Ухвала суду № 11885063, 26.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 року справа №2а-7805/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

судді - доповідача: Ястребової Л.В.

суддів: Колеснік Г.А., Ляшенка Д.В..

при секретарі судового засідання: Дровниковій К.В.

за участю представників:

від представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_3, представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року по справі № 2а-7805/10/0570 за адміністративним позовом Прокурора Гірницького району м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської обєднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року адміністративний позов Прокурора Гірницького району м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської обєднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) заборгованість по орендній платі за землю на загальну суму 40426,79 грн., з яких заборгованість з орендної плати 40227,65 грн., пеня 199,14 грн., на рахунок 33214812700065 в ГУДКУ, отримувач Місцевий бюджет Гірницького району м. Макіївки, код платежу 13050100, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686736.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову суду без змін.

Відповідач та його представник в судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлено належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 07.11.2001р. зареєстрована виконкомом Макіївської міської ради, про що зроблений відповідний запис про державну реєстрацію та видане відповідне свідоцтво. Відповідач перебуває на податковому обліку як платник податків, зборів та інших обовязкових платежів в Червоногвардійському відділенні Макіївської ОДПІ.

16 грудня 2008 року між відповідачем та Макіївською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки, яка була надана в користування відповідачу та знаходиться на податковому обліку в Гірницькому відділенні Макіївської ОДПІ.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідачем було подано до Макіївської ОДПІ податкову декларацію № 2544 від 10.02.2009р. з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (звітна) на 2009 рік з самостійно визначеною сумою податкових зобовязань у розмірі 87459,90 грн. Також відповідачем було подано до Макіївської ОДПІ податкову декларацію № 827 від 26.01.2010р. з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (звітна) на 2010 рік з самостійно визначеною сумою податкових зобовязань у розмірі 101040,14 грн.

Як вбачається із зворотного боку облікової картки платника недоїмка по сплаті орендної плати за земельну ділянку складає 40227,65 грн. За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань відповідачу нараховано пеню в сумі 119,14 грн.

Таким чином, з урахуванням пені, недоїмка з орендної плати за землю складає 40426,79 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”:

- податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

- податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

- платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобовязання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 27 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про плату за землю”, податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками. Платниками земельного податку згідно ст. 2 цього Закону є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції.

Згідно ст. 14 Закону України „Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом. Податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної і комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно ст. 25 Закону України «Про плату за землю», за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) є загальнодержавним податком.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16, п.16.4 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», після закінчення строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня, яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу.

Підпунктом 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21.12.2000р. передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунком 6.2.2 п. 6.2. ст. 6 зазначеного Закону передбачено, що податкові вимоги мають містити крім відомостей, перебдачених п.п. 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та щштрафних санкцій; перелік запропоноаних заходів із забезпеченням сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов`язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

За змістом п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону, податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податковго зобов`язання та виникнення права податкової застави на активи платинка податків, обов`язок погасити суму податковго боргу та можливы наслыдки непогашення його у строк; друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, виладених у першій податковій вимозі, може міститипоідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій вимозі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вимог ст. 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-111 відповідачу надіслані перша та друга податкові вимоги (№1/73 від 01.12.2009р. та №2/1 від 12.01.2010р. відповідно), які отримані відповідачем та оскаржені не були.

Також, позивачем було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №6 від 19.02.2010р., яке отримано відповідачем.

Таким чином, вжиті на виконання вимог Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не сприяли погашенню податкової заборгованості.

Згідно п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону № 2182, у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не виставляється. Тому, посиланн апелянта на порушення порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які занходяться у податковій заставі є помилковим.

Підпунктом 1.3 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

У відповідності до п. п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року по справі № 2а-7805/10/0570 за адміністративним позовом Прокурора Гірницького району м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської обєднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.В.Ястребова

Суддя Г.А.Колеснік

Д.В.Ляшенко