Ухвала суду № 11841835, 28.09.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2010 р.Справа № 2-а-2301/09/1470 Категорія: 6.6.4Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Милосердного М.М.,

суддів Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі Харченко К.В.,

за участю: представника ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Кравця

Вадима Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сладокрай" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва до товариства з обмеженою відповідальністю "Сладокрай" про стягнення податкового боргу в сумі 101 932,80 грн.,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2009 року Державна податкова інспекція (далі ДПІ) у Ленінському районі м. Миколаєва звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Сладокрай" про стягнення заборгованості за несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання в сумі 101 932,80 грн., в тому числі за основним платежем 67 341,80 грн. та 33 991,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року позов ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Сладокрай", вул. Гмирьова, 14, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 32056337) на користь ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1, корп. 1, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 34034404) податковий борг в сумі 101 932,80 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, директором ТОВ "Сладокрай" подана до суду апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "Сладокрай", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведення з 26 грудня 2008 року по 09 лютого 2009 року планової виїзної перевірки ТОВ "Сладокрай" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було складено акт від 16 лютого 2009 року №448/23-300-32056337.

На підставі зазначеного акту до відповідача було прийнято податкове повідомлення -рішення від 20 лютого 2009 року №0000152301/0 про нарахування податку на прибуток в сумі 101 973,00 грн., яке було вручене платнику 25 лютого 2009 року.

За рахунок переплати, яка обліковувалась на особовому рахунку відповідача заборгованість в сумі 40,20 грн. була погашена. Залишок заборгованості склав 101 932,80 грн.

Перша податкова вимога від 12 березня 2009 року № 1/222 була отримана відповідачем 23 березня 2009 року, а друга податкова вимога від 22 квітня 2009 року № 2/289, відповідно до копії вручення почтового повідомлення отримана 06 травня 2009 року.

Відповідач у встановленому порядку вимоги позивача про сплату боргу не оскаржив, заборгованість у сумі 101 932,80 грн. не сплатив.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також враховував те, що суми податкового зобов`язання були узгодженими і відповідач у встановленому порядку вимоги позивача про сплату боргу не оскаржував.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднані державні податкові інспекції покладено виконання функції подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок майна боржників та відповідно до п. 11 ст. 11 вказаного Закону органи ДПС мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати, до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах встановлених законами України.

Згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181 (далі Закон № 2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування. Він встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п.п. 3.1.1 п. 1 ст. 3 Закону № 2181 визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Уповноваженими Законом № 2181 органами, на які покладено обов'язок здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є державні податкові органи, а також державні виконавці, що діють у межах своєї компетенції.

Твердження в апеляційній скарзі про помилковість висновків контролюючих органів при складанні акту перевірки щодо порушення відповідачем податкового законодавства, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки доказів зазначеного до суду апеляційної інстанції надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сладокрай" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: