Рішення № 11860852, 19.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2010 р.Справа № 20/19-10-1154 За позовом: Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1.Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області; 2.Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства „ОСОБА_1”

про звільнення земельної ділянки та стягнення 41427, 29 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

Від прокурора: Лянна О.А., діюча за посв. № 98 від 04.11.1998 року;

Від позивача: не з'явились;

Від відповідача: Черната П.С., діючий за дов. б/н від 30.03.2010року;

Від третіх осіб: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Ізмаїльський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації до Селянського (фермерського) господарства „ОСОБА_1”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області, в якій просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства „ОСОБА_1” на користь держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації шкоду у сумі 41 427,29 грн., заподіяну внаслідок самовільного використання земельної ділянки, а також зобовязати Селянське (фермерське) господарство „ОСОБА_1” звільнити та повернути на користь держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 48,05 га, грошовою оцінкою 420240 грн., розташовану на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за межами населеного пункту.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що в результаті прокурорської перевірки було встановлено, що Селянське (фермерське) господарство „ОСОБА_1” всупереч земельному законодавству, самовільно, за відсутності правовстановлюючих документів, займає та використовує земельну ділянку, площею 48,05 га, оскільки рішення про надання вказаної земельної ділянки Селянському (фермерському) господарству „ОСОБА_1” в користування (оренду) або у власність відповідним органом не приймалось, а вчинений щодо цієї земельної ділянки правочин договір оренди земельної ділянки від 18.05.2001р. припинив свою дію 25.07.2006р. внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно акту обстеження земельної ділянки та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 3.07.2009р., складених державним інспектором Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області, зазначена земельна ділянка розташована на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району за межами населеного пункту та використовується Селянським (фермерським) господарством „ОСОБА_1” для вирощування сільгоспкультур.

Прокурор зазначає, що за інформацією Ізмаїльської ОДПІ, незважаючи на припинення договору оренди, СФГ „Дуженько В.Г.” на підставі поданих ним податкових декларацій продовжує сплачувати орендну плату. Разом з тим, сплата коштів не є доказом існування орендних правовідносин, таким чином Селянське (фермерське) господарство „ОСОБА_1” самовільно та безкоштовно використовує земельну ділянку, площею 48,05 га, державної форми власності для вирощування сільськогосподарської продукції, чим завдає власнику землі шкоду.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної Селянським (фермерським) господарством „ОСОБА_1” був обчислений Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області, на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 963 від 25.07.2007р., та становить 41427,29 грн.

Наявність несплаченої шкоди у вказаному розмірі зумовила звернення прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації з відповідним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2010р. про порушення провадження у справі судом за власною ініціативою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Матроську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому вважає, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на відсутність факту самовільного зайняття земельної ділянки. Відповідач зазначає, що користувався спірною земельною ділянкою, площею 48,05 га, на підставі договору оренди земельної ділянки від 18.05.2001 року, відповідно до якого зазначена земельна ділянка була надана йому в оренду строком на пять років. Як стверджує відповідач, згідно з вимогами закону та п. 2.2. договору оренди, він 23.05.2006р. звернувся до Ізмаїльської райдержадміністрації із заявою про продовження договору оренди. Разом з тим, зазначена заява була прийнята лише 27.06.2006р. і у відповідь на неї листом від 31.08.2006р. адміністрація відмовила у продовженні строку у зв'язку із наявністю заборгованості по орендній платі. Вказану відмову відповідач вважає безпідставною, оскільки заборгованість виникла у зв'язку із форс-мажорними обставинами.

Таким чином, відповідач вважає, що оскільки орендодавцем не було надано заперечень щодо подальшого користування відповідачем орендованою земельною ділянкою протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, договір підлягав поновленню згідно зі ст.33 Закону України „Про оренду землі”, що виключає самовільність зайняття земельної ділянки.

