Ухвала суду № 11841612, 06.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1506/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапый С.М

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" жовтня 2010 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.

при секретарі Ломановій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»(далі ТОВ «Фоззі-Фуд», позивач) звернулося до суду з позовом про скасування рішення №0002102302 від 07 травня 2009 року Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі ДПІу Києво-Святошинському районі, відповідач) про застосуваня штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 07 травня 2009 року № 0002122303 в частині стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 249614 грн. 76 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити в нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишеню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПА у Київській області 17.04.2009 року була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Перевірка проводилася в присутності керуючого магазином Бойко Н.В.

На наслідками перевірки складено акт № 0180101323/32294926 від 17.04.2009 року, яким встановлено порушення п.8, п. 12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: в магазині здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, пивом солодовим в пляшках, промтоварами і продтоварами за готівковий та безготівковий розрахунок, встановлено факт наявності у продажу товарів, не облікованих у встановленому порядку на місці їх реалізації на загальну суму 124807 грн. 38 коп., а також товари реалізовувалися без наявності цінника.

На підставі акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002122302 від 07.05.2009 року.

Позивач не погодився з даним рішенням і 02.06.2009 року оскаржив його до ДПА України у Київській області.

ДПА України у Київській області на скаргу позивача 08.07.2009 року винесено рішення про залишення рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої виходив з не законності та не обгрунтованості винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0002102302 в частині стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 249614 грн. 76 коп.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України від 04.12.90 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 15 Закону України від 06.07.95 року N 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Крім того, згідно з статтею 16 цього Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є первинний документ.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно із ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи є водночас підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не зазначає необхідність зберігання документів первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару.

Згідно п.2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Як вбачається з матеріалів справи бухгалтерський облік у TOB «Фоззі-Фуд»здійснюється із застосуванням машинного оброблення документів бухобліку - комп'ютерної програми бухгалтерського обліку », адаптованої до національних стандартів бухгалтерського та податкового обліку відповідно до вимог Положення «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку».

Посилання ДПІ у Києво-Святошинському районі на відсутність накладних, податкових накладних, товарно-танспортних накладних та інших документів за місцем їх реалізації, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, оскільки не свідчить про те, що підприємство у встановленому законодаством порядку не веде облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації.

Всі необхідні первинні документи, є у наявності підприємства, та після первинної бухгалтерської обробки в місцях приймання товару від постачальника та подальшої реалізації товарів, накладні та товарно-транспортні документи зберігаються в бухгалтерії позивача.

Через що позовні вимоги щодо скасуваня рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 07 травня 2009 року № 0002122303 в частині штрафних санкцій у розмірі 249614,76 грн.- підлягають задоволенню.

Згідно п. 8 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позову в частині скасування штрафних санкцій в розмірі 340 гривень по рішенню № 0002122303 від 07 травня 2009 року, оскільки дане порушення вимог п.8 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»доведено матеріалами справи, поясненнями свідка та не заперечується позивачем.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Таким чином позовні підлягають частковому задоволенню в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 07 травня 2009 року № 0002122303 в частині стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 249614, 76 грн.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 11 жовтня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: В.С.Заяць

Ю.І.Цвіркун

Повний текст ухвали виготовлений 11 жовтня 2010 року.