Постанова № 11887517, 11.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

11.10.10 Справа № 6/120/27-71

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Ковалишин Ю.

Представники сторін- не з»явилися

розглянувши апеляційну скаргу п/п ОСОБА_2

на рішення господарського суду Волинської області від 18.01.10

у справі № 6/120/27-71

за позовом- ПФ»Скорпіон- Сервіс»

до відповідача- п/п ОСОБА_2

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача- Подстригач П.О.

про зобов»язання вчинити дії

Встановив:

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.01.2010 року задоволено позов приватної фірми “Скорпіон-сервіс” та зобов”язано підприємця ОСОБА_2 звільнити торговельну площу № 29-30 розміром 15 кв.м. на пішохідно-торговій зоні між вулицями Карпенка-Карого та Кравчука у м.Луцьку, яку підприємець отримав на підставі угоди надання в користування торгової площі від 24.06.2008 року та повернути позивачу.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт припинення дії угоди надання в користування торгової площі від 24.06.2008 року шляхом її розірвання згідно п.6.2 угоди, проте, відповідач звільнити спірну площу відмовляється, в зв”язку з чим позивач звернувся за захистом своїх прав в судовому порядку.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, в зв”язку з неповним з”ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що металева конструкція з усіма комунікаціями, яка знаходиться на спірному торговому місці належить відповідачу на праві власності, а тому згідно ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України до відповідача перейшло і право користування тією частиною комунальної земельної ділянки, на якій ці споруди розміщені, та частиною комунальної земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування цієї споруди.

Своє право на користування спірною земельною ділянкою скаржник також обґрунтовує нормами ст.ст.186-190 ЦК України щодо єдиного цілого земельної ділянки та її приналежностей, на які в зв”язку з цим згідно ст.761 ЦК України втратила право приватна фірма “Скорпіон-сервіс”.

Скаржник також заперечує поняття торгової площі, яке в даній справі та угоді ототожнюється з поняттям землі, оскільки власником торгових площ на спірній земельній ділянці є відповідач, що свідчить про відсутність правового змісту для укладення угоди надання в користування торгової площі від 01.06.2008 року.

Скаржник покликається на те, що власником спірної земельної ділянки, на якій знаходиться торгове місце №48, є Луцька міська рада, яка передала цю ділянку позивачу лише в оренду і доказів про надання позивачу права на суборенду позивачем не подано, що є обов”язковим згідно ст.8 Закону України “Про оренду землі”.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегією суддів встановлено, що згідно з розпорядженням голови Луцької міської ради №383РР від 16.11.2000 р., яке в наступному затверджено рішенням Луцької міської ради №16/9 від 18.01.2001р., ПФ "Скорпіон-сервіс" з 01.12.2000 року надано статус ринку.

22.04.2002р. між приватною фірмою "Скорпіон-сервіс" та Луцькою міською радою, на підставі рішення міської ради №20/8 від 29.03.2002р., укладено договір оренди земельної ділянки строком на 25 років для будівництва та обслуговування торгово-пішохідної зони в районі завокзального ринку між вул.Кравчука та Карпенка-Карого.

Рішенням Луцької міської ради від 10.06.2004 року №17/17 приватній фірмі “Скорпіон-сервіс” продовжено договір оренди на новий термін на 5 років, про що між сторонами укладено відповідний договір оренди земельної ділянки від 12.08.2004 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2009р. по справі № 04/20-92 скасовано рішення господарського суду Волинської області від 10.04.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6.07.2009р. у справі № 04/20-92, в позові про визнання недійсними вищевказаних договорів оренди земельної ділянки від 22.04.2002р., 12.08.2004р. відмовлено.

Порядок організації та здійснення торгівлі на ринках регулюються Правилами торгівлі на ринках, затв. спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, МВС, ДПА, Держстандартом від 26.02.2002р. № 57/188/84/105.

Відповідно до п.20 Правил для здійснення торгівельної діяльності передбачено укладання адміністрацією ринку угод оренди торгових площ.

24.06.2008р. між ПФ "Скорпіон-Сервіс" та підприємцем ОСОБА_2 укладено угоду про надання в користування торгових площ, відповідно до умов якої, відповідач прийняв в платне строкове користування торгову площу 15 м. кв., на торговому ряду пішоходно-торгової зони ринку ПФ "Скорпіон-сервіс" між вул. Кравчука та вул. Карпенка Карого, місце № 29-30, для встановлення тимчасової споруди і здійснення торгівельної діяльності з метою зберігання та продажу промислового товару.

