Справа №2-1994/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
у попередньому судовому засіданні
„22” червня 2010 року м. Дніпропетровськ
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
при секретареві - Гудим О.І.,
за участі представника позивача - Гичової О.О.,
за участі відповідача ОСОБА_2,
за участі відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2009 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, посилаючись в його обґрунтування на те, що 13.09.2006 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Банк надав позичальникові кредит (грошові кошти) в іноземні валюті в сумі 40000 доларів США, а позичальник зобовязався прийняти, належним чином використовувати і повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 12 вересня 2027 року згідно з графіком погашення кредиту (додаток №1 до кредитного договору) та сплатити за користування кредитом процентну ставку в розмірі 10,30% річних. Згідно з Додатком №1 до Кредитного договору погашення кредиту повинно відбуватися не пізніше визначеної Графіком дати кожного календарного місяця протягом всього строку дії кредитного договору; погашення нарахованих процентів згідно п. 1.3.4 кредитного договору повинно відбуватися з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступним за тим, за який були нараховані такі проценти.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобовязань позичальника за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладеного договір іпотеки №11037081000/1 від 13.09.2006 р., відповідно до якого в заставу банку було передано приватний будинок загальною площею 110,5 мІ, який знаходиться за адресою:АДРЕСА_1
Зазначаючи у позові про те, що відповідач не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, чим порушує прийняті на себе договірні зобовязання, Банк у звязку з цим набув право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що й стало приводом для звернення до суду із цим позовом, в якому позивач просив суд ухвалити рішення, яким звернути стягнення на обєкт нерухомого майна, що є предметом іпотеки за договором іпотеки № 11037081000/1 від 13.09.2006 р., посвідченим 13 вересня 2006 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кохан Г.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №2082, а саме приватний будинок загальною площею 110,5мІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 для задоволення вимог АКІБ «УкрСиббанк», що виникли на підставі кредитного договору №11037081000 в розмірі 39891,35 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.07.2009 р. становило 305228,69 грн. Разом з тим, позивач просив суд надати АКІБ «УкрСиббанк» право продажу предмета іпотеки та виселити ОСОБА_5 з усіма проживаючими разом з нею особами з приватного будинку загальною площею 110,5 мІ, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
У квітні 2010 року позивач змінив підставу та предмет позову, надав відповідну письмову заяву, в якій зазначив, що станом на 22.03.2010 р. заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №11037081000 становить 43467,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.03.2010 р. становить 346006,11 грн., з яких:
- 36714,86 доларів США, що дорівнює 292257,63 грн. заборгованість за простроченим кредитом;
- 5729,78 доларів США, що дорівнює 45610,19 грн. заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;
- 355,25 доларів США, що дорівнює 2827,87 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;
- 667,12 доларів США, що дорівнює 5310,42 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.
Зазначаючи про те, що за кредитним договором №11037081000 від 13 вересня 2006 року засобом забезпечення виконання зобовязань з боку позичальника, окрім застави нерухомого майна, є також порука ОСОБА_3 за договором поруки №11037081000/П2 від 13 вересня 2006 року, та посилаючись на приписи ст.ст. 543, 544 ЦК України в якості підстави позову, позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11037081000 від 13 вересня 2006 р. на користь АТ «УкрСиббанк» в розмірі 43467,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.03.2010 р. становить 346006,11 грн. та з яких: 36714,86 доларів США, що дорівнює 292257,63 грн., становить заборгованість за простроченим кредитом, 5729,78 доларів США, що дорівнює 45610,19 грн. заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом, 355,25 доларів США, що дорівнює 2827,87 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 667,12 доларів США, що дорівнює 5310,42 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, вирішити питання про розподіл судових витрат тощо.
У судовому засіданні представник позивача Гичова О.О., яка діє на підставі довіреності, посилалася на обставини, зазначені у позовній заяві, підтримала вимоги позову, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та просила задовольнити поданий позов повністю.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у попередньому судовому засіданні позов визнали повністю, пояснили невиконання зобовязань за кредитним договором складним матеріальним становищем, повязаним із настанням світової кризи, у звязку з чим суттєво зменшився їх дохід та що унеможливило повернення кредитних коштів та нарахованих процентів за користування кредитом.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, беручи до уваги той факт, що визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, дослідивши матеріали судової справи та заслухавши пояснення сторін, прийшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову з огляду на встановлені такі обставини.
13.09.2006 р. між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Банк надав позичальникові кредит (грошові кошти) в іноземні валюті в сумі 40000 доларів США, а позичальник зобовязався прийняти, належним чином використовувати і повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 12 вересня 2027 року згідно з графіком погашення кредиту (додаток №1 до кредитного договору) та сплатити за користування кредитом процентну ставку в розмірі 10,30% річних. Згідно з Додатком №1 до Кредитного договору погашення кредиту повинно відбуватися не пізніше визначеної графіком дати кожного календарного місяця протягом всього строку дії кредитного договору; погашення нарахованих процентів згідно п. 1.3.4 кредитного договору повинно відбуватися з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступним за тим, за який були нараховані такі проценти. Згідно з Додатком №1 до Кредитного договору погашення кредиту повинно відбуватися не пізніше визначеної графіком дати кожного календарного місяця протягом всього строку дії кредитного договору; погашення нарахованих процентів згідно п. 1.3.4 кредитного договору повинно відбуватися з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступним за тим, за який були нараховані такі проценти.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до розділу 1 договору про надання споживчого кредиту від 13.09.2006 р. сторони за ним погодили, що позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути банку кредит в повному обсязі в терміни, обумовлені Графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 12.09.2027 року, якщо не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або достроково відповідно до умов розділу ІІ цього договору.
Згідно п. 1.3.1 договору про надання споживчого кредиту сторони за ним погодили, що за використання кредитним коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 10,30 % річних.
Як вбачається з п. 2.1 зазначеного вище договору у забезпечення виконання зобовязань позичальника за даним договором банком приймається: застава нерухомості - приватного будинку загальною площею 110,5 мІ, що знаходиться у АДРЕСА_1 та який є власністю ОСОБА_2 (відповідно до договору іпотеки від 13.09.2006 р. №11037081000/1 Іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно приватний АДРЕСА_1, та порука ОСОБА_3 (договір №11037081000/2 від 13.09.2006 р., відповідно до умов якого поручитель погодився відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених у кредитному договорі, та сторони за цим договором поруки погодили, що (п. 1.4) відповідальність поручителя і позичальника є солідарною).
Утім, через невиконання з боку позичальника зобовязань за кредитним договором у частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними склалася заборгованість, розмір якої станом на 22.03.2010 р. становила сума 346006,11 грн., з яких: 36714,86 доларів США, що дорівнює 292257,63 грн., становить заборгованість за простроченим кредитом; 5729,78 доларів США, що дорівнює 45610,19 грн. заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 355,25 доларів США, що дорівнює 2827,87 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 667,12 доларів США, що дорівнює 5310,42 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом тощо, та, не зважаючи на письмову вимоги банку в порядку розділу 2 кредитного договору від 13.09.2006 р. з прохання погашення заборгованості за договором заборгованість сплачена не була.
Відповідно до п. 4.9 договору про надання споживчого кредиту позичальник зобовязався повернути наданий банком кредит та сплатити проценти, комісії в повному обсязі за умови реалізації банком права вимоги на дострокове повернення кредиту та сплати процентів, комісій згідно умов розділу 11 цього договору.
Згідно з п. 11.1 договору про надання споживчого кредиту сторони погодили, що відповідно до ст.ст. 525, 611 ЦК України у випадку настання обставин, визначених у п.п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7,4, 9.2, 9.14 цього договору та направлення Банком на адресу позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 (тридцять одного) календарного з дати одержання вищевказаної вимоги від Банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав, на 32 (тридцять другий) календарний день від одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.
Утім, вимоги банку (від 26.02.2007 р., 11.06.2007 р., 30.07.2009 р.) виконані з боку позичальника не були.
Щодо посилання відповідачів на причини невиконання зобовязань за договором про надання споживчого кредиту та договору поруки, а саме на складне матеріальне становище, повязане із настанням світової кризи, у звязку з чим суттєво зменшився їх дохід та що унеможливило повернення кредитних коштів та нарахованих процентів за користування кредитом, то, як вбачається з розрахунку заборгованості, порушення умов договору у частині сплати відсотків за користування кредитом та повернення самого кредиту мало місце з боку позичальника задовго до того моменту, з якого повязується настання в Україні наслідків світової фінансової кризи; разом з тим, укладаючи договір про надання споживчого кредиту, сторони за ним погодили (п.6.1 договору), що позичальник має право ставити перед банком питання про перенесення термінів погашення заборгованості за цим договором у випадку виникнення тимчасових фінансових труднощів чи інших ускладнень за незалежними від позичальника обставинами, проте, позичальник не скористався наданим правом, питання про перенесення термінів погашення заборгованості за цим договором перед банком поставлені не були, про обставини, повязані з тимчасовими фінансовими труднощами, до відома банка з боку позичальника доведено не було.
За невиконання або неналежне виконання обовязків за кредитним договором (розділ 7 договору про надання споживчого кредиту) передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно були нараховані штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як свідчать умови укладеного кредитного договору сторони за цим договором погодили, що банк має право (п.5.5 договору про надання споживчого кредиту) вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, комісій у порядку, встановленому розділом ІІ цього договору, у тому числі за умови порушення позичальником термінів повернення кредиту, термінів сплати процентів, строком більше, ніж на 1 місяць, а також (п. 5.7 договору) у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань по своєчасному поверненню кредиту та/або процентів та/або комісій банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, зазначений в п. 2.1 договору та інше майно позичальника. Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, та зважаючи на те, що договір містить умову про неустойку та остання належним чином обчислена, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідачів на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11037081000 від 13.06.2006 р. в розмірі 346006,11 грн., з яких: 36714,86 доларів США, що дорівнює 292257,63 грн. заборгованість за простроченим кредитом; 5729,78 доларів США, що дорівнює 45610,19 грн. заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 355,25 доларів США, що дорівнює 2827,87 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 667,12 доларів США, що дорівнює 5310,42 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом тощо.
Вирішуючи в обовязкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню з відповідачів судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 1700 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, ч. 1 ст. 88, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, ст.ст. 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місце знаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, рахунок №32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) заборгованість за кредитним договором №11037081000 від 13.06.2006 р. в розмірі 346006,11 грн. (триста сорок шість тисяч шість гривен одинадцять копійок).
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місце знаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, рахунок №32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) судові витрати, повязані із сплатою судового збору в розмірі 1700 грн. (однієї тисячі сімсот гривень) та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн. (тридцяти гривень).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Судове рішення № 11849954, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 22.06.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1994-2010. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: