Ухвала суду № 11841401, 17.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 року справа №2а-15079/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Старосуда М.І.

суддів: Бадахової Т.П., Василенко Л.А.

при секретарі судового засідання Ковальчук Г.Л.

за участю представника відповідача Домашенко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 08 липня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-15079/10/0570

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромливзавод»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька

про скасування податкового повідомлення-рішення від 4 червня 2010 року № 0001891543/1 в частині нарахування штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати за землю в сумі 7827 грн. 88 коп, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромлив завод» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 4 червня 2010 року № 0001891543/1 в частині нарахування штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати за землю в сумі 7827 грн. 88 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність підстав для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати орендної плати за землю в частині, що оскаржується, з огляду на неправомірність віднесення сплачених позивачем коштів на інші податкові періоди, ніж визначено у призначенні платежу у платіжних дорученнях.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року у справі № 2а-15079/10/0570 позов задоволений, визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька від 4 червня 2010 року№ 0001891543/1 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7827 грн. 88 коп. за платежем: орендна плата з юридичних осіб.

Не погодившись з рішенням суду, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права, що призвело до необґрунтованого та не вірного рішення.

Зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідно до податкового розяснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13.11.02 №540, кошти, що надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань, так і податкових зобовязань, розрахованих контролюючим органом.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпромлив завод» зареєстроване як юