртовий завод", співпадають з цінами, запропонованими іншими суб'єктами господарювання, аж ніяк не може бути доказом антиконкурентних узгоджених цін суб'єктів спиртового ринку, оскільки усі виробники спирту в Україні - є підприємствами державної форми власності з приблизно однаковим технологічним рівнем виробництва, що відповідно, зумовлює приблизно однакову собівартість виготовленої продукції з огляду на єдиний рівень цін на енергоносії та сировину, розмір заробітної плати, адміністративних витрат, податків, зборів та обов'язкових платежів, які входять до складу вартості готової продукції та впливають на формування її кінцевої ціни.

Отже, з огляду на досліджені обставини справи, позивачем прийнято

рішення від 20.12.07 без дотримання вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення штрафу та пені є безпідставними.

В той же час, слід зазначити, що доводи апелянта про те, що даний спір не підвідомчий господарському суду є безпідставними, так як згідно п. 1 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 року № 04-5/257 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 КАС України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, а також приписи статті 32 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється за рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названих Законів України. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

З огляду на вище досліджене та керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Постановив:

Апеляційну скаргу ДП»Залозецький спиртзавод» задоволити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 16.06.10

у справі № 15/25-557, скасувати. Прийняти нове рішення. В задоволенні позову Антимонопольного комітету України, відмовити.

Стягнути з Антимонопольного комітету України ( вул.. Урицького,45, м. Київ, МФО 820172, р/р 35224007000036 в ОПЕРУ ДКУ) на користь з Державного підприємства "Залозецький спиртзавод" (вул. Бродівська,3, с. Заложці, Зборівський район, Тернопільська область, МФО 338426, р/р 26007301681381) 700 грв. держмита за розгляд апеляційної скарги.

Господарському суду Тернопільської області видати наказ.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк