Ухвала суду № 11841634, 12.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8709/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"12" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Собківа Я.М.,

Усенка В.Г.,

при секретарі: Шевчук К.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва до Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон»про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон»(далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2010 року позов було задоволено. Стягнуто з Відповідача податковий борг у розмірі 63363,80 грн. (шістдесят три тисячі триста шістдесят три грн.) 80 коп. шляхом перерахування вказаної суми на бюджетний рахунок № 33213811700004 УДК у Деснянському районі ГУДК у м. Києві, код платежу 13050100, ідентифікаційний номер 26077891, банк ГУДК у м. Києві МФО 820019..

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відповідач звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, в звязку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідачем було подано податкові розрахунки земельного податку на 2009 рік та 2010 рік, якими Відповідачем самостійно визначено розмір орендної плати. Згідно вказаного розрахунку сума земельного податку становить 63161, 61 грн.

У відповідності до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Враховуючи те, що вказана сума була самостійно визначена Відповідачем, то вказана сума земельного податку (63363, 80 грн. ) є податковим боргом у розумінні п. 1.3 ст.1 Закону № 2181.

У відповідності до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 вказаного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Пунктом 6.2.2 п.6.2 ст.6 Закону передбачено, що податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Згідно з п.п. 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону № 2181, податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було надіслано першу податкову вимогу від 03.02.2010 року № 1/174 та другу від 22.03.2010 року № 2/490, які згідно корінців податкових вимог, отриманні Відповідачем.

Згідно з п.п. 6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону № 2181, у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Враховуючи те, що на момент звернення заступника Прокурора до суду у Відповідача виникла податкова заборгованість у розмірі 63363, 80 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості позовних вимог.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Колегія суддів вважає неправомірними дії Відповідача, а висновки суду першої інстанції обгрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: