Ухвала суду № 11841469, 19.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Головіна К.І.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року справа №2а-11312/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л.А., суддів Старосуда М.І., Юрченко В.П.,

при секретареві Чуріковій Я.О.,

з участю представників позивача Білого А.В., Фурса С.М.,

представника відповідача Мальцевої А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року у справі № 2а-11312/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бескетбольний клуб «Азовмаш» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, і

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000471501/0 від 20.04.2010 р. задоволений: визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області № 0000471501/0 від 20 квітня 2010 року про донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» податку на прибуток підприємств в розмірі 52614 грн.

Відповідачем на зазначену постанову суду подано апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначив, що суд не врахував, що спірним податковим повідомленням-рішенням платнику податку крім штрафних санкцій нараховані податкові зобовязання і що податкові зобовязання та штрафні санкції нараховувались за фактом двох порушень, вчинених платником податку (а.с.53, 54).

Позивачем на апеляційну скаргу подані письмові заперечення (а. с. 64 - 66), в яких позивач не погоджується з висновком відповідача, що самостійно не нарахований підприємством штраф у розмірі 19365 грн. набуває статусу податкового зобовязання з податку на прибуток, у звязку з чим сума штрафу включена відповідачем до складу основного платежу при прийнятті податкового повідомлення рішення, оскільки технічна помилка в уточнюючому розрахунку від 12.03.2010 року не має негативних наслідків, бо не вплинула на надходження/ненадходження коштів до Державного бюджету України. Вказана помилка була виправлена позивачем шляхом надання уточнюючого розрахунку від 14.04.2010 року. Обставина, що в уточнюючому розрахунку від 12.03.2010 р. була допущена помилка, яка потім була самостійно виправлена позивачем шляхом надання ще одного уточнюючого розрахунку від 14.04.2010 р. не може розцінюватися як порушення правил оподаткування, оскільки ця помилка не потягла за собою невиконання або неналежного виконання податкового зобовязання з податку на прибуток.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі і просила її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні дали пояснення, аналогічні викладеним в позову та запереченнях на апеляційну скаргу, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» (далі ТОВ «БК «Азовмаш») є юридичною особою, зареєстрованою у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 17.11.2006 року (а. с. 23, 24), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя (далі відповідач) та є платником податку на прибуток підприємства.

ТОВ «БК «Азовмаш» протягом 2009 року своєчасно подавало податкові декларації з податку на прибуток. Згідно декларації за 1 квартал 2009 р. (№ 10139 від 12.05.2009 р.) сума задекларованого податкового зобовязання склала 44 грн., а згідно декларації за 3 квартали 2009 року (№ 9001703851 від 05.11.2009 р.) 244 грн. (а. с. 40, 41).

12.03.2009 р. позивач надав відповідачу уточнюючі розрахунки податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно яких збільшився показник валових витрат та зменшилася сума обєкту оподаткування (а. с. 17).

14.04.2010 р. ТОВ «БК «Азовмаш» через канцелярію відповідача надало ще один уточнюючий розрахунок податкових зобовязань за № 5836 у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2009 року (а. с. 21).

Разом з уточнюючим розрахунком позивач подав відповідачу свої пояснення, в яких вказувалось, що факту зниження податкового зобовязання з податку на прибуток з боку ТОВ «БК «Азовмаш» не було, а мала місце лише технічна помилка при заповненні уточнюючих розрахунків 12.03.2010 р. у звязку з чим сума штрафу відповідно до пп. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем не розраховувалась (рядок 8 розрахунку) (а. с. 22).

14.04.2010 р. відповідачем була проведена камеральна перевірка ТОВ «БК «Азовмаш» з питань виявлення арифметичних та методологічних помилок при подачі останнім уточнюючих розрахунків до декларації з податку на прибуток за 1 та 3 квартал 2009 року за результатами якої складно Акт № 136/15/34697161 (а. с. 11 14), яким встановлено, що позивач в порушення ст. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 р. невірно заповнив уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2009 року, що призвело до заниження суми податку на 30744 грн.;

- в порушення п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» самостійно не нарахував штраф у розмірі 5% від суми заниженого податкового зобовязання.

За результатами перевірки 20.04.2010 р. на підставі Акту № 136/15/34697161 від 14.04.2010 р. відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 0000471501/0 про донарахування ТОВ «БК «Азовмаш» податку на прибуток підприємств у загальній сумі 52614 грн., з яких основний платіж 50109 грн., штрафні санкції 2505 грн. вказаного податкового повідомлення рішення (а. с. 10).

При перевірці уточнюючого розрахунку за 1 квартал 2009 року, поданого ТОВ «БК Азовмаш» 12.03.2010 року, відповідачем зроблено висновок, що уточнення в бік збільшення валових витрат призвело до отримання збитків у сумі 122976 грн., у звязку з чим по рядку 7 уточнюючого розрахунку необхідно було відобразити суму зменшення нарахованого податкового зобовязання, заявленого до сплати по декларації за 1 квартал 2009 року 44грн. Таким чином, податковий орган вважає, що позивачем порушено ст. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 р., що призвело до заниження податкових зобовязань з прибутку підприємства на 30744 грн. (30788 грн. замість 44 грн.).

На підставі п.п. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач донарахував позивачеві податкове зобовязання за 1 квартал 2009 року у сумі 30774 грн., а також згідно п. 17.2 ст. 17 вказаного Закону нарахував штраф у розмірі 5% від суми донарахованого податку, що склав 1537 грн.

Також при перевірці уточнюючого розрахунку за 3 квартал 2009 року, поданого позивачем 12.03.2010 р., ДПІ у Іллічівському районі м.Маріуполя встановила, що уточнення в бік зменшення валових витрат доходів та збільшення валових витрат призвело до отримання збитків на суму 53719 грн., у звязку з чим по рядку 7 уточнюючого розрахунку необхідно було відобразити суму зменшення нарахованого податкового зобовязання, заявленого до сплати по декларації за 3 квартал 2009 року 244 грн., що є порушенням ст. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 р., що призвело до заниження податкових зобовязань з прибутку підприємства на 387061 грн. (387305 грн. замість 244 грн.).

На підставі п.п. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач донарахував позивачеві податкове зобовязання за 3 квартал 2009 року у сумі 19365 грн., а також згідно пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону нарахував штрафну санкцію у розмірі 5% від суми донарахованого податку, що склала 968 грн.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, письмові заперечення на неї і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Вищенаведені обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені апеляційним судом і знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Спірним у справі є правомірність нарахування відповідачем податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 50109 грн. внаслідок чого застосовані штрафні санкції в сумі 2505 грн. в результаті заниження податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств за уточнюючими розрахунками (а.с.10).

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III (далі за текстом Закон 2181) визначено, що податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і на підставі п. 4.1.1 ст. 4 цього Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

На підставі п.«в» п. 4.2.2 ст. 4 цього Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Згідно другого абзацу п. «в» п. 4.2.2 ст. 4 цього Закону, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Згідно п. 2.3 статті 2 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» від 29 березня 2003 року N 143, платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку;

- або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

Згідно п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

На підставі системного аналізу наведених норм законів судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що штрафні санкції можуть бути застосовані до платника податків у разі порушень правил оподаткування, зокрема, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів. При цьому законодавець під податковим зобовязанням розуміє обовязок платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законодавством. В даному випадку податкове зобовязання зі сплати податку на прибуток, заявленого позивачем у деклараціях за перший та третій квартали 2009 року були виконані шляхом його сплати. Після виявлення неврахованих валових витрат та зайво врахованих доходів позивач надав податковому органу уточнюючі розрахунки, в яких була допущена технічна помилка не всі рядки уточнюючого розрахунку були скориговані відповідно до внесених змін.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що допущена помилка в уточнюючому розрахунку, яка була виправлена шляхом надання ще одного уточнюючого розрахунку не може вважатися порушенням правил оподаткування, оскільки не потягла невиконання або неналежне виконання податкового зобовязання з цього збору, тому застосування штрафних санкцій на п.17.2 ст.17 Закону №2181 є неправомірним. Відповідач приймаючи рішення про донарахування податкового зобовязання та застосування штрафних санкцій не врахував всі обставини і прийняв рішення без застосування принципу пропорційності, метою якого є досягнення балансу між публічним інтересом та інтересом юридичної особи, а також між цілями, на забезпечення яких спрямоване рішення субєкта владних повноважень та засобами їх досягнення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив спір, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування постанови суду не встановлено.

Ухвала в повному обсязі складена 19 серпня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року у справі № 2а-11312/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000471501/0 від 20.04.2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення її в повному обсязі.

ГоловуючийЛ.А. Василенко

СуддіМ.І.Старосуд

В.П.Юрченко