Постанова № 11861292, 21.10.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2010 р.Справа № 21/178-09-6271

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.

при секретарі: Скоробагатько О. В.

(склад колегії суддів змінено розпорядженням голови суду №339 від 18.10.2010р. .)

За участю представника ПАТ АБ „Укргазбанк” –Стеценко Д.В., довіреність №70 від 05.02.2010р.

Інші представники сторін у судове засідання не з’явилися, про місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ПАТ акціонерний банк ”Укргазбанк”

на постанову господарського суду Одеської області від 25.02.2010р.

у справі № 21/178-09-6271

за заявою Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області

до Фірми „Тетіс” у вигляді ТОВ

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2009р. за заявою Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області порушено провадження у справі № 21/178-09-6271 про банкрутство Фірми „Тетіс„ у вигляді ТОВ в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Постановою господарського суду Одеської області від 25.02.2010р. (суддя Зеленов Г.М.) Фірму „Тетіс” у вигляді ТОВ визнано банкрутом, Роздільнянську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області визнано кредитором боржника із грошовими вимогами у сумі 1306,47 грн., та визнано кредитором боржника Роздільнянський районний центр зайнятості із грошовими вимогами у сумі 140,48 грн.

Відкрито ліквідаційну процедуру юридичної особи - фірми „Тетіс” у вигляді ТОВ, ліквідатором банкрута призначено представника ініціюючого кредитора по справі –Сичука Олександра В’ячеславовича. Зобов’язано ліквідатора здійснити заходи передбачені ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом”, та надати звіти суду.

          Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що заявлені вимоги підтверджуються документально і визнаються судом обґрунтованими. Встановлено, що боржник відсутній за його місцезнаходженням.

Не погоджуючись з постановою суду, ПАТ акціонерний банк ”Укргазбанк” звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.6, 7, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та Закону України „Про порядок реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

ПАТ акціонерний банк ”Укргазбанк” вказує в апеляційній скарзі на те, що оскаржувана постанова була винесена судом передчасно, за відсутності належних доказів відсутності боржника за своїм місцезнаходженням, як того вимагає ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та і відповідного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, який є належним та допустимим доказом відсутності за місцезнаходженням боржника, до суду не надано.

Крім того скаржник зазначає, що кредитором, до заяви про визнання Фірми „Тетіс” у вигляді ТОВ банкрутом, не додано доказів безспірності вимог кредитора у відповідності до приписів Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Представники сторін у справі про банкрутство Фірми „Тетіс” у вигляді ТОВ, в судове засідання не з'явилися. Про час і місце його проведення повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомив і таким чином не скористався на участь у судовому засіданні.

Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, а також те, що розгляд справи відкладався, судова колегія вважає, що явка не всіх представників сторін у справі про банкрутство Фірми „Тетіс” у вигляді ТОВ не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

          Заслухавши пояснення представника ПАТ АБ „Укргазбанк” перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі по тексту - Закон про банкрутство), якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до вимог частин 1, 5 статті 52 Закону про банкрутство в разі, якщо громадянин –підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до боржника.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Пунктом 5 статті 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб (далі - Єдиний державний реєстр), який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, який набув чинності з 01.07.2004 року, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вищевказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором. Крім того, положення зазначеної статті Закону передбачають можливість внесення до реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

          Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Роздільнянська МДПІ Одеської області, звертаючись до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, надала копію довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків Фірми „Тетіс” у вигляді ТОВ з якої вбачається, що за адресою: м. Роздільна, вул. Ватутіна ,8а, Фірма „Тетіс” у вигляді ТОВ –відсутнє (а.с. 11, т1). Крім того, як вбачається з витягу ЄДПРОУ –„в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та юридичних осіб-підприємців записів на знайдено”.

          Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що внесення до реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу має різну правову природу, і вказані відомості не є тотожними. Отже, внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу не може вважатись беззаперечним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

          За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що заявником не було дотримано вищевказаних вимог закону та не надано належних та допустимих доказів відсутності боржника - Фірми „Тетіс” у вигляді ТОВ за його місцезнаходженням.

          Однак місцевий господарський суд зазначених обставин не перевірив та дійшов передчасного висновку про наявність ознак для визнання боржника банкрутом відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, судом не було досліджено наявність інших ознак, які б слугували підставою для визнання відсутнього боржника банкрутом: документів бухгалтерської звітності, відсутність підприємницької діяльності боржника, а також не було перевірено належними доказами безспірність вимог ініціюючого кредитора.

Крім того, ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за приписами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ознаки безспірності вимог кредитора пов'язані з наявністю документів, за якими відповідно до законодавства можливе списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими документами. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що в даному випадку списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється тільки державною виконавчою службою, то лише несплата боргу у виконавчому проваджені протягом трьох місяців може підтверджувати стан неплатоспроможності боржника.

Отже, згідно ч. 3 ст. 6 та ч. 1,8 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором своєї вимоги до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Безпірність вимог кредитора за грошовими зобов’язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, вичерпний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України „Про виконавче провадження”.

Як вбачається із змісту заяви про порушення справи про банкрутство та додатків до неї, Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області обґрунтовувала безспірність своїх вимог визнанням боржником суми боргу актами Роздільнянської МДІІІ Одеської області від 14.06.2007 №779/186/15-01/23863755 від 16.08.2007р. №105-239/15-01/23863755 про результати нев’їздної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності; актом Роздільнянської МДП1 Одеської області від 16.08.2007р. №15-03/1056/242 про несвоєчасне подання розрахунку комунального податку за другий квартал 2007р. фірмою „Тетіс” у вигляді ТОВ; корінецем повідомлення податкового повідомлення - рішення форми «Р»від 16.08.2007р. №0002171500/0; корінцями податкового повідомлення - рішення «Р»від 23.08.2007р. №0002301500/0 та №0002291500/0; актом Роздільнянської МДІІІ Одеської області від 18.06.2007р. №792-193/15-02 про результати проведення перевірки своєчасності подання податкової звітності по податку на подану вартість; корінцем податкового повідомлення - рішення «Р»від 09.07.2007р. №0001821500/0 від 09.07.2007р.; актом Роздільнянської МДПІ Одеської області від 08.08.2007р. №1018-232/15-02 про результати проведення перевірки своєчасності подання податкової звітності по податку на подану вартість; корінцем повідомлення - рішення «Р»від 20.08.2007р. №0002211500/0; актом Роздільнянської МДПІ Одеської області від 03.10.2007р.№1402-307/15-02 про результати проведення перевірки своєчасності подання податкової звітності по податку на подану вартість; корінцем податкового повідомлення - рішення «Р»від24.09.2007р.№0003071500/0; корінцем першої податкової вимоги форми «Ю1»від 27.08.2007р. №1/38; корінцем другої податкової вимоги форми «Ю2»від 04.10.2007р. «2/49; обліковими картками фірми „Тетіс” у вигляді ТОВ по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робі, послуг); актом Роздільнянської МДПІ Одеської області з питання надання податкових декларацій, розрахунків, пов’язаних з нарахуванням та платою податків та інших платежів до бюджету від 20.01.2010р. № 2/15-02 та інші документи щодо відсутності зареєстрованих активів за фірмою „Тетіс” у вигляді ТОВ.

Однак вищезазначене не є тими документами, які, відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безумовно свідчать про безспірність кредиторських вимог Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області до фірмою „Тетіс” у вигляді ТОВ.

Інших доказів в обґрунтування безспірності грошових вимог, як таких, що підтверджені виконавчими документами, ініціюючий кредитор суду не надавав.

Відтак, судова колегія зазначає, що суд, не дослідивши обставин безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора, обставин правового статусу боржника як юридичної особи на момент порушення провадження у справі, належності доказів відсутності боржника за адресою місцезнаходження, дійшов передчасного висновку про подальший розгляд справи за спрощеною процедурою шляхом визнання боржника –фірми „Тетіс” у вигляді ТОВ банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Згідно зі ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК, іншими законодавчими актами.

          Поряд з положеннями Закону, господарський суд у справах про банкрутство має право застосовувати норми ГПК України, які передбачають, зокрема припинення провадження у справі.

          Згідно до п. 36 постанови Пленуму Верховного суду України в п. 32 постанови „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18 грудня 2009 року № 15, законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1' частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

          За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що постанова господарського суду Одеської області від 25.02.2010р., як прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, залишатись чинною не може та підлягає скасуванню, а провадження у справі про банкрутство фірми „Тетіс” у вигляді ТОВ - припиненню у зв'язку із відсутністю достатніх підстав, необхідних для здійснення подальшого провадження у цій справі.

          Керуючись ст.ст. 80, 103, 104-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Апеляційну скаргу ПАТ акціонерний банк ”Укргазбанк” задовольнити.

2.          Постанову господарського суду Одеської області 25.02.2010р. у справі № 21/178-09-6271 скасувати.

3.          Провадження у справі № 21/178-09-6271 припинити.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

          Суддя Г.А. Єрмілов

          Суддя В.В. Лашин

Повний текст постанова підписано 22.10.2010р.