Відповідач також стверджує, що в порушення ст.54 ГПК України прокурором не вказано за який період стягується шкода у заявленій сумі, а позов поданий з порушенням строку позовної давності.

Крім того, у судовому засіданні 12.04.2010 року представник відповідача заявив суду усне клопотання, а у судовому засіданні 26.04.2010р. подав відповідне письмове клопотання про зупинення провадження у справі №20/19-10-1154. В обґрунтування клопотання про зупинення провадження відповідач посилався на те, що господарським судом Одеської області розглядається повязана з даною справою справа № 12/20-10-824 за позовом Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 до відповідача - Ізмаїльської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій Ізмаїльської районної державної адміністрації щодо зобов'язання СФГ ОСОБА_1 сплатити орендну плату за 2005 рік в розмірі 5 265 грн. по договору оренди земельної ділянки, зобов'язання Ізмаїльську районну державну адміністрацію Одеської області звільнити СФГ ОСОБА_1 від сплати орендної плати в розмірі 5 265,34 грн. за 2005 рік за оренду земельної ділянки, у зв'язку з форс-мажорними обставинами, а також спонукання Ізмаїльську районну державну адміністрацію Одеської області поновити на новий строк дію договору оренди земельної ділянки від 18.05.2001року, площею 48,05 га, укладеного між Матроською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області та СФГ ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду від 26.04.2010р., приймаючи до уваги, що вирішення господарським судом Одеської області справи №12/20-10-824 може вплинути на результат вирішення справи №20/19-10-1154, оскільки суд буде надавати правову оцінку виниклим правовідносинам з урахуванням рішення господарського суду Одеської області по справі № 12/20-10-824, в залежності від встановлених фактів, зупинено провадження у справі № 20/19-10-1154 до закінчення здійснення розгляду господарським судом Одеської області справи №12/20-10-824.

Ухвалою господарського суду від 5.10.2010р., провадження у справі поновлено у зв'язку із набранням законної сили рішенням господарського суду Одеської області від 19.05.2010 року у справі № 12/20-10-824 про відмову у позові.

У судовому засіданні 19.10.2010 року прокурор підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 19.10.2010 року проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Представник позивача у судове засідання 19.10.2010 року не зявився, при цьому надіславши до суду письмові пояснення, в яких позов прокурора підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача.

Представник третьої особи Матроської сільської ради у судове засідання 19.10.2010 року не зявився, при цьому надіславши до суду письмові пояснення, в яких фактичні обставини, викладені у позові прокурора визнає, підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за відсутності представника Матроської сільської ради.

Третя особа Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області письмові пояснення не надала, але проінформувала суд про знаходження інспекції у стані припинення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 18.05.2001 року між Матроською сільською радою (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством „ОСОБА_1” (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, терміном дії на пять років, починаючи з дати його реєстрації, відповідно до якого орендодавець передав Селянському (фермерському) господарству „ОСОБА_1” у строкове платне користування земельну ділянку, площею 48,05 га, із земель запасу Матроської сільської ради для сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в с. Матроска Ізмаїльського району Одеської області.

У відповідності до умов договору він закінчив свою дію у 2006 році та не був продовжений у встановленому законом порядку.

Згідно до п. 2.4 вказаного договору в разі припинення або розірвання договору орендар зобовязаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Проте, як було встановлено прокурорською перевіркою, підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується відповідачем, після закінчення дії договору оренди від 18.05.2001 року Селянське (фермерське) господарство „ОСОБА_1” продовжує займати та використовувати спірну земельну ділянку, площею 48,05 га, за відсутності правовстановлюючих документів.

Враховуючи, що у відповідності до Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади і зазначена земельна ділянка розташована на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району за межами населеного пункту, з дати набрання чинності Земельним кодексом України повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою перейшли до Ізмаїльської районної державної адміністрації.

