Ухвала суду № 11841719, 14.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4076/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Газовик»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 липня 2009 р. № 0003152302.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ТОВ «Газовик» подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 2 жовтня 1998 р. позивач зареєстрований Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 13).

23 листопада 2005 р. № 1013003056, відповідачем здійснено реєстрацію реєстратора розрахункових операцій MINI - 500.01 АЗС, заводський - № ПН 541013012. фіскальний № 1013003056, який призначено для використання в господарський одиниці АГЗС, що належить позивачу та розташована за адресою: м. Обухів, 48 км траси Київ - Луганськ (а.с. 40).

7 липня 2009 р. відповідачем проведено перевірку позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій АГЗС, за результатами якої було складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензія № 0281101323/30161072 (далі - акт перевірки) (а,с. 24).

Згідно з цим актом відповідачем було виявлено порушення вимог п. 1, п. 2, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), п. 2.1, п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, а саме, факт проведення 7 липня 2009 р. розрахункових операцій під час продажу газу скрапленого на суму 1638 грн. 20 коп. без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів (у фіскальних чеках не було вказано назву господарської одиниці) (а.с. 24).

Відповідно до додатку акта перевірки встановлено фактичну наявність коштів на місці проведення розрахунків у сумі 1638 грн 20 коп. (а.с. 27).

30 липня 2009 p., на підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято рішенні № 0003152302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 8191 грн 00 коп., яке позивачем отримано у той же день (а.с. 25).

Зазначені акт та рішення позивачем оскаржувалися (а.с. 8), проте, скарги залишено без задоволення (а.с. 9 - 11).

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірність прийняття ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Газовик»за порушення вимог п. 1, п. 2, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що згідно п. 1, п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов»язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з п. 3.1 Положення, фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Згідно із вимогами п. 3.2 Положення касовий чек має містити такий обовязковий реквізит, як назва господарської одиниці.

Відповідно до вимог розділу 1 Положення назва господарської одиниці - це назва, зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Згідно з п. 2.1 Положення, у разі відсутності хоча б одного з обовязкових реквізитів документ не є розрахунковим.

Згідно зі ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до субєктів господарської діяльності застосовуються фінансові санкції у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

У судовому засіданні представники сторін не заперечували та не оспорювали тієї обставини, що:

- фіскальний чек від 7 липня 2009 p., згідно з яким було сплачено готівку у сумі 150 грн 00 коп., не містив найменування господарської одиниці - АГЗС (а.с. 25);

- згідно з X звітом денним від 7 липня 2009 р. на час проведення перевірки сума обігу склала 1638 грн. 00 коп. (а.с. 25).

Фіскальний чек від 7 липня 2009 р. на суму 150 грн. 00 коп. не містив назви господарської одиниці - АГЗС, а також, що у цей день сума обігу на час проведення перевірки у даній господарській одиниці складала 1638 грн. 00 коп.

7 липня 2009 р. сума обігу готівки на АГЗС складала 1638 грн. 00 коп. Водночас, жодного доказу того, що інші роздруковані у цей день чеки (крім чека на 150 грн. 00 коп.) містили назву господарської одиниці АГЗС представником позивача суду не надано.

Судом першої інстанції встановлено, що всі роздруковані РРО 7 липня 2009 р. фіскальні чеки на загальну суму 1638 грн. 20 коп. не містили інформації щодо назви господарської одиниці.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності прийняття ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області я рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 липня 2009 р. № 0003152302.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 15.10.2010 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: