Ухвала суду № 11841989, 14.07.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8134/09/11/0170

14.07.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГорошко Н.П.,

суддів Дугаренко О.В. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняГалайдіна Г.І.

за участю сторін:

представник позивача - Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" - Кузнецов Павло Вячеславович, довіреність № б/н від 27.01.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим - Колесник Юрій Олексійович, довіреність № 5027/9/10-0 від 06.07.09

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 25.11.09 у справі № 2а-8134/09/11/0170

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (вул. Свердлова, 32, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25 листопада 2009 року позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта від 10.06.2009р. №0001031502/0.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України “Центральний військовий санаторій “Ялтинський” витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2010 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Заслухавши доповідача по справі, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач Державне підприємство Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Ялта Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001031502/0 від 10.06.09р. яким позивачу донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 128082грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 64041грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що обставини які викладені в акті документальної невиїзної перевірки від 01.06.09р. №1611/08334083/15-2, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсності, зокрема, податкові накладні отримані від «ВАТ «Кримзалізобетон»№5112 від 31.07.2007р., №4126 від 29.06.07р, №1049 від 15.03.06р., №1221 від 21.02.07р. відповідають пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Окрім того, у зазначеному акті перевірки відповідачем зроблено необґрунтований висновок про те, що позивачем до складу податкового кредиту за грудень місяць 2008року неправомірно включена сума податку на додану вартість у розмірі 4423грн. на підставі податкової накладної від 30.12.2005р. №13834/4 оскільки пропущені передбачені ст.15 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строки давності. Крім того, позивач вважає, що перевірка була проведена з порушенням повноважень, наданих ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», відповідно до п.7.4. п.7 якого, документальна невиїзна перевірка заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість даних проводиться податковим органом протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. В порушення зазначеної норми відповідач здійснив документальну невиїзну перевірку позивача з 25.05.2009р. до 27.05.2009р. по заявлених у податкових деклараціях за березень-травень, вересень-грудень 2008р. даних. За таких обставин рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»зареєстровано виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради 07.11.2000р. за №1146120 0000 000171 про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та зареєстроване у якості платника податку на додану вартість, що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію №00506222 від 28.11.2000р.

Основними видами діяльності позивача є, зокрема, діяльність санаторно-курортних організацій, медична практика, інша діяльність у сфері відпочинку.

Державною податковою інспекцією у м. Ялта Автономної Республіки Крим в період з 25.05.2009р. до 27.05.2009 року проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість (правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість) поданих Державним підприємством Міністерства оборони України “Центральний військовий санаторій “Ялтинський” до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим за березень-травень 2008р. та вересень-грудень 2008р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пп.7.4.1, 7.4.5. п.7.4 та п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97ВР та п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, внаслідок чого відповідачем позивачу донараховані податкові зобовязання з ПДВ за березень 2008р. у сумі 26361,0грн., за квітень 2008р. у сумі 14523,00грн., за травень 2008р. у сумі 41806,00грн., за вересень 2008р. у сумі 4242,00грн., за жовтень 2008р. у сумі 20000,00грн., за листопад 2008р. у сумі 16727,00грн., за грудень 2008р. у сумі 4423,00грн.

За результатами якої складено акт перевірки №1611/08334083/15-2 від 01.07.2009 р., на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення №0001031502/0 від 10.06.2009 року про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 128082,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 64041,00грн., всього на суму 192123грн. Відповідно до податкової декларації з ПДВ за грудень 2008р. позивачем до податкового кредиту включена сума ПДВ у розмірі 4423 на підставі податкової накладної за грудень 2005року від контрагента інн. №001531101091.

Як вбачається із матеріалів справи 30.12.2005р. ДАТ «Чорноморнафтогаз»позивачу була надана податкова накладна №13834/4, відповідно до якої ДАТ «Чорноморнафтогаз»поставило природній газ позивачу у грудні 2008р. у кількості 58,322тис.м.куб, за ціною одиниці товару без ПДВ у розмірі 379,20грн, загальна сума коштів за договором 26538,72грн., в тому числі ПДВ 4423,12грн.

Зазначена податкова накладна відповідає вимогам, передбаченим п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків від 22.03.2006р. станом на 01.01.2006р. ДП МОУ «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»має переплату за поставку природного газу від ДАТ «Чорноморнафтогаз»у розмірі 26538,72грн.

Підставою для виключення відповідачем зазначеної суми ПДВ із податкового кредиту позивача за грудень місяць 2008р. стало пропущення строку давності для повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування, передбачені ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, відповідно до п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже строк давності передбачений п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 вказаного Закону, застосовується не тільки при поданні заяви на повернення надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), а також у разі, коли податковими законами передбачено відшкодування таких податків.

Згідно з п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.7.1. ст.7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було пропущено строк давності на включення сум ПДВ за податковою накладною від 30.12.2005р. №13834/4 при розрахунку податкових зобовязань за грудень 2008року, оскільки заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином датою виникнення у позивача права на податковий кредит є дата отримання податкової накладної №13834/4 від 30.12.2005р.

Відповідно до п.п.7.8.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. позивач застосовує податковий період, який дорівнює одному календарному місяцю, отже з моменту отримання податкової накладної від 30.12.2005року до 01 грудня 2008року (тобто до періоду в якому було включено до податкового кредиту суму ПДВ, що підтверджується вищезазначеної накладною) 1095 днів не сплило.

Подання податкової декларації за грудень місяць 2008року тільки у січні 2009року не має значення для застосування строку давності, передбаченого п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, оскільки податкові зобовязання та податковий кредит розраховується за звітний період, який дорівнює одному місяцю, у даному випадку за грудень 2008року(7.4., 7.7.1., 7.8.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р.). Крім того, п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не повязує ані початок перебігу строку давності ані його закінчення зі строками подання звітності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виключення відповідачем із складу податкового кредиту позивача за грудень 2008року суми ПДВ у розмірі 4423грн. за податковою накладною від 30.12.2005р. №13834/4 з цих підстав є необґрунтованим, а відтак оскаржуване рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Як вбачається із акту перевірки від 01.06.09р. відповідачем нараховані позивачу податкові зобовязання з ПДВ за березень 2008р. у сумі 26361,0грн., за квітень 2008р. у сумі 14523,0грн., за травень 2008р. у сумі 41806,0грн., за вересень 2008р. у сумі 4242,0грн. Підставою нарахування податкових зобовязань за вказані періоди є та обставина, що позивачем до податкових декларацій за зазначені місяці включені податкові накладні, виписані ВАТ «Кримзалізобетон»№1221 від 21.02.07р., №4126 від 29.06.07р., №5112 від 51.07.07р., №1049 від 15.03.2006р.

Позивачем відповідачу були подані декларації з податку на додану вартість за березень-травень 2008 року та вересень 2008 року.

27.10.2005року між позивачем та ВАТ «Кримзалізобетон»укладено договір будівельного підряду №27/10/с/94 відповідно до п.1.1. якого замовник (позивач) доручає, а підрядник (ВАТ «Кримзалізобетон») зобовязується власними силами з використанням власного матеріалу здійснити ремонт, реконструкцію, технічне переоснащення спального корпусу №2, що належить позивачу та знаходиться за адресою: АРК, м.Ялта, вул.Свердлова, б.32. Відповідно до додатку №1 до договору загальна вартість робіт складає 8805284,00грн.

На виконання зазначеного договору позивачем на адресу ВАТ «Кримзалізобетон»були перераховані грошові кошти 08.11.2005р. у сумі 3 800000,00грн.(в т.ч. ПДВ 633333,33грн.), 28.10.2005р. у сумі 1 500000,00грн., в т.ч. ПДВ 250000грн., що підтверджується випискою по рахунку.

На виконання зазначеного договору підряду ВАТ «Кримзалізобетон»були виконані будівельні роботи на суму 238523,50грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за червень 2007року, актом приймання виконаних робіт за червень 2007року.

31.07.2007року позивачем отримана податкова накладна від ВАТ «Кримзалізобетон»№5112, відповідно до якої загальна сума виконаних робіт з ПДВ складає 238523,5грн., ПДВ 39753,92грн. Зазначена податкова накладна врахована позивачем при визначенні податкового кредиту за травень 2008року, та зазначена у відповідній податковій декларації.

29.06.2007року позивачем отримана податкова накладна від ВАТ «Кримзалізобетон»№4126, відповідно до якої загальна сума виконаних робіт з ПДВ складає 4121,35грн., в т.ч. ПДВ у сумі 686,89грн.

Зазначена податкова накладна врахована позивачем при визначенні податкового кредиту за квітень 2008року, та зазначена у відповідній податковій декларації.

24.01.2005року між позивачем та ВАТ «Кримзалізобетон»укладено договір №11 відповідно до п.1.1. якого замовник (позивач) доручає, а підрядник (ВАТ «Кримзалізобетон») зобовязується власними силами з використанням власного матеріалу здійснити монтаж внутрішніх мереж (каналізація, водопостачання) та провести пусто-налагоджувальні роботи у спальному корпусі №1, що належить позивачу та розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул.Свердлова, 32. Загальна кошторисна вартість підрядних робіт складає 485551,00грн.

На виконання зазначеного договору позивачем на адресу ВАТ «Кримзалізобетон»були перераховані грошові кошти 25.01.2005р. у сумі 399998,0грн. (в т.ч. ПДВ 66666,50грн.), що підтверджується випискою по рахунку.

15.03.2006року позивачем отримана податкова накладна від ВАТ «Кримзалізобетон»№1049, відповідно до якої загальна сума виконаних робіт з ПДВ складає 25454,4грн., ПДВ 4242,4грн.

21.02.2007року позивачем отримана податкова накладна від ВАТ «Кримзалізобетон»№1221, відповідно до якої загальна сума виконаних робіт склала 152119,04грн., в т.ч. ПДВ у сумі 25353,17грн.

Податкова накладна від 15.03.2006р. №1049 була врахована позивачем при визначенні податкового кредиту за вересень 2008року, а податкова накладна від 21.02.2007р. №1221 за березень 2008р.

У зазначених вище податкових накладних №1221 від 21.02.07р., №4126 від 29.06.07р., №5112 від 51.07.07р., №1049 від 15.03.2006р. виписаних ВАТ «Кримзалізобетон»у графі «номенклатура поставки товарів (послуг) продавця»зазначено акт виконаних підрядних робіт, у графі «одиниця виміру товару» одиниця виміру відсутня, у графі «кількість (обєм,обсяг)»стоїть 1.00, у графі «ціна поставки одиниці продукції без урахування ПДВ»стоїть вартість виконаних робіт без ПДВ.

Обовязкові реквізити податкової накладної встановлено п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р.

Наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстрованим Міністерством юстиції України 23.06.07р. №233/2037 встановлено порядок заповнення податкової накладної. У разі, якщо послуги не мають зазначених показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 5 указується: "послуга/проценти тощо.

Податкові накладні були виписані ВАТ «Кримзалізобетон»при наданні послуг (виконанні робіт) з будівництва (реконструкції) обєктів, що належать позивачеві на підставі актів прийняття виконаних будівельних робіт за місяць. Таким чином, у графах «одиниця виміру товарів (послуг)»та «кількість (обєм, обсяг) поставки товарів, послуг»у податкових накладних не можливо однозначно встановити одиницю виміру та кількість (обєм обсяг) поставки оскільки податкові накладні виписані на виконані протягом місяця роботи.

Таким чином судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заповнення ВАТ «Кримзалізобетон»податкових накладних із зазначенням 1.00, тобто одиниці в розділі «кількість (обєм, обсяг)», оскільки податкові накладні виписані за виконані роботи за місяць. З цих же підстав є обґрунтованим заповнення ВАТ «Кримзалізобетон»розділу податкових накладних «ціна поставки одиниці продукції без урахуванні ПДВ»у сумі вартості виконаних робіт за актом приймання за місяць.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем по договорах на виконання будівельних робіт від 24.01.2005р. та 27.10.2005р. було сплачено ПДВ в ціні вартості виконаних робіт, роботи за вищезазначених договорів були виконані, зазначені господарські операції направлені поліпшення власного майна з метою використання його у подальшій господарській діяльності позивача, тобто для використання у оподатковуваних операціях, а відтак позивач має право на податковий кредит.

Як вбачається із акту перевірки від 01.06.09р. №1611/08334083/15-2 документальної невиїзної перевірки підставою для нарахування податкових зобовязань є ті обставини, що, на думку відповідача, позивачем безпідставно включені суми податкового кредиту з ПДВ по періодам, які вже були охоплені плановою та позаплановою виїзною перевірками. Так, ДПІ у м.Ялта були здійснені перевірки позивача, а саме, позапланова виїзна перевірка за період з 01.01.2004року до 31.12.2005р., за результатами якої складно акт від 29.02.2008р. №551/23-0/08334083/26 та планова виїзна перевірка за період 01.04.2005 до 31.12.2005р. за результатами якої складно акт від 26.05.2006р. №1312/23-0/08334083/8.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Обєднання «Технохімкомплект»та позивачем укладено договір №3-СТ/8 від 17.01.2005р. відповідно до якого ТОВ «Обєднання «Технохімкомплект»зобовязано виконати роботи по монтажу спліт-систем настінного типу.

На виконання зазначеного договору позивачем сплачено ТОВ «Обєднання «Технохімкомплект»120000,00грн., в тому числі ПДВ у сумі 20000,00грн., що підтверджується банківською випискою за 23.11.2005р.

ТОВ «Обєднання «Технохімкомплект»виписано податкову накладну №426 від 23.11.2005р. на суму 120000грн., в тому числі ПДВ у сумі 20000,00грн. Зазначена податкова накладна отримана позивачем 31.10.2008р., про що свідчить книга обліку придбання.

10.11.2005р. між ТОВ «Рігонда»та позивачем укладено договір №102-А поставки обладнання, відповідно до якого позивач зобовязаний сплатити товар, а ТОВ «Рігонда»зобовязане поставити холодильне та технологічне обладнання.

27.12.2005р. на виконання зазначеного договору позивачем сплачено ТОВ «Рігонда»90466грн., в тому числі ПДВ у розмірі 15077,67грн., що підтверджується копією платіжного доручення №834 від 27.12.2005р.

27.12.2005р. ТОВ «Рігонда»видано позивачу податкову накладну №1659 на суму 90466,00грн.. в тому числі ПДВ у сумі 15077,67грн. Зазначена накладна отримана позивачем 30.11.2008р., що підтверджується книгою обліку придбання.

Між ЗАТ «Український мобільний звязок»та позивачем укладено договір договори про надання послуг мобільного звязку №1704970/1.10183035/118, №1704970/1.10183035/118/125, №1704970/1.10183035/118/125 та додаткові угоди до них від 12.01.2005р.

На виконання зазначених договорів позивачем сплачено ЗАТ «Український мобільний звязок»9893,05грн., в тому числі ПДВ у розмірі 1648,00грн., що підтверджується списком платежів абонентів за період з 01.12.2005р. до 31.12.2005р.

31.12.2005р. ЗАТ «Український мобільний звязок»виписано позивачу податкову накладну №GS18000029 на суму 9893,05грн., яка отримана позивачем 30.11.2008р., що підтверджується книгою обліку придбання.

Зазначені податкові накладні відповідають всім вимогам, що предявляються до них п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.7.2.6. ст.7 Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, закон не повязує право на отримання податкового кредиту платником податків із наявністю перевірки цього платника податків у період здійснення відповідної господарської операції. У разі виникнення у податкового органу сумніву щодо здійснення відповідної господарської операції, тобто подання платником податків недостовірних даних, податковий орган керуючись вимогами п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»має право здійснити позапланову виїзну перевірку такого платника.

Окрім того, Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. не передбачено та обставина, що у разі отримання податкової накладної у іншому періоді, ніж період в якому була здійснена поставка товарів (послуг) платник податку втрачає право на нарахування податкового кредиту за такою операцією.

Таким чином, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про безпідставність посилань необґрунтованості включення до податкового кредиту за жовтень та листопад 2008р. сум сплаченого ПДВ за вищезазначеним податковим накладним є безпідставними та не засновані на законі, внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач у позові просив суд визнати недійсним податкове повідомлення рішення відповідача від 10.06.2009р. №0001031502/0, тому судова колегія вважає правомірним вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України з визнанням протиправним та скасування податкового повідомлення рішення відповідача від 10.06.2009р. №0001031502/0.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги наведене, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права та не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.09 у справі № 2а-8134/09/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписН.П.Горошко

Судді підпис О.В.Дугаренко підпис Г.П.Ілюхіна Повний текст судового рішення виготовлений 21.07.2010

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко