Рішення № 118546579, 16.04.2024, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/337/24

Провадження №2/390/107/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гершкул І.М.,

при секретарі Лазаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ ''Ідея Банк'', третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ ''Ідея Банк'', третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса №11112 від 27.08.2020 року таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.03.2019 року між позивачем та АТ ''Ідея Банк'' укладено кредитний договір №Р20.00410.005068143. 27.08.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис №11112 про стягнення з позивача на користь АТ ''Ідея Банк'' заборгованості за кредитним договором №Р20.00410.005068143. 18.09.2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі оскаржуваного виконавчого напису. 24.01.2024 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у звв`язку з забороною у період дії воєнного стану примусового виконання виконавчих написів нотаріусів. Позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів, вчинено не на нотаріально посвідченому договорі, порушено вимоги щодо безспірності заборгованості, нотаріусу не було подано жодних документів, що підтверджують безспірність заборгованості, позивач не отримував жодної письмової вимоги від відповідача, тому був позбавлений права оскаржити вимогу в судовому порядку, виставити письмове заперечення стягувачу. Оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням закону та на підставі нормативного документа, що втратив чинність.

Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача подала заяву в якій позовні вимоги підтримала, розгляд справи просила провести без участі позивача та його представника (а.с.50).

Відповідач у судове засідання свого представника не направили, подали суду відзив у якому просили розгляд справи провести без їх участі, відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтуванні зазначили, що у зв`язку з тим, що позивач не виконував зобов`язання за кредитним договором було надіслано вимогу про усунення порушень зобов`язань та довідку-розрахунок заборгованості, які були залишені позивачем без задоволення, а тому відповідач звернувся до приватного нотаріуса та отримав виконавчий напис №11112 від 27.08.2020. Відповідач вважає, що заборгованість на момент вчинення виконавчого напису була безспірною, оскільки під час вчинення виконавчого напису відповідачем було подано нотаріусу всі визначені чинним законодавством документи. Крім того, безпірність заборгованості відповідач підтверджує наданим детальним розрахунком заборгованості станом на дату вчинення виконавчого напису, в якому відображені всі нарахування та погашення, що були здійснені ОСОБА_1 за кредитним договором. Позивач був повідомлений про наявність заборгованості та про те, що у випадку не погашення заборгованості в тридцятиденний строк банк вимушений буде здійснити стягнення шляхом вчинення виконавчого напису, проте станом на день вчинення виконавчого напису чи раніше, позивач не вчинив жодних дій з метою оскарження сум заборгованості, а тому доводи позивача про відсутність безспірності заборгованості не відповідають обставинам справи. Щодо вчинення виконавчого напису за договором, який нотаріально не посвідчений, відповідач звертає увагу, що зважаючи на те, що постановою Київського апеляційного суду від 22.02.2017 року визнано нечинною Постанову №662, та вбачається, що така може встратити чинність лише на майбутнє з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. Спірний виконавчий напис вчинено до втрати чинності Постановою №662, а тому виконавчий напис вчинено з додержанням норм чинного законодавства (а.с.39-49).

Третя особа у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, жодних заяв не подавав.

Дослідивши матеріали суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.03.2019 року між ОСОБА_1 та АТ ''Ідея Банк'' укладено кредитний договір №Р20.00410.005068143, згідно якого АТ ''Ідея Банк'' надали ОСОБА_1 на умовах, що передбачені договором, грошові кошти в кредит у сумі 97000 грн., строком 60 місяців, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом. (а.с.15-20).

27.08.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, згідно статті 87 Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №11112, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь АТ ''Ідея Банк'', ЄДРПОУ 19390819, МФО 336310, невиплачених у строк грошових коштів на підставі кредтного договору №Р20.00410.005068143 від 25.03.2019 року. Строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період із 02.04.2020 року по 08.07.2020 року. Сума заборгованості складає 135398,60грн. (а.с.14).

18.09.2020 року на підставі виконавчого напису №11112 від 27.08.2020 року, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОстапенкоЄ.М., державним виконавцем Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гіль Л.С. відкрито виконавче провадження №63051789 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ ''Ідея Банк'' в сумі 135398,60грн. (а.с.21-23).

24.01.2024 року державним виконавцем Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Саленко М.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст.37 п.9 Закону України''Про виконавче провадження'' (а.с.24-25).

Відповідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України "Про нотаріат", Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року.

Статтями 87, 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України; нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років; якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України; безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року; при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року.

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису під час його вчинення приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. керувався статтею 87 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року.

Пунктом 2 Розділу 2 "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року по справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" у частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.

Відповідно ст.265 ч.2 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" №1172 в редакції від 29.11.2001 року.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.01.2019 року по справі №910/13233/17.

Тобто, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі визнані не чинними, з дня їх прийняття, а для вчинення виконавчого напису необхідно подання оригіналу нотаріально посвідченої угоди.

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 року по справі №6-887цс17, які також знайшли своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №320/8269/15-ц від 16.05.2018 року в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

Згідно приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав, шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Під час вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у зазначеному спорі, підлягають перевірці доводи сторін у повному обсязі з приводу того, чи мав на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, боржник безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Пунктом 1 вищевказаного Переліку, в редакції станом на 29.11.2001 року, у підпункті (б) передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Проте, ні відповідачем, ні третьою особою приватним нотаріусом не надано суду доказів, які надавались стягувачем приватному нотаріусу на підтвердження безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов`язання боржника, а тому суд приходить до висновку, що пред`явлена до стягнення сума заборгованості не могла бути перевірена нотаріусом на предмет її безспірності.

Статтями 4, 12, 13, 89 ЦПК України передбачено: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не пересвідчився у безспірності вимог до ОСОБА_1 та вчинив виконавчий напис без дотримання вимог ст.ст.87, 88 Закону України "Про нотаріат", що є підставою для визнання виконавчого напису №11112 від 27.08.2020 року таким, що не підлягає виконанню, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача,викладені увідзиві,які детальноописано вище,не спростовуютьпроаналізованих вищедоказів усправі,що свідчатьпро наявністьналежних правовихпідстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що зважаючи на прийняте рішення по суті справи, на підставі ст.141 ЦПК України, документально підтверджені судові витрати понесені позивачем, які складаються зі сплаченого судового збору, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 246, 258-260, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до АТ ''Ідея Банк'', третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №11112 від 27.08.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ ''Ідея Банк'' невиплачених у строк грошових коштів на підставі кредитного договору №Р20.00410.005068143 від 25.03.2019 року на загальну суму 135398 грн. 60 коп.

Стягнути з АТ ''ІдеяБанк'' на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1211 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У порядку ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: 27637, Кіровоградська область, Кропивницький район, с.Неопалимівка;

відповідач: Акціонерне товариство ''Ідея Банк'',ЄДРПОУ 19390819,адреса: 79008, м.Львів, вул.Пожарського, 3, кв.22;

третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,адреса: 01001,м.Київ,вул.МалаЖитомирська,6/5.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул