Рішення № 11852819, 05.10.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-16214 2010 рік Головуючий у 1 інстанції Хомінець І.В.

Категорія 55 Доповідач: Пономарьова О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 жовтня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Голубинського А.М., Соломахи Л.І.,

при секретарі Голубцові А.В.,

за участі позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 5 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Донецькобленерго», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про захист прав споживачів, визнання недійсним актів, та зустрічним позовом ВАТ «Донецькобленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми збитків, -

в с т а н о в и в :

В квітні 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ВАТ «Донецькобленерго» про захист прав споживачів, визнання недійсним актів і зазначали, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить їм на праві приватної власності. Між ними та відповідачем договір про користування електроенергією не укладений, тобто відсутні договірні відносини. 19 грудня 2006 року після проведення технічної перевірки складений акт про порушення ними Правил користування електроенергією, а саме самовільне підключення проводів до електромережі енергопостачальника поза приладом обліку електроенергії, виявити яке під час огляду перевіряючи не могли, так як було підключення фазного дроту скритою електропроводкою. З зазначеними порушеннями позивачі були не згодні, з цих підстав акт не підписували і після складання акту до них ніяких претензій не було, тому вони його в судовому порядку не оскаржували. 29 листопада 2008 року представниками відповідача проведена повторна технічна перевірка і складений акт про виявлення використання штучного нуля з метою безоблікового споживання електроенергії, виявити яке працівники відповідача при контрольних оглядах не могли (розрив нуля перед автоматом до приладу обліку). Оскільки ніяких порушень Правил користування електричною енергією вони не допускали, то звернулись зі скаргою до інспекції Держенергонагляду, яка підтвердила неправомірність дій відповідача при складанні актів від 19 грудня 2006 року та від 29 листопада 2008 року.

Просили суд визнати неправомірними дії відповідача щодо складання актів про порушення Правил користування електроенергією і визнати ці акти недійсними і зобовязати відповідача поновити постачання електроенергії до їх квартири.

Відповідач в травні 2010 року звернувся до суду з зустрічним позовом до відповідачів і просив суд стягнути збитки, заподіяні порушенням Правил користування електроенергією, в розмірі 4976,83 грн., відповідно до акту від 29 листопада 2008 року, та судові витрати.

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 5 липня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ВАТ «Донецькобленерго» про захист прав споживачів, визнання недійсним актів. Задоволений зустрічний позов ВАТ «Донецькобленерго». Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ВАТ «Донецькобленерго» суму збитку по акту в розмірі 4976,83 грн. та понесені судові витрати.

Зазначене рішення оскаржене позивачем ОСОБА_1, який просив скасувати рішення суду та задовольнити його позовні вимоги, визнати неправомірними дії відповідача та визнати недійсними акти про порушення Правил користування електричною енергією від 19 грудня 2006 року та 29 листопада 2008 року. В обгрунтування доводів апелянт посилається на те, що в актах не зафіксовано порушення цілісності пломби, яка свідчить про перевірку правильного підключення електричного лічильника перед опломбуванням, а саме наявність фази на першій клемі. Суд допустив припущення про можливе усунення порушень через три місяці після їх виявлення. Проведений розрахунок збитків нічим не підтверджений.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи своєї апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Позивачка ОСОБА_2 також просила скасувати рішення суду та задовольнити апеляційну скаргу чоловіка.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечувала проти доводів апеляційної скарги і просила її відхилити, рішення суду залишити без змін, як правильне та законне.

Інші учасники процесу в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивачів та представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання дій відповідача неправомірними та визнання недійсними актів від 19 грудня 2006 року та від 29 листопада 2008 року, суд першої інстанції виходив з того, що доказів неправомірності дій відповідача при складанні зазначених актів позивачі не надали, крім того, пропустили строк на звернення до суду з позовом про визнання недійсним акту від 19 грудня 2006 року. Відключення квартири позивачів від електропостачання проведено відповідно до діючого законодавства.

Проте погодитись з такими висновками суду апеляційний суд вважає неможливим.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами цивільної справи, що АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

19 грудня 2006 року у зазначеній квартирі в присутності ОСОБА_1 працівниками ВАТ «Донецькобленерго» проведена технічна перевірка і складний акт про порушення Правил користування електричною енергією, що виявилося у тому, що було самовільне підключення дротів до мережі енергопостачальника без приладу обліку потайною електропроводкою. Зазначений акт ОСОБА_1 відмовився підписувати. За вказаним актом відповідач ніяких вимог до позивачів не заявляв.

29 листопада 2008 року в присутності ОСОБА_1 робітниками відповідача складений акт про порушення Правил користування електричною енергією, що виявилося у використанні штучного нуля з метою безоблікового споживання електроенергії, виявити яке працівники відповідача при проведенні контрольних оглядів не мали змоги - розрив нульового дроту (через автомат) до приладу обліку.

Виходячи з позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що предметом спору стала правомірність складання вказаних актів про порушення правил користування електричною енергією працівниками ВАТ «Донецькобленерго» .

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК.

Власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Акти про порушення правил користування електроенергією складені працівниками ВАТ «Донецькобленерго», які діяли як посадові особи і на підставі відповідних положень вказаних вище правил.

Таким чином, оскарження дій лише щодо факту складення актів, як і самих актів, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначені акти можуть бути визнані в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обовязковими до виконання, зокрема при визнанні дій відповідача щодо відключення від електропостачання неправомірними та відшкодування шкоди або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків від самовільного підключення до електромережі, при вирішенні яких суд зобовязаний буде дати оцінку вказаному акту та нарахованим фінансовим санкціям.

Проте таких позовних вимог щодо акту від 19 грудня 2006 року ніхто зі сторін не заявляв.

Тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними актів про порушення Правил користуванні електричною енергією від 19 грудня 2006 року та 29 листопада 2008 року належить відмовити з вищевикладених підстав.

На підставі акту від 29 листопада 2008 року до квартири позивачів було відключено електропостачання і на підставі вказаного акту відповідачем нараховані збитки в розмірі 4976,83 грн., які відповідач просить стягнути з позивачів.

Задовольняючи зустрічний позов ВАТ «Донецькобленерго» і стягуючи з позивачів суму збитків 4976,83 грн., суд першої інстанції виходив з того, що при перевірки в квартирі позивачів встановлено порушення Правил користування електричною енергією, що підтвердили свідки, тому відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України позивачі повинні відшкодувати завдані збитки.

Між тим такий висновок суду суперечить встановленим по справі обставинам.

Відповідно до листа Держенергонагляду від 27 лютого 2009 року, направленого на звернення позивачів стосовно порушень відповідачем їх прав, при обстеженні інспекцією не підтвердилося використання штучного нуля (була без облікова фаза), тобто акт № 073750 від 29 листопада 2008 року не відповідає дійсності, у звязку з чим позивачам рекомендовано звернутися до відповідача.

Проте, цей лист суд першої інстанції не взяв до уваги, припустивши, що обстеження проведено через три місяці після перевірки і позивачі мали можливість усунути порушення.

Однак судом першої інстанції не враховано, що така перевірка проводилась в присутності представників відповідача контролерів Козлової В.В. та Єрофеевої Н.В., які перевірили всі мережі квартири позивачів і підтвердили, що з моменту складання акту від 29 листопада 2009 року ніяких змін в електропроводці квартири не відбулося і ніяких втручань з боку позивачів не було виявлено.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає, що у суду першої інстанції не було підстав задовольняти вимоги відповідача про стягнення з позивачів суми нарахованих збитків, оскільки викладені в акті від 29 листопада 2008 року обставини не знайшли свого підтвердження.

Тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову про стягнення збитків з позивачів та задоволення позовних вимог позивачів про з обовязання ВАТ «Донецькобленерго» відновити постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати та на користь держави стягнути судовий збір, від оплати якого при подачі апеляційної скарги звільнений позивач, як споживач.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 5 липня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобовязати відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» відновити постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними актів про порушення Правил користуванні електричною енергією від 19 грудня 2006 року та 29 листопада 2008 року відмовити.

В задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення збитків в сумі 4976,83 грн. відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн..

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на користь держави судовий збір в розмірі 25,50 грн. ( розрахунковий рахунок 31411537700004; отримувач місцевий бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ 34686537; МФО 834016; банк ГУ ДКУ у Донецькій області).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М.Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

А.М.Голубинський