Ухвала суду № 118587354, 18.04.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/578/21 Провадження № 2/304/16/2024

У Х В А Л А

18 квітня 2024 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас А.Ю.,

представника позивача адвоката Сметюх В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сметюх Вероніки Сергіївни про забезпечення позову у цивільній справі № 298/578/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оксі Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» про визнання недійсними частин договорів відступлення права вимоги, визнання недійсними договорів відступлення права вимоги та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати недійсною частину договору відступлення права вимоги від АТ «Оксі Банк» до ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» від 21 травня 2019 року в межах кредитного договору №014/4080/82/40223 від 08 серпня 2008 року (з усіма додатковими договорами та угодами до них), а також визнати недійсною частину договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 014/4080/82/40223 від 11 серпня 2008 року шляхом скасування реєстраційних записів.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 19 липня 2021 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оксі Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про визнання недійсними частин договорів відступлення права вимоги; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; залучено ОСОБА_3 до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; залучено Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» належним чином завірені копії Договору відступлення права вимоги від 21 травня 2019 року та Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 21 травня 2019 року, що укладені між Акціонерним товариством «Оксі Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про відступлення прав вимог за кредитним договором № 014/4080/82/40223 від 08 серпня 2008 року та договором іпотеки №014/4080/82/40223 від 11 серпня 2008 року; а також копії документів, на підставі яких вони були укладені.

Вісімнадцятого квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сметюх В.С. подала заяву про уточнення позовних вимог, а саме просила: визнати недійсною частину договору відступлення права вимоги від АТ «Оксі Банк» до ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» від 21 травня 2019 року в межах кредитного договору №014/4080/82/40223 від 08 серпня 2008 року (з усіма додатковими договорами та угодами до них), а також визнати недійсною частину договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 014/4080/82/40223 від 11 серпня 2008 року шляхом скасування реєстраційних записів; визнати недійсними договір відступлення права вимоги (номер невідомий) від 21 травня 2019 року та договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки (номер невідомий) від 21 травня 2019 року, укладений мі ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 та скасувати відповідні реєстраційні записи; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати (орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 80 000 грн).

Ухвалою Перечинського районного суду від 18 квітня 2024 року залучено до участі у цивільній справі № 298/578/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оксі Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» про визнання недійсними частин договорів відступлення права вимоги, визнання недійсними договорів відступлення права вимоги та витребування майна з чужого незаконного володіння як співвідповідача ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 .

Вісімнадцятого квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сметюх Г.М. в електронній формі через систему «Електронний суд» подала заяву про забезпечення позову, у якій просила вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії щодо нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 . Зокрема щодо вселення та реєстрації будь-яких інших осіб, укладення договорів оренди або позички. Посилається на те, що у зв`язку з пред`явленням позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідачем ОСОБА_2 можуть бути вчинені дії з відчуження зазначеного об`єкту нерухомості, а також можуть бути вчинені інші дії, які значно ускладнять виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сметюх Г.М. заяву про забезпечення позову підтримала у повному обсязі та просила таку задовольнити.

У судове засідання представники Акціонерного товариства «Оксі Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» як відповідачів, та третя особа ОСОБА_3 не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» як третьої особи у судове засідання також не з`явився, однак попередньо ним подано заяву про розгляд справи по суті за його відсутності, проти вимог, викладених у позовній заяві, заперечує та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення поданої заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Перелік видів забезпечення позову визначено в ст. 150 ЦПК України, серед яких процесуальний закон передбачає накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з аналізу статей 149, 150 ЦПК України, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити, і такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Також суд враховує, що відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання у право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «Агосі проти Сполученого Королівства» від 24 жовтня 1988 року «Agosi v. UK»). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Вищевказані фактичні дані по справі на предмет їх відповідності зазначеним перед цим нормам процесуального закону дають суду підстави для висновку про доцільність забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кватиру АДРЕСА_1 , що у свою чергу є співмірним із заявленими позивачем вимогами за встановлених судом обставин.

Натомість заборона здійснювати будь-які дії щодо нерухомого майна (зокрема щодо вселення та реєстрації будь-яких інших осіб, укладення договорів оренди або позички) не є видом забезпечення позову, яке належним чином забезпечить позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, відтак суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у цій частині.

Таким чином, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, враховуючи предмет позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів заявника, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів заявника, за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 149-153, 258-260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

заяву представника позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) адвоката Сметюх Вероніки Сергіївни (65029, м. Одеса, вул. Дюківська, 8/59; РНОКПП: НОМЕР_3 ) про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до Акціонерного товариства «Оксі Банк» (79019, м. Львів, вул. Газова, № 17; код ЄДРПОУ: 09306278), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, № 63; код ЄДРПОУ: 40326297) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, №9; код ЄДРПОУ 14305909) про визнання недійсними частин договорів відступлення права вимоги, визнання недійсними договорів відступлення права вимоги та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Накласти арешт на кватиру АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Строк пред`явлення ухвали суду до виконання правила ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2024 року.

Головуючий: Ганько І. І.