Рішення № 11860474, 01.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.10 Справа № 21/225/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Агро-Консалтінг-Груп” (69054, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 152 “В”)

до відповідача Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)

про стягнення 848 грн. 60 коп.

суддя Черкаський В.І.

за участю представників сторін:

від позивача Короленко І.М., довір. б/н від 24.06.2010 року;

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 05.08.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 01.10.2010 року.

Заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 793 грн. 25 коп. основного боргу, 7 грн. 42 коп. 3% річних, 47 грн. 93 коп. пені, яка виникла на підставі договору оренди № 11/10 від 01.01.2010 року, що укладений між сторонами.

У судове засідання 01.10.2010 року зявився позивач.

Відповідач в судове засідання 01.10.2010 року представників не направив, Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 не виконала вимоги ухвали суду від 05.08.2010 року, зокрема, не надала суду відзив на позовну заяву.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала від 05.08.2010 р. була направлена 09.08.2010 року на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, в установлений законом строк, поштовим відділенням на адресу господарського суду не поверталась, що свідчить про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду спору.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Справу розглянуто в порядку ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи закінчено 01.10.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

Розглянувши матеріали справи і заслухавши представника позивача у судовому засіданні 01.10.2010 року, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ”Агро-Консалтінг-Груп” (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди № 11/10 від 01.01.2010 року (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме, відповідно з технічним паспортом виготовленим ОП “ЗМБТІ” станом на 16.01.2007 року, реєстраційний № 10858245 (план розташування приміщень вказаний у додатку № 2 до договору): нежитлове приміщення № 83 площею 10,6 кв.м, яке розташоване на цокольному поверсі, в окремо розташованій будівлі, за адресою: 69600, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 152-В, яка є власністю орендодавця і відноситься до не житлового фонду та зобовязується сплачувати орендодавцю орендну плату та комунальні послуги.

Згідно із п.2.1 договору орендар вступає у строкове, платне користування майном з дати підписання сторонами цього договору та підписання акту приймання-передачі майна.

У відповідності із п.3.1 договору за згодою сторін розмір орендної плати без урахування комунальних послуг за користування майном, зазначеним в п.1.1 цього договору, за перший місяць оренди складає 636 грн. в місяць (в тому числі ПДВ), виходячи з вартості оренди 1 кв.м майна 60 грн. (в т.ч. ПДВ).

Пунктом 3.2 договору розмір орендної плати розраховується, в порядку визначеному розділом 12 цього договору, шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. У відповідності із п.12.1 договору коригування розміру орендної плати на індекс інфляції відповідно до п.3.2 цього договору здійснюється за відповідною письмовою заявою орендодавця. Письмова заява про коригування розміру орендної плати на індекс інфляції надсилається орендодавцем на адресу орендаря, зазначену в п.13.2 договору. Згідно із п.12.2 договору сторони дійшли до згоди, що орендар зобовязується сплачувати орендну плату збільшену на індекс інфляції з дати зазначеної в письмовій заяві орендодавця про коригування розміру орендної плати на індекс інфляції.

Пунктом 3.3 договору визначено, що орендна плата та платежі за комунальні послуги у повному обсязі перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно на підставі рахунків, які орендар не пізніше 28 числа (включно) поточного місяця оренди, зобовязаний отримати від орендодавця.

Відповідно до п.3.5 договору орендар повинен відшкодовувати орендодавцю витрати на комунальні послуги, що розподіляються пропорційно орендованій площі. Відшкодування здійснюється орендарем щомісячно на підставі рахунків орендодавця.

Згідно із п.3.6 договору орендар зобовязаний до 5 числа (включно) місяця наступного за тим, що підлягає оплаті у повному обсязі перерахувати на розрахунковий рахунок орендодавця орендну плату та платежі за комунальні послуги.

Актом приймання-передачі майна від 01.01.2010 року, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками, підтверджується факт передачі позивачем відповідачеві в оренду обєкту оренди за договором.

Позивачем було виставлено відповідачеві рахунок № СФ-94 від 29.03.2010 року до сплати орендної плати та комунальних послуг за березень 2010 року на суму 764 грн. 95 коп. Вказаний рахунок був отриманий 31.03.2010 року представником відповідача ОСОБА_3 (менеджер).

Згідно із п.5.2 договору орендар зобовязується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та платежі за комунальні послуги.

Позивач просить суд стягнути з відповідача за березень 2010 року заборгованість з оплати орендної плати та комунальних платежів у сумі 793 грн. 25 коп.

Проте, у відповідача в березні 2010 року виник обовязок, визначений п. 5.2 договору, щодо сплати заборгованості у сумі 764 грн. 95 коп.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Оцінивши надані позивачем документальні докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь основного боргу у розмірі 764 грн. 95 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7 грн. 42 коп. 3% річних за період з 06.04.2010 року по 01.08.2010 року.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення зазначеного платежу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 47 грн. 93 коп. за період з 06.04.2010 року по 01.08.2010 року.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 3.7 договору визначено, що орендна плата та платежі за комунальні послуги перераховані орендарем несвоєчасно або не в повному обсязі підлягають індексації згідно діючому законодавству України та стягуються з орендаря з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення сплати орендної плати та комунальних послуг, включаючи день оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є вірним, складеним у відповідності із вимогами чинного законодавства, тому заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю ”Агро-Консалтінг-Груп” позовна вимога про стягнення пені у сумі 47 грн. 93 коп. підлягає задоволенню.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

На підставі ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1, рахунки в банківських установах - невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Агро-Консалтінг-Груп” (69054, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 152 “В”, код за ЄДРПОУ 31398324, р/р № 26003050190001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) суму 7 грн. 42 коп. 3% річних, суму 47 грн. 93 коп. пені, суму 764 грн. 95 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита, суму 228 грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.І.Черкаський

дата складання повного рішення 06.10.2010