Рішення № 118857739, 19.01.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 234/1800/22

Провадження № 2/202/849/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Доценко С.І.,

секретаря судового засідання Тарасової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,-

в с т а н о в и в:

04липня 2023 року Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» звернулося до Краматорського міського суду Донецької області з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що з 01 січня 2007 року ТОВ «Краматорськтеплоенерго» здійснювало постачання теплової енергії на опалення відповідачу, яка мешкає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі вносила оплату за отримані послуги за поставлену теплову енергію на опалення, допустивши виникнення заборгованості в період з 01.03.2018 року по 01.02.2021 року у розмірі 42 945,28 грн.

Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

28 вересня 2023 року зазначену цивільну справу було передано за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська на підставі Розпорядження Верховного Суду № 8/0/9-22 від 15.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до ч. 7 ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 року за заявою позивача справі було замінено первісного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача ОСОБА_1 .

Таким чином, предметом судового розгляду є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.

В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином,поважні причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавала.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, дійшов такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 станом до 18.09.2020 року була власником квартири АДРЕСА_2 та мала особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на її ім`я.

Зазначене свідчить, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, а саме, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» надавало відповідачу послуги з теплопостачання, а відповідач, в свою чергу, мала оплачувати вартість отриманих послуг відповідно до встановлених тарифів.

Позивач у позові посилається на те, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманих послуг водопостачання та водовідведення належним чином не виконувала, у зв`язку з чим за період 01.03.2018 року по 01.02.2021 року включно у відповідача згідно оборотно-сальдової відомості для суду утворилася заборгованість перед ТОВ «Краматорськтеплоенерго» за послуги з надання теплової енергії в розмірі 42 945,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст.10Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

У відповідності до приписів ст.322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. ст.156,162 ЖК України, власник та члени родини зобов`язанні вчасно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги.

Відповідач порушила вимоги ст. ст.156,162 ЖК України, згідно якої, власник та члени родини зобов`язанні вчасно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги.

Як вбачається з оборотно-сальдової відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я відповідача, заборгованість за надані послуги за період з 01.03.2018 року по 01.02.2021 року перед ТОВ «Краматорськтеплоенерго» складає 42 945,28 грн.

Водночас з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 була власником квартири АДРЕСА_2 до 18 вересня 2020 року. На теперішній час новим власником вказаної квартири є ОСОБА_3 .

Отже, право вимоги до відповідача ОСОБА_1 має за період з 01.03.2018 року по 01.09.2020 року.

Згідно оборотно-сальдової відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я відповідача, заборгованість за період з 01.03.2018 року по 01.09.2020 року перед ТОВ «Краматорськтеплоенерго» складає 33 317,15 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію підлягають частковому задоволенню лише за період з 01.03.2018 року до 01.09.2020 року, оскільки у матеріалах справи наявні всі докази того, що відповідач станом на 18.09.2020 року була власником та мешкала у квартирі по АДРЕСА_3 , була споживачем послуг, які надає позивач, і відповідач порушила свої зобов`язання по сплаті отриманих послуг.

При цьому, суд вважає вимоги ТОВ «Краматорськтеплоенерго» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію за період, починаючи з 19.09.2020 року безпідставними та необґрунтованими, оскільки з цього часу новим власником квартири є ОСОБА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а тому саме новий власник з цього часу повинен нести відповідальність по сплаті заборгованості за опалення.

При цьому, згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», а саме з відповідача на користь позивача належить сягнути заборгованість за поставлену теплову енергію на опалення за період 01.03.2018 року по 01.09.2020 року в розмірі 33 317,15 грн., а у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 34657789, місцезнаходження юридичної особи: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, буд. 21) заборгованість за поставлену теплову енергію на опалення за період 01.03.2018 року по 01.09.2020 року в розмірі 33 317,15 грн. (тридцять три тисячі триста сімнадцять грн. 15 коп.) шляхом перерахування на р/рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 34657789.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 34657789, місцезнаходження юридичної особи: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, буд. 21)судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.)шляхом перерахування на р/рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 34657789.

В задоволенні іншої частини позовних вимогТовариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго»,код ЄДРПОУ 34657789, місцезнаходження юридичної особи: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, буд. 21;

- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне рішення суду складено 19 січня2024 року.

Суддя С. І. Доценко