Пунктами 6.1, 6.2 зазначеної угоди передбачено, що угода вступає в дію з 24.06.2008р. і, укладена до 31.12.2008р. Кожна із сторін може відмовитись від угоди в будь-який час, письмово попередивши другу сторону за один місяць. Листом-повідомленням про розірвання цієї угоди №131 від 19.11.2008р., актом про вручення повідомлення від 20.11.2008р., наказом №15 від 3.10.2008р. "Про відмову від угоди про надання в користування торгових площ" підтверджується факт відмови ПФ "Скорпіон-сервіс" від угоди про надання в користування торгових площ від 24.06.2008р., що передбачено умовами вказаної угоди. З наведених підстав позивач - приватна фірма "Скорпіон-сервіс" просить зобов”язати підприємця ОСОБА_2 повернути позивачу торговельну площу № 29-30 розміром 15 кв.м. на пішохідно-торговій зоні між вулицями Карпенка-Карого та Кравчука у м.Луцьку, яку підприємець отримав на підставі угоди надання в користування торгової площі від 24.06.2008 року . Як зазначено в частині 1 статті 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. За статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння. Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).

Позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, і юридична особа, за якою майно закріплене на праві повного господарського відання або оперативного управління. Доказів, що металева конструкція (кіоск) належить на праві власності позивачу судом не здобуто. Аналогічно і доказів надання позивачем в користування відповідачу металевої конструкції (кіоску) судом не встановлено, відсутній акт передачі в користування. 24.06.2008р. між ПФ "Скорпіон-Сервіс" та апелянтом укладено угоду про надання в користування торгових площ, відповідно до умов якої, відповідач прийняв в платне строкове користування торгову площу 15м. кв., на торговому ряду пішоходно-торгової зони ринку ПФ "Скорпіон-сервіс" між вул. Кравчука та вул. Карпенка Карого, місце № 29-30. Дія цього договору вже припинена.

Як встановлено вище, спірна земельна ділянка надана позивачу на підставі договору оренди від 12.08.2004 року для обслуговування торгових кіосків. Проте, власником спірної металевої конструкції є відповідач. Луцькою міською радою дозволу позивачу на використання цієї земельної ділянки шляхом надання в суборенду позивачем не подано, а судом не встановлено.

Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Об'єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. У процесі вирішення відповідних спорів власник повинен довести, що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій майно було передане власником, через зазначені обставини. Відповідачем у справі виступає особа, що на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом або адміністративним актом чи договором, які відповідають вимогам закону.

Власник може звернутися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних з неправомірним позбавленням володіння (негаторний позов). Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки. Достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об'єктивно порушували права власника і були протиправними.

Позивачем не доведено порушення його права чи охоронюваних законом інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки судом не встановлено, що він передавав в користування цю металеву конструкцію (кіоск), а тому відсутні підстави для його захисту в порядку ст.387 ЦК України.

Позивач не заявив вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відповідачем, що передана йому власником Луцькою міською радою в оренду. Покликання позивача на наявність в спірному випадку підстав для повернення спірної торгової площі в зв”язку з розірванням угоди надання в користування торгової площі від 24.06.2008 року є безпідставним, оскільки не встановлений факт передачі цієї торгової площі (металевої конструкції кіоску) в користування відповідачу.

З наведеного апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог приватної фірми “Скорпіон-сервіс” про зобов”язання підприємця ОСОБА_2 повернути позивачу торговельну площу № 29-30 розміром 15 кв.м. на пішохідно-торговій зоні між вулицями Карпенка-Карого та Кравчука у м.Луцьку, яку підприємець отримав на підставі угоди надання в користування торгової площі від 24.06.2008 року.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь відповідача належить стягнути понесені скаржником витрати в розмірі 42,5 грн. державного мита за апеляційне провадження.

Керуючись ст.ст.99,103-105 ГПК України, суд,

Постановив:

Рішення господарського суду Волинської області від 18.01.2010 року в справі за номером 6/120/27-71 скасувати, а апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2 задоволити.

В задоволенні позовних вимог приватної фірми “Скорпіон-сервіс” - відмовити.

Стягнути з приватної фірми “Скорпіон-сервіс” (м.Луцьк, вул.Шевченка,35, код ЄДРПОУ 30584471) на користь підприємця ОСОБА_2 (м.Луцьк, вул. Кравчука,12/55, свідоцтво № 04051327Ф0160667) 42,5 грн. державного мита.

Наказ видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк