Ухвала суду № 11842083, 08.09.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2010 р.Справа № 2-а-124/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Грицаєнко М.О. <Секретар >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ВІТ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2010р. по справі№2-а-124/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ВІТ" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2010 р. по справі № 2-а-124/10/2070 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "ВІТ" до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова №0000101800/0 від 12 червня 2009 року, №0000101800/1 від 31 липня 2009 року, №0000101800/2 від 09 жовтня 2009 року відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач, ТОВ "НВП "ВІТ", просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права при прийнятті постанови. Зазначає, що посилання відповідача в акті перевірки на порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є безпідставним, оскільки в акті перевірки не наведено будь-яких даних, які б свідчили про те, що придбані позивачем у ФОП ОСОБА_1 товари та послуги не були призначені для їх використання у господарській діяльності. Суми податку, включені позивачем до складу податкового кредиту за правочинами, укладеними з ФОП ОСОБА_1, підтверджені відповідними податковими накладними, складеними з дотриманням норм чинного податкового законодавства. Вказує, що перевірка, яка була здійснена відповідачем відносно позивача не відноситься до жодних видів перевірок, що призвело до прийняття відповідачем акта, який згідно п. 3 ст. 70 КАС України є доказом, одержаним судом з порушенням закону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВІТ" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.02.1997 р.

Фахівцем ДПІ в Московському районі м. Харкова 15.05.2009 р. проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "НВП "ВІТ", за результатами якої складено Акт від 15.05.2009 р. № 2556/18/24661982. Актом встановлено порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 та п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, що затверджено наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством ТОВ "НВП "ВІТ" занижено суму ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства за грудень 2007 р., березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2008 р. на загальну суму 70209,50 грн., у тому числі по періоду: за грудень 2007 р. на суму 11820,67 грн., за березень 2008 р. на суму 696,00 грн., за квітень 2008 р. на суму 1216,68 грн., за травень 2008 р. на суму 9933,32 грн., за червень 2008 р. на суму 5783,33 грн., за липень 2008 р. на суму 1702,00 грн., за серпень 2008 р. на суму 13824,00 грн., за вересень 2008 р. на суму 25233,50 грн.

Для підписання акту перевірки директор ТОВ "НВП "ВІТ" не зявився, про що було складено відповідний акт № 793/18/24661982 від 15.05.2009 р. та один примірник акту направлений за місцем знаходження підприємства поштою. На підставі акту перевірки від 15.05.2009 р. № 2556/18/24661982, в межах строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, керівником ДПІ в Московському районі м. Харкова 12.06.2009 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000101800/0 на загальну суму 105314,25 грн., у тому числі за основним платежем 70209,50грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 35104,75 грн.

Позивачем вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку відповідно до ДПІ у Московському районі, ДПА у Харківській області та ДПА України, однак рішеннями податкових органів скарги ТОВ "НВП "ВІТ" залишені без задоволення та відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000101800/1 від 31.07.2009 р., № 0000101800/2 від 09.10.2009 р. на таку ж саме суму податкового зобовязання з ПДВ, що і з дробом 0.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у ФО-П ОСОБА_1 необхідних умов для результатів господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутність реальної фінансово-господарської діяльності; відсутність у ФО-П ОСОБА_1 обєктів оподаткування, є підтвердженням факту безтоварності його господарської діяльності, укладання угод без мети реального настання правових наслідків, обумовлених ними. Таким чином, угоди, укладені між ФО-П ОСОБА_1 з ТОВ "НВП "ВІТ" не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Таким чином, враховуючи той факт, що позивачем придбавалися послуги у ФО-П ОСОБА_1, а всі провочини, які укладалися ним з його контрагентами, в силу закону є нікчемними, то і не є правомірним включення ТОВ "НВП "ВІТ" до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість.

Виходячи зі змісту положень пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”;

- настання першої з подій, з якими Закон повязує право платника податку на податковий кредит.

Отже, отримання податкової накладної, оформленої саме до вимог чинного законодавства, є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач обґрунтовано прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, яким визначив позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість через безпідставне віднесення ТОВ "НВП "ВІТ" до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі оплати ФОП ОСОБА_1 за маркетингові, поліграфічні, посередницькі, інформаційно-консультаційні послуги, тобто за нікчемним правочином та визначив суму штрафної (фінансової) санкції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як зазначено в акті перевірки, відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка (а.с 8-15). Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що податкові органи мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки відповідно до порядку проведення цих перевірок та документальні невиїзні перевірки. Оскільки з податку на додану вартість Законом України "Про податок на додану вартість" передбачена звітність у вигляді податкових декларацій, то документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі поданих декларацій, якими податкові зобовязання визначені відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами".

