Ухвала суду № 11841752, 20.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4624/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Собківа Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Нет»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та нечинним акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Київ Нет»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та нечинним акту про анулювання реєстрації платника ПДВ від 04.09.2009 року №1896 та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2010 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Подільському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Нет», згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 040428, зареєстровано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 17.09.2004 року та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 33192865.

01.10.2004 року позивача взято на облік ДПІ у Подільському районі м. Києва за номером 8889.

Відповідно до Свідоцтва №38294638 від 28.10.2004 року про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Подільському районі м. Києва 28.10.2004 року позивача було зареєстровано платником податку на додану вартість та присвоєно індивідуальний податковий номер 331928626561.

04.09.2009 року апелянтом у складі комісії, створеної відповідно до розпорядження ДПІ у Подільському районі м. Києва від 07.04.2008 р. №33-р. було складено Акт №1896 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB «Київ Нет», який було затверджено того ж дня в.о. начальника ДПІ у Подільському районі м. Києва Дворніковим В.М.

Як вбачається з Акту №1896 від 04.09.2009 р., підставами винесення зазначеного рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва стали: розбіжності понад 300000 гривень за період з 01.03.2008 року по момент подачі позову, встановлені на основі даних підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів та підтверджуються довідкою про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 02.09.2008 року №833/15-261; відсутність позивача за адресою його державної реєстрації, що підтверджується повідомленням №562/26-7 від 19.08.2009 року.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Частиною 1 пунктом 4 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 11 зазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, передбачені частиною 2 статті 38 зазначеного Закону. Однією з таких підстав є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Оскільки норма зазначеної статті не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної підстави, а подання такого позову органом державної податкової служби обумовлено виконанням покладеного на нього законом обов'язку щодо аналізу причин і оцінки даних про факти порушень податкового законодавства, що нерозривно пов'язано з набуттям платником податків цивільної правосуб'єктності, можна дійти висновку про використання апелянтом повноваження з метою, з якою це повноваження надано

З матеріалів справи вбачається, що у порушення статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України апелянтом не було доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а саме не було надано доказів щодо вжиття інших заходів для встановлення фактичного місцезнаходження відповідача.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають апеляційній інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 17.06.2010 року по справі за № К-18411/10 та від 09.07.2009 року по справі за№ К-2147/07.

Також слід зазначити, що пунктом 9.8 ст.9 ЗУ «Про податок на додану вартість»встановлено перелік підстав анулювання реєстрації платників ПДВ, а саме: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Наведений перелік підстав для анулювання реєстрації платників ПДВ, встановлений п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»є вичерпним.

Посилання апелянта на відповідність його дій Розпорядженню Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»№757-р від 01.07.2009 року та роз'ясненням ДПА України №14927/7/16-1517 від 15.07.2009 року які передбачають, що у разі заниження податкових зобов'язань у розмірах, визначених підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість»(загальна сума податку на додану вартість - 300 000 гривень) реєстрація платника податків на додану вартість анулюється за рішенням податкового органу.

Слід зазначити, що Закону України «Про податок на додану вартість»є спеціальним законом, яким врегульовано питання щодо ПДВ та має вищу юридичну силу ніж розпорядження КМУ та роз'яснення ДПА України.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 20.10.2010 року.