Постанова № 11841757, 20.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-353/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Собківа Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальності «Паритет-К», Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальності «Паритет-К»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Паритет-К»звернулись до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.12.2009 року № 0009392308/0 та № 0009402308/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2010 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0009392308/0 від 25.12.2009 року, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 348164 грн., з яких: 232109 грн. за основним платежем та 116055 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Паритет-К»подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі.

Також апеляційну скаргу подали ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та постановити нову про відмову в позові в повному обсязі.

В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ТОВ «Паритет-К»підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку TOB «Паритет-K»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.12.2009 року №2219/23-12/21488112.

На підставі вказаного акту, ДПІ винесені податкові повідомлення - рішення від 25.12.2009 року: № 0009402308/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 253125 грн., з яких: 202500 грн. за основним платежем та 50625 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0009392308/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 348164 грн., з яких: 232109 грн. за основним платежем та 116055 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

ТОВ «Паритет-К»вважаючи, що вказані податкові повідомлення-рішення прийнятті з порушенням норм чинного законодавства, звернулися з позовом до суду.

Окружний адміністративний суд м .Києва прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Апеляційна інстанція не погоджується з такими доводами суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, з огляду на наступне:

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Що стосується оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ Шевченківському районі м. Києва №0009392308/0 від 25.12.2009 року, то слід зазначити наступне.

У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 цього Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону ).

Відповідно до п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за N 925/11205, акт перевірки - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

За вимогами 1.7. цього ж Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення зазначеним вимог законодавства, податковим органом не наведено у акті перевірки документальні докази та дані первинних бухгалтерських та інших документів, які ідентифікують товар та дають підстави вважати, що товар, який поставлявся по ланцюгу TOB «Сервісторгопт»- TOB «Вега-С»було - TOB «Контракт-М»- TOB «Паритет-K»був одним і тим же товаром, а тому в цій частині постанова суду підлягає залишенню без змін.

Щодо решти вимог, а саме щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 0009402308/0 від 25.12.2009 року, то апеляційна інстанція не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відмови в скасуванні зазначеного рішення податкового органу з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»винахід (корисна модель) - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»визначено, що об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Згідно Опису до патенту № 19021 на корисну модель, формула корисної моделі представляє собою спосіб складання сховища для зберігання цінностей.

Отже, у даному випадку у якості об'єкту корисної моделі, правова охорона якому надані згідно патенту № 19021, є спосіб/процес, а не продукт.

Згідно Опису до патенту № 19021 спосіб складання сховища для зберігання цінностей включає кріплення панелей в стик на поверхні приміщення, який відрізняється тим, що додатково здійснюються з'єднання панелей з існуючою конструкцією приміщення, при цьому щонайменше до однієї з поверхонь існуючої конструкції закріплюють металеві смуги, до смуг закріплюють металеві накладки, до яких прикріплюють зварюванням щонайменше один шар панелей.

Отже, корисна модель, що передбачає собою спосіб кріплення панелей, може бути використана лише під час монтажу (складання) сховищ для зберігання цінностей. При цьому, маються на увазі лише ті сховища для зберігання цінностей, які монтуються (складаються) безпосередньо на місці їх постійного знаходження.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2007 року між TOB «Паритет-K»(Ліцензіат») та п'ятьма Ліцензіарами - фізичними особами (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.) був укладений Ліцензійний договір на використання корисної моделі за патентом України № 10921. Згідно предмету цього договору, Ліцензіари надали Ліцензіату дозвіл на використання корисної моделі, під якою мається на увазі «спосіб складання сховища зберігання цінностей».

Відмовляючи в задоволенні позову в частині скасування рішення № 0009402308/0 від 25.12.2009 року суд першої інстанції посилається не те, що фактично у періоді, що перевірявся, TOB «Паритет-K»здійснювали оптову торгівлю сейфами, оболонками сховищ зберігання цінностей, комплектуючими до них, здійснювали послуги з доставки, установки; виконували роботи з монтажу обладнання, сховища. Єдиним постачальником вищезазначених виробів є TOB «Контракт-М», а тому, на думку суду першої інстанції, у 2009 році товариством роялті не нараховувалось та не виплачувалось; заборгованість із сплати роялті перед ліцензіарами відсутня, що підтверджується також наданими до перевірки первинними документами, оборотно-сальдовими відомостями по рахунках платника.

Однак, судом першої інстанції не було враховано при розгляді даної справи той факт, що згідно із додатковою угодою від 30.12.2008 року до ліцензійного договору від 12.04.2007 року дію ліцензійного договору припинено з 31.12.2008 року.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що додаткову угоду від 30.12.2008 року визнано недійсною, або що сторони, які її підписували, розірвали цю додаткову угоду.

Таким чином суд першої інстанції неповно дослідив матеріали справи, що мають значення для правильного її вирішення по суті заявлених позовних вимог.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність часткового скасування постанови суду та постановлення нової про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відмовити.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальності «Паритет-К»- задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати, постановити в цій частині нову, про задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення № 0009402308/0 від 25.12.2009 року скасувати.

В решті постанову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 20.10.2010 року.