Ухвала суду № 11842000, 08.09.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14987/09/4/0170

08.09.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГорошко Н.П.,

суддів Дадінської Т.В. , Єланської О.Е. секретар судового засіданняАнтонова Н.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсбудсервіс" - Куйма Аджіре Аліївна, довіреність № 52 від 06.09.10

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим - не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 22.02.10 у справі № 2а-14987/09/4/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсбудсервіс" (вул. Чернова, 12, кв.2, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98609)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсбудсервіс" задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим від 24.12.2008 року №0001931502/0, від 28.01.2009 року №0001931502/1, від 13.04.2009 року №0001931502/2 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “Альянсбудсервіс” суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32629,09 грн., в тому числі: за основним платежем 29662,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2966,28 грн.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим від 28.01.2009 року №0000171502/1, від 13.04.2009 року №0000171502/2 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “Альянсбудсервіс” суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2966,28 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянсбудсервіс” 3,40 грн. судових витрат.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Ялта Автономної Республіки Крим звернулася з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2010 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

В судове засідання представник відповідача не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи за відсутності представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Заслухавши доповідача по справі, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянсбудсервіс»звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим про визнання протиправними і недійсними податкових повідомлень-рішень від 24.12.2008 року №0001931502/0, від 28.01.2009 року №0001931502/1, від 28.01.2009 року №0000171502/1, від 13.04.2009 року №0001931502/2 та №0000171502/2.

Позовні вимоги мотивовані помилковістю висновків податкового органу за актом документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 16.12.2008 року №2775/15-2/33224095, покладених в основу спірних податкових повідомлень-рішень. Проведеною відповідачем перевіркою встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29662,81 грн. у зв'язку із порушенням вимог пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Позивач зазначає, що ним самостійно обрано особливий порядок оподаткування податком на прибуток, передбачений п. 7.10 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що з урахуванням положень пп. 7.3.7 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», надає позивачу право збільшувати податкові зобов'язання за довгостроковим договором за датою збільшення валового доходу, обчисленого в порядку, встановленому п. 7.10 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»з використанням оціночного коефіцієнту виконання довгострокового договору.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсбудсервіс»з податку на додану вартість за жовтень 2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.12.2008 року №2775/15-2/33224095, за висновками акту встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

На підставі вказаного акту перевірки, відповідно до пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 24.12.2008 року №0001931502/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32629,09 грн., з яких за основним платежем 29662,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2966,28 грн.

Зазначені в акті перевірки порушення, виявлені на підставі співставлення даних про податковий кредит та податкові зобов'язання, що не обумовлює необхідності дослідження податкових накладних, угоди генерального підряду та інших документів, пов'язаних із нарахуванням та сплатою податку.

Вказане податкове повідомлення-рішення, оскаржено позивачем в порядку апеляційного оскарження, за наслідками розгляду скарги, позивач збільшив суму штрафних (фінансових) санкцій на 2966,28 грн.

Згідно з пунктом 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758, позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.01.2009 року №0001931502/1 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32629,09 грн., з яких за основним платежем 29662,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2966,28 грн. та №0000171502/1 про визначення суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2966,28 грн.

За наслідками розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсбудсервіс»податковим органом вищого рівня, податкові повідомлення-рішення від 28.01.2009 року №0001931502/1 та №0000171502/1 залишені без змін, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.04.2009 року №0001931502/2 та №0000171502/2.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянсбудсервіс»укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський інститут екології і проектування»договір генерального підряду № 47 від 15.10.2008 року, за яким позивач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по будівництву обєкта основних фондів. Договором встановлено строк виконання робіт 24 місяці з дня його підписання, і передбачено порядок оплати, згідно із яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський інститут екології і проектування»щомісячно сплачує позивачу до 5 числа поточного місяця передоплату у розмірі 50% вартості робіт, узгоджених сторонами на поточний місяць.

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський інститут екології і проектування»перераховано у жовтні 2008 року на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсбудсервіс»у банківській установі 291075,96 грн., у зв'язку із чим позивач видав податкову накладну №42 від 29.10.2008 року на суму податку на додану вартість 48512,66 грн.

Згідно з актом перевірки вказану суму податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський інститут екології і проектування»зазначило в податковому кредиті у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, в той час, як Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянсбудсервіс»до складу податкових зобов'язань у цей період включив лише 18849,85 грн. за актом виконаних будівельно-монтажних робіт, що на 29662,81 грн. менше ніж у контрагента.

Вказані дані зазначені в акті перевірки про порушення позивачем пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до підпункту 7.3.7 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

Позивачем самостійно обрано особливий порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, встановлений пунктом 7.10 статті 7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

Відповідно до підпункту 7.10.5 вказаної статті дохід виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті. Для цілей оподаткування суми авансів або передоплат, отриманих виконавцем довгострокового договору (контракту), відносяться до складу валового доходу такого виконавця виключно у межах сум, визначених згідно із підпунктом 7.10.5 цього пункту.

Положення підпунку 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»позивачем порушено не було, оскільки чинне законодавство встановлює інші правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, ніж передбачені вищевказаною нормою, за умови обрання платником податку спеціального порядку оподаткування податком на прибуток операцій за довгостроковими договорами, що і було зроблено позивачем.

Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не порушені норми застосування особливого порядку оподаткування, визначеного пунктом 7.10 статті 7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(ненадання звітності) оскільки на час завершення перевірки, не настали строки надання звітності з податку на прибуток підприємств за 2008 рік, відповідач не міг перевірити правильність визначення оціночного коефіцієнту виконання довгострокового договору і дотримання позивачем правил, передбачених пунктом 7.10 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Доводи відповідача полягають у тому, що усю суму податку на додану вартість, вказану у податковій накладеній №42 від 29.10.2008 року, позивачу слід було віднести до складу податкового зобов'язання жовтня 2008 року. Втім, враховуючи особливості оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобовязань, загальне правило щодо виписування податкової накладної, визначене пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168, за яким податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, не може бути беззастережно застосовано до виписування податкової накладної за довгостроковими договорами за наслідками перерахування авансового платежу, в тому числі податку на додану вартість.

Актом перевірки не встановлено недоліків виданої позивачем податкової накладної №42 від 29.10.2008 року. Даних про зменшення Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський інститут екології і проектування»суми податкового кредиту з податку на додану вартість через невідповідність цієї податкової накладної вимогам закону відповідачем не надано і судом не встановлено, крім того, вони не можуть бути підставою донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі викладеного, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції задоволення позовних вимог позивача та застосування положень статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги наведене, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права та не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.10 у справі № 2а-14987/09/4/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 вересня 2010 р.

Головуючий суддяпідписН.П.Горошко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.Е.Єланська З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко