Постанова № 11861335, 09.07.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

14 липня 2010 року Справа № 5020-2/030 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіПлута В.М.,

суддівБорисової Ю.В.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

прокурора: Шульги Антона Миколайовича, посвідчення № 574 від 18.11.08;

позивача: Михайлової Олени Євгенівни, довіреність № 55 від 11.01.10;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 26 квітня 2010 року у справі №5020-2/030

за позовомпрокурора міста Севастополя

(вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про стягнення 11652,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 26 квітня 2010 року у справі № 5020-2/030 позов прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11652,15 грн. задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради пеню у розмірі 1102,22 грн., три відсотка річних у розмірі 159,88 грн., витрати по оплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Відмовлено у позові в частині стягнення штрафу у сумі 10390,05 грн.

Також, відмовлено у позові в частині розірвання договору оренди № 442-05 від 08 серпня 2008 року та зобовязання повернути орендоване майно.

Суд встановив наявність між сторонами орендних договірних відносин та заборгованість за оренду з боку відповідача, у звязку з чим стягнув основну суму заборгованості. Проценти річних та пеня стягнуті на підставі статей 549, 625 Цивільного кодексу України, статей 230, 231 Господарського кодексу України та умов договору.

У задоволенні вимог про стягнення штрафу відмовлено з тієї підстави, що договором не було встановлено його чіткого розміру.

Вимоги розірвати договір та повернути майно залишені без задоволення, тому що відповідач не припускався істотних порушень, які передбачені статтею 783 Цивільного кодексу України. При цьому, суд врахував факт часткової оплати відповідачем

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, котрим задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи.

Так, позивач зазначає, що відповідачем було порушено договірне зобовязання невнесення орендної плати протягом тривалого часу, що, на думку заявника апеляційної скарги, є істотним порушенням. Таку думку Фонд комунального майна Севастопольської міської ради обґрунтовує частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду" та пунктом 5.5 договору оренди.

Відповідач у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності зазначеної особи за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фонду комунального майна Севастопольської міської ради підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 08.08.2008 між територіальною громадою міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 442-05, відповідно до умов якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення (з № 1-1 по № 1-7) загальною площею 71,30 кв. м. в цілому з приямком, розташовані за адресою: місто Севастополь, вул. Одеська, буд. №6, що знаходиться на балансі РЕП - 17, для розміщення дизайн-студії, кафетерію (без підакцизної групи товарів) (том 1, а. с. 7 - 8).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату па певний строк (стаття 759 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 3.1 договору розмір орендної плати визначається на підставі рішення сесії Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007.

Пунктом 3.2 передбачено, що орендна плата складає 1571,40 грн. за місяць і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з 01.04.2007. З 01.08.2008 орендна плата складає 2078,01 грн.

Відповідно до пункту 3.3 договору у відповідності до Рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Договір діє з моменту підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації строком до 16.12.2012 (пункт 7.1 договору).

Судом встановлено, що відповідач свої обовязки виконував неналежним чином, у зв'язку з чим його заборгованість за період з 01.02.2009 по 01.02.2010 по орендній платі складала 14011,45 грн. Безпосередньо перед подачею позову в суд відповідач погасив заборгованість по орендній платі, що підтверджується довідкою бухгалтерії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (том 1, а. с. 38).

Наявність певного періоду заборгованості з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зявилося підставою для звернення прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради із позовом про стягнення суми процентів річних, пені та штрафу за прострочку виконання зобовязання.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача суми нарахованих процентів річних, судова колегія вважає його правильним та обґрунтованим, у звязку з чим позов в цій частині правомірно задоволений місцевим судом.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України та статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

У пункті 6.1 договору оренди передбачено, що сторони несуть майнову відповідальність у розмірі повного матеріального збитку (дійсний збиток і упущена вигода), що виник у результаті порушення однією із сторін умов даного договору. У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконання зобов'язання за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача суми нарахованої пені за договором, судова колегія вважає його правильним та обґрунтованим, у звязку з чим місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов в цій частині.

Щодо вимог про стягнення штрафу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частин четвертої - шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2 договору сторони домовились, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків по договору оренди сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України - штрафу п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.

У пункті 3.2 договору сторони встановили, що орендна плата з 01.08.2008 складає 2078,01 грн.

Договір оренди укладений 08.08.2008 і на момент його укладення розмір орендної плати визначений у розмірі 2078,01 грн. Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що розмір штрафу сторонами визначався саме на момент укладення договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сторони фактично визначили, що розмір штрафу складає 2078,01 грн. * 5 = 10390,05 грн.

Корегування розмірів місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю - не може зявитися підставою для звільнення сторони від відповідальності у вигляді штрафу.

Отже, вимоги про стягнення суми штрафу в розмірі 10390,05 грн. суд апеляційної інстанції визнає правомірним і такими, що підлягають задоволенню.

Обставини справи також вказують на те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків щодо оплати вартості користування орендованим майном протягом тривалого часу позивач вимагав розірвати договір оренди нерухомого майна № 442-05 від 08.08.2008 та зобов'язати відповідача звільнити орендоване майно і повернути його орендодавцю.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що підстави, коли наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, встановлені статтею 783 Цивільного кодексу України. Таке право наймодавець має у разі, коли наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; не приступив до проведення капітального ремонту (якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача).

Наведений перелік є виключним. У даній справі вказані порушення не встановлені.

Право наймодавця відмовитися від договору найму передбачено статтею 782 Цивільного кодексу України. Таке право наймач може реалізувати шляхом надіслання повідомлення орендарю, якщо наймач не вносив плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Наведеним правом позивач, під час існування заборгованості, не скористався. На момент звернення до суду навпаки із боку орендаря існувала переплата, що підтверджується довідкою, яка надана бухгалтерією Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (том 1, а. с. 38).

Отже, вимоги позивача в частині розірвання договору задоволенні не підлягають. Вимоги про повернення майна залежать від чинності договору оренди, а тому також правомірно залишені без задоволення судом першої інстанції.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя прийнято при невідповідності висновків обставинам справи, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задовольнити частково.

2. Пункти 2, 3 резолютивної частини рішення господарського суду міста Севастополя від 26 квітня 2010 року у справі №5020-2/030 скасувати.

3. В цій частині прийняти нове рішення:

"Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) 10390,05 грн. штрафу, 1102,22 грн. пені, 159,88 грн. 3% річних, 116,52 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.".

4. В інший частині рішення залишити без змін.

5. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддяВ.М. Плут

СуддіЮ.В. Борисова

В.І. Гонтар