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Згідно п 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що проведена відповідачем перевірка ТОВ "НВП "ВІТ" є камеральною в розумінні пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та таким чином посилання позивача в апеляційній скарзі про порушення порядку проведення позапланової перевірки є необґрунтованими.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що між ТОВ "НВП "ВІТ" та ФОП ОСОБА_1 01.12.2007 р. було укладено договір на комплексне обслуговування офісу, за умовами якого виконавець виконує роботи та надає послуги, а здача-приймання виконаних робіт відбувається у строки, обумовленими сторонами у договорі. На виконання мов угоди ФОП ОСОБА_1 виконав роботи (послуги) ТОВ "НВП "ВІТ", на що виписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: Акт № ОУ-000357 від 31.12.2007 р. на суму 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн., Акт № ОУ-000359 від 31.12.2007р. на суму 30924,00 грн., в т.ч. ПДВ 5154,00 грн.; Акт від 31.03.2008 р. на суму 4176,00 грн., в т.ч. ПДВ 696,00 грн.;Акт від 30.04.2008 р. на суму 7300,08 грн., в т.ч. ПДВ 1216,68 грн.; Акт від 31.05.2008 р. на суму 16900,00 грн., в т.ч. ПДВ 2816,67 грн.; Акт від 31.05.2008 р. на суму 42699,92 грн., в т.ч. ПДВ 7116,65 грн.; Акт № Р-3101-25 від 25.06.2008р. на суму 30600,00 грн., в т.ч. ПДВ 5100,00 грн.; Акт № Р-3101-31 від 27.06.2008р. на суму 4100,00 грн., в т.ч. ПДВ 683,33 грн.; Акт № Р-00000149 від 29.07.2008р. на суму 10212,00 грн., в т.ч. ПДВ 1702,00 грн.; Акт № 00000136 від 07.07.2008р. на суму 19788,00 грн., в т.ч. ПДВ 3298,00 грн.; Акт № 00000138 від 16.07.2008р. на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; Акт № 00000209 від 30.08.2008р. на суму 13156,00 грн., в т.ч. ПДВ 2192,67 грн.; акт № Р-00000210 від 30.08.2008р. на суму 56844,00 грн., в т.ч. ПДВ 9474,00 грн.; Акт № Р-00000246 від 26.09.2008р. на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; Акт № Р-00000269 від 30.09.2008р. на суму 44557,00 грн., в т.ч. ПДВ 7426,17 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження здійснення вказаної вище операції ФОП ОСОБА_1 було складено та надано на адресу позивача податкові накладні: № 644 від 31.12.2007 р. на суму 40000,00 грн., у т.ч. ПДВ 6666.67 грн.; № 646 від 31.12.2007 р. на суму 30924,00 грн., у т.ч. ПДВ 5154,00 грн.: № 185 від 31.03.2008 р. на суму 4176,00 грн., у т.ч. ПДВ 696,00 грн.; № 258 від 30.04.2008 р. на суму 7300,08 грн., у т.ч. ПДВ 1216.68 грн.; №328 від 28.05.2008 р. на суму 42699,92 грн., у т.ч. ПДВ 7116,65 грн.; № 356 від 31.05.2008 р. на суму 16900,00 грн., у т.ч. ПДВ 2816,67 грн.; №427 від 25.06.2008 р. на суму 30600,00 грн., у т.ч. ПДВ 5100,00 грн.; № 436 від 27.06.2008 р. на суму 4100,00 грн., у т.ч. ПДВ 683,33 грн.; № 466 від 07.07.2008 р. на суму 19788,00 грн., у т. ч. ПДВ 3298,00 грн.; № 509 від 16.07.2008 грн., на суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; №548 від 29.07.2008 р. на суму 10212,00 грн., у т.ч. ПДВ 1702,00 грн.; № 608 від 15.08.2008 р. на суму 70000,00 грн., у т.ч. ПДВ 11666,67 грн.; № 732 від 26.09.2008 р. на суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; № 753 від 30.09.2008 р. на суму 44557,00 грн., у т.ч. ПДВ 7426,17 грн.

Розрахунки оплати за отримані послуги проводилися у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення: № 21 від 01.04.2008 р., № 52 від 28.05.2008 р., № 62 від 19.06.2008 р., № 74 від 27.06.2008 р., №76 від 07.07.2008 р., №79 від 16.07.2008 р., № 78 від 16.07.2008 р., № 92 від 29.07.2008 р., № 132 від 26.09.2008 р., № 101 від 15.08.2008 р., № 135 від 06.10.2008 р. Зазначені суми податку на додану вартість були включені ТОВ "НВП "ВІТ" до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за звітні податкові періоди - грудень 2007 р., березень 2008р., квітень 2008р., травень 2008р., червень 2008р., липень 2008р., серпень 2008р., вересень 2008р.

Як вбачається з копії акту № 28/17-206/2880207995/5 від 16.01.2009 р. про результати планової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2008 р., актом встановлені порушення: ч.1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 з зазначеними у акті перевірки постачальника та покупцями, та "Правил перевезення вантажів", зареєстрованих Мінюстом 20.02.1998 р. № 128/2568 зі змінами та доповненнями; встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність. Таким чином, встановлено відсутність обєктів оподаткування, які підпадають під визначення ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та оподаткованого доходу, що визначається ст. 13 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян". Дані, відображені у деклараціях про доходи субєкта підприємницької діяльності платника за період, що перевірявся, не є дійсними; встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність та обєкти оподаткування, які підпадають під визначення ст. ст. 3,4,7 Закону України "Про податок на додану вартість". Дані наведені у деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобовязання та податкових кредит за період, що перевірявся не є дійсними.

Таким чином, зазначеним актом встановлено недодержання ФО-П ОСОБА_1 загальних вимог цивільного законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФО-П ОСОБА_1 з постачальниками та покупцями, зокрема яким є і позивач - ТОВ "НВП "ВІТ"; відсутність у ФО-П ОСОБА_1 необхідних умов для результатів господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутність реальної фінансово-господарської діяльності; відсутність у ФО-П ОСОБА_1 обєктів оподаткування, тому був встановлений факт безтоварності його господарської діяльності, укладання угод без мети реального настання правових наслідків, обумовлених ними.

Враховуючи вищевикладене, угоди, укладені між ФО-П ОСОБА_1 з ТОВ "НВП "ВІТ" не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними. Таким чином, враховуючи той факт, що позивачем придбавалися послуги у ФО-П ОСОБА_1, а всі провочини, які укладалися ним з його контрагентами, в силу закону є нікчемними, то і не є правомірним включення ТОВ "НВП "ВІТ" до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2010р. по справі№2-а-124/10/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права при прийнятті постанови, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ВІТ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2010р. по справі№2-а-124/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. <Список >Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 13.09.2010 р.