Згідно із законодавчим визначенням, наданим у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким правочином, у відповідності до листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2008 року № 14-17-4/12991 "Щодо застосування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки", слід вважати: укладення договору оренди (суборенди) земельної ділянки, про встановлення земельного сервітуту, договору на право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи договору на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Приймаючи до уваги, що доказів наявності рішення Ізмаїльської райдержадміністрації про передачу земельної ділянки у власність або надання її у користування (оренду) Селянському (фермерському) господарству „ОСОБА_1” або наявності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки відповідач не надав, а факт використання її відповідачем підтверджений належним чином, суд вважає вимоги прокурора про зобовязання Селянського (фермерського) господарства „ОСОБА_1” звільнити та повернути власнику державі в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації самовільно зайняту земельну ділянку, площею 48,05 га, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. 1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007 року № 963, ця методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

Згідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приймаючи до уваги, що Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області був на законних підставах зроблений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки (а.с.33), заподіяна шкода у розмірі 41427,29 грн. підлягає стягненню на користь держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що оскільки орендодавцем не було надано заперечень щодо подальшого користування відповідачем орендованою земельною ділянкою на підставі договору оренди від 18.05.2001 року після закінчення строку, на який його було укладено, то відповідач відповідно до умов договору мав переважне право орендаря на поновлення строку дії договору оренди та абсолютно законно продовжував користуватися земельною ділянкою, з наступних підстав.

Дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України „Про оренду землі” після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обовязки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору оренди.

Разом з тим, відповідно до п. 3 Перехідних положень Земельного кодексу України, у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності відповідного рішення компетентного органу.

Проте, як встановлено судом, Ізмаїльська РДА, до компетенції якої віднесено право розпорядження землями, що знаходяться за межами населених пунктів, відмовила позивачу в продовженні дії спірного договору оренди. При цьому, рішенням господарського суду Одеської області від 19.05.2010р. (суддя Цісельський О.В.) у задоволенні позову про визнання за СФГ "Дуженко" переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, площею 48,05 га, та про зобовязання Ізмаїльську РДА Одеської області внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного 18.07.2001р. між Матроською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області та СФГ "Дуженко", посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфименко М.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 6969, яким продовжити термін договору оренди на пять років з дати його реєстрації, відмовлено. Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 18.05.2001 року припинився 25.07.2006 року у звязку з закінченням строку його дії.

Враховуючи, що пунктом 2.4 вказаного договору передбачено, що в разі припинення або розірвання договору орендар зобовязаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду, більш того, обовязок орендаря у разі припинення або розірвання договору оренди землі повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, прямо передбачений статтею 34 Закону України „Про оренду землі”, зайняття відповідачем земельної ділянки після закінчення договору оренди повністю охоплюється законодавчим визначенням „самовільне зайняття”.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги Ізмаїльського міжрайонного прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „ОСОБА_1” (68664, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Матроска, вул. Пушкіна, 2, ідентифікаційний код 24764825) на користь держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 62, р/р 33211812700223, КБК 13050200, отримувач УДК в Ізмаїльському районі, код 23213695, банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) 41427 /сорок одну тисячу чотириста двадцять сім/ грн. 29 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки.

3. Зобовязати Селянське (фермерське) господарство „ОСОБА_1” (68664, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Матроска, вул. Пушкіна, 2, ідентифікаційний код 24764825) звільнити та повернути на користь держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 48,05 га, розташовану на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за межами населеного пункту.

Стягувачем за зазначеним наказом є Ізмаїльська районна державна адміністрація Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 62, р/р 33211812700223, КБК 13050200, отримувач УДК в Ізмаїльському районі, код 23213695, банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011)

4.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „ОСОБА_1” (68664, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Матроска, вул. Пушкіна, 2, ідентифікаційний код 24764825):

- на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22090200, символ звітності банку 095 - держмито в сумі 499 /чотириста девяносто девять/ грн. 27 коп.

- на користь Державного бюджету України на п/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення складено 22.10.2010р.