Постанова № 11884163, 21.10.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2010 р. № 2а-8490/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

при секретарі Дак Т.П.,

за участю представника позивача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35)

до відповідача субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

про стягнення податкового боргу у розмірі 1182 грн.75 коп. -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 1182 грн.75 коп.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що відповідач відповідно до ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва»обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком і повинен був сплачувати такий в розмірі 200 грн. щомісячно.

Ухвалою суду від 22.09.2010 року відкрито провадження по справі.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі, а також надав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно ст. 71 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі - Закон України №2181-ІІІ ) (із змінами та доповненнями), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно вимог п. 1.1 ст.1 Закон України №2181-ІІІ платники податків юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закон України №2181-ІІІ контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Згідно ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Статтею 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва»передбачено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закон України №2181-ІІІ активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

У будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Відповідно п.п. 5.4.1 ст. 5 Закон України №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. №1251-XII, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами і доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: ... "подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна".

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 зареєстрований державним реєстратором як суб'єкт підприємницької діяльності і внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

08.12.2008 року відповідач подав в ДПІ у Франківському районі м. Львова заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. 16.12.2008 року ДПІ Франківського району м. Львова видано ОСОБА_2 свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_3

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1182 грн.75 коп., з яких 1179 грн. 74 коп. це сума основного платежу, а 3грн.01 коп. - пеня. Борг виник внаслідок несплати відповідачем суми податкового зобовязання, зокрема, в обліковій картці платника відображено несплату нарахованої суми єдиного податку за терміном сплати 20.02.2009 року ( борг склав 179 грн.74 коп.), 20.03.2009 року (борг склав 379 грн. 74 коп.), 20.04.2009 року (борг склав 379 грн. 74 коп.), 20.05.2010 року (борг склав 579 грн. 74 коп.), 22.06.2010 року (борг склав 779 грн.74 коп.), 20.07.2010 року (борг склав 979 грн. 74коп.), 20.08.2010 року (борг склав 1179 грн.74 коп.).

ДПІ у Франківському районі м. Львова надіслано на адресу відповідача податкові вимоги:

-перша податкова вимога №1/217 від 26.01.2009 року;

-друга податкова вимога №2/959 від 27.02.2010 року.

Відповідачем суду доказів у підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом станом на день розгляду справи не представлено.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Оскільки відповідач доказів в спростування заявлених позовних вимог не надав, повноважного представника до суду не забезпечив, можна зробити висновок, що він проти позову не заперечує.

Враховуючи вище викладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги базуються на законі, обґрунтовані, доведені і підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід місцевого бюджету Франківського району м. Львова (рахунок №34219379700005 в ГУДКУ у Львівській області, код платежу 16050200, ЗКПО 22406168, МФО 825014) податковий борг в розмірі 1182 грн.75 коп.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 25.10.2010 року.

Суддя Сакалош В.М.