Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-7619/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"14" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Кучми А.Ю
Бистрик Г.М.
при секретарі:Комісаренко В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ:
ВАТ “Укрнафта” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП, в якій просить визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 червня 2009 року №0000404120/0.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2010 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 червня 2009 року №0000404120/0.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2010 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 червня 2009 року №0000404120/0 позивачу за порушення статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 640,00 грн.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 червня 2009 року №0000404120/0 прийнято на підставі висновків акту перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій 01 червня 2009 року №0063/2665/41/00135390.
Відповідно до Акту перевірки ДПІ у Святошинському районі в ході перевірки встановлено порушення позивачем статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а саме знаходження в доступному для огляду місці нотаріально не засвідчених копій торгових патентів, а також зазначає, що оригінали торгових патентів знаходились в папці з документами.
Обставини щодо знаходження в доступному для огляду місці нотаріально не засвідчених копій торгових патентів та знаходження оригіналів торгових патентів в папці з документами підтверджуються матеріалами справи, визнаються сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність застосування СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП штрафних (фінансових) санкцій до ВАТ “Укрнафта” за порушення статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до статті 2 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право субєкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право субєкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність. Торговий патент придбавається субєктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.
СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП, заперечуючи проти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”, посилається на порушення позивачем статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а саме знаходження в доступному для огляду місці нотаріально не засвідчених копій торгових патентів.
Частиною першою статті 2 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” встановлено, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право субєкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
За змістом наведеної норми умовою правильного розміщення торговельного патенту є його відкритість та доступність для огляду.
На підставі Акту перевірки та пояснень представників сторін дві нотаріально не засвідчених копії торгових патентів знаходились в доступному для огляду місці, тобто були відкритими та доступними для огляду, а оригінали торгових патентів знаходились в документації позивача, доступній для ознайомлення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висновки відповідача стосовно того, що ксерокопія торгового патенту повинна бути нотаріально засвідчена, є необґрунтованими та не встановлені чинним законодавством України, оскільки відповідно до положень частини першої статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” не передбачено обовязку господарюючих субєктів розміщувати для огляду саме нотаріально засвідчену копію торговельного патенту.
За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності застосування СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП штрафних (фінансових) санкцій до ВАТ “Укрнафта” у розмірі 640,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.
Ухвалу складено в повному обсязі - 15.10.2010 р.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді:
Судове рішення № 11841720, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.10.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7619/10/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: