Постанова № 11883346, 25.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 2.11.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2010 року Справа № 2а-5258/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Островської О.П.,

при секретарі Гришиній О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 року позивач ТОВ «ЛАА Транс» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказав наступне. 25.05.2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000382360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 46270 грн. Дане рішення винесено за результатами невиїзної перевірки ТОВ «ЛАА Транс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2009 року. Позивач вважає, що рішення незаконне та необґрунтоване з наступних підстав. Відповідно до п.п. а п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Факт сплати позивачем товарів (послуг) підтверджується довідкою Ленінської МДПІ у м. Луганську № 951/23-616/31718995 від 03.11.2009 року, в якій вказано, що розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. Позивачем до перевірки було надано банківські виписки, платіжні доручення, на яких є штамп банку, що підтверджує дійсність оплати товару (послуг) на адресу постачальників товару (послуг). Отримання товару підтверджується видатковими накладними та актами виконаних робіт. Таким чином позивач вважає, що Ленінською МДПІ у м. Луганську при винесенні рішення невірно трактувалися положення п.п. а п.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Також проведення зустрічної перевірки по ланцюгам постачання до виробника чи імпортера є зайвою вимогою та не потрібною з огляду на чинне законодавство.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 16.09.2008 року № 21-418во08, Вищий адміністративний суд України визнав необґрунтованими доводи органу ДПС про безпідставне включення платником податків до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів, придбаних за договорами у контрагентів, які за юридичною адресою не знаходяться і до податкових органів не звітують.

Згідно п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Згідно п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 цього Закону, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п. 7.7.1 цієї статті, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

ТОВ «ЛАА Транс» зробило зауваження на акт перевірки, але відповідач не відреагував на ці зауваження, тому позивачем було подано скаргу до Ленінської МДПІ у м. Луганську № 176 від 04.06.2010 року. 18.06.2010 року Ленінська МДПІ у м. Луганську надала відповідь на скаргу, якою повідомила, що підстав для скасування свого повідомлення-рішення № 0000382360/0 в розмірі 46270 грн. не вбачає і залишає скаргу без задоволення. Тому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 року № 0000382360/0, зобовязати Ленінську МДПІ у м. Луганську підтвердити і включити до складу суми бюджетного відшкодування з ПДВ ТОВ «ЛАА Транс» суму у розмірі 46270 грн.

В ході судового розгляду представник позивача неодноразово уточнював позовні вимоги, посилаючись на наступне. 18.06.2010 року Ленінська МДПІ у м. Луганську винесла податкове повідомлення-рішення №0000382360/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 46270 грн. Позивач вважає, що прийняття цього податкового повідомлення-рішення зумовлено вимогами наказу ДПА України «Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» № 253 від 21.06.2001 року, відповідно до п. 4.3 якого номер податкового повідомлення складається з частини, яка вказується через дріб, у вигляді номера скарги, щодо якої надсилається повідомлення. ТОВ «ЛАА Транс» вважає, що це податкове повідомлення-рішення № 0000382360/1 від 18.06.2010 року заміняє собою повідомлення № 0000382360/0 від 25.05.2010 року і є на цей час чинним податковим повідомленням-рішенням, яке суперечить вимогам діючого законодавства України та є необґрунтованим. Тому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 року № 0000382360/0 та податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 року № 0000382360/1, зобовязати Ленінську МДПІ у м. Луганську підтвердити і включити до складу суми бюджетного відшкодування з ПДВ ТОВ «ЛАА Транс» суму у розмірі 46270 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в уточненому позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях послався на наступне. Ленінською МДПІ у м. Луганську була проведена невиїзна перевірка ТОВ «ЛАА Транс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 21.05.2009 року № 374/23-616/31718995, в якому зазначено, що заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2009 року перевірена в ході проведення позапланової документальної перевірки, результати якої оформлено довідкою від 02.12.2009 року № 1076/23-616/31718995. В ході цієї перевірки керівництво ТОВ «ЛАА Транс» було попереджено про застосування додаткових заходів контрольно-перевірочної роботи та можливість проведення додаткової перевірки. За результатами перевірки попереднього податкового періоду (вересень 2009 року) складено довідку від 03.11.2009 року № 951/23-616/31718995 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛАА Транс». Цією перевіркою встановлено, що одним з основних постачальників у вересні 2009 року є: 1-й ланцюг ТОВ «Компанія «Транспеле», сума ПДВ 147118 грн.; 2-й ланцюг ТОВ «НК Артеміда-Ойл», сума ПДВ 114472 грн., 51,33%; 3-й ланцюг ТОВ «Логістик гарант», сума ПДВ 891898,34 грн., 45,02%; 4-й ланцюг ТОВ «Мурамас», 38,5%. Таким чином, не можливо підтвердити бюджетне відшкодування з ПДВ, заявлене ТОВ «ЛАА Транс» за жовтень 2009 року на поточний рахунок у банку, яке виникло за рахунок відємного значення, декларувалось у вересні 2009 року, всього на суму 46270,49 грн. Враховуючи отримані відповіді, де по ланцюгу постачання не підтверджений товарний характер здійснення операцій, не можливо проведення зустрічної перевірки по ланцюгам постачання до виробника або імпортера та немає можливим підтвердити факт надмірної сплати податку по ланцюгам постачання до Держаного бюджету України, як це передбачено п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР. Також цим законом встановлений прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодування такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Бюджетне відшкодування ПДВ без його сплати має своїм наслідком спричинення збитків Державному бюджету України, що суперечить самій суті податку і його основній функції формування доходу бюджету. Здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податків і зборів є першочерговим завданням органів державної податкової служби. Враховуюче зазначене, відповідач вважає, що за результатами проведеної перевірки не можливо підтвердити факт виникнення податкових зобовязань по ланцюгу постачання до виробника або імпортера продукції, а як наслідок факт надмірної сплати суми ПДВ по даному ланцюгу постачання, як це передбачено п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість». Тому відповідач просить у задоволені позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо (неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Однією з функцій, покладених на державні податкові інспекції, згідно п. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Судом встановлено, що ТОВ «ЛАА Транс» є юридичною особою та платником податку на додану вартість.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 7.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

П. 7.7.4. вказаної статті визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п. 7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (у редакції наказу від 15.06.2005 № 213), податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці. За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку. Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав уважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п. 7.7.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п. 7.7.7. Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Судом встановлено, що позивачем на виконання п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» 19.11.2009 до Ленінської МДПІ у м. Луганську для вирішення питання про бюджетне відшкодування було подано податкову декларацію з податку на додану вартість. У рядку 25 розділу ІІІ декларації зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, - 449055 грн. (а.с. 43-44).

На підставі службового посвідчення співробітниками Ленінської МДПІ у м. Луганську було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ЛАА Транс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства у акт банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 21.05.2009 № 374/23-616/31718995. Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЛАА Транс» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на суму 46270 грн. При цьому в акті зазначено, що не можливо підтвердити суму бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлене ТОВ «ЛАА Транс» за жовтень 2009 року всього на суму 46270,49 грн., у тому числі на суму 13088,90 грн. (1 ланцюг ТОВ «Компанія «Транспеле» сума ПДВ 147118 грн. 2 ланцюг ТОВ «НК Артеміда-Ойл» сума ПДВ 114472 грн., 51,33% - 3 ланцюг ТОВ «Логістик гарант» сума ПДВ 891898,34 грн., 45,02% - 4 ланцюг ТОВ «МУРАМАС», 38,5%) та на суму 33181,59 грн. (1 ланцюг ТОВ «Компанія «Транспеле» сума ПДВ 147118 грн. 2 ланцюг ТОВ «НК Артеміда-Ойл» сума ПДВ 114472 грн., 51,33% - 3 ланцюг ТОВ «Пандорра» сума ПДВ 870408,84 грн., 43,94% - 4 ланцюг ТОВ «Полукс Дон», 100%) (а.с. 6-14).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000382360/0 від 21.05.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 46270 грн. (а.с. 5).

За результатами перевірки попереднього податкового періоду (вересень 2009 року) складено довідку від 03.11.2009 року № 951/23-616/31718995 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛАА Транс». У довідці зазначено, що підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за вересень 2009 року в сумі 261796 грн. не можливо, що повязано з відслідкуванням ланцюга постачання товарів (послуг) в рамках дії наказу ДПА України від 18.08.2005 № 350, з урахуванням змін, внесених наказом ДПА України від 20.10.2009 № 568 (а.с. 15-24).

Податкове повідомлення рішення № 0000382360/0 від 21.05.2009 було оскаржене позивачем у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами розгляду скарги Ленінською МДПІ у м. Луганську було прийнято рішення № 25838/23-223 від 18.06.2010 про результати розгляду первинної скарги (а.с. 30-34), яким було залишено без змін повідомлення рішення № 0000382360/0 на суму 46270 грн., а скаргу директора ТОВ «ЛАА Транс» залишено без задоволення.

На підставі рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську № 25838/23-223 від 18.06.2010 про результати розгляду первинної скарги було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000382360/1 від 18.06.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 46270 грн. (а.с. 45).

Суд вважає, що дії відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо винесення податкового повідомлення рішення № 0000382360/0 від 21.05.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування не відповідають вимогам закону.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обовязок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Судом встановлено, що позивачем надано відповідачеві Ленінській МДПІ у м. Луганську всі необхідні документи для відшкодування ПДВ.

Суми заявленого бюджетного відшкодування підтверджені документами, які були перевірені під час проведення перевірок фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську, а саме - статутними документами, договорами, податковими накладними, первинними бухгалтерськими документами, які також містяться в матеріалах даної справи.

У відповідності з нормами Закону про ПДВ, платник податку не може і не мусить нести відповідальність за стан проведення розрахунків з бюджетом по всьому ланцюгу придбання продукції. Процедурою проведення відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України, порядок проведення якої встановлено п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, також не передбачається особиста відповідальність платника податку за стан проведення розрахунків з бюджетом по всьому ланцюгу придбання продукції. Цю норму встановлено службовими документами ДПАУ, які не є законом з питань оподаткування ПДВ та суперечать Закону про ПДВ в частині встановлення правил формування податкового кредиту платника ПДВ та проведення бюджетного відшкодування цього податку.

Отже, ТОВ «ЛАА Транс» мало всі законні підстави для зазначення вказаних сум ПДВ до бюджетного відшкодування відповідно до абзацу «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ.

Зважаючи на вищевикладене, дії відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 46270 грн. суперечать нормам Закону України «Про податок на додану вартість», яким, як зазначено вище, право господарюючого субєкта платника ПДВ, на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не є залежним від проведення або непроведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу угод.

У звязку з наведеним податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 № 0000382360/1 також підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1583 від 24.06.2010, тому дані витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.10.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 27.10.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.05.2010 року № 0000382360/0 та від 18.06.2010 року № 0000382360/1, прийняті Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс».

Зобовязати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську підтвердити і включити до складу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» суму у розмірі 46270 грн. (сорок шість тисяч двісті сімдесят грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови викладено 27 жовтня 2010 року.

СуддяО.П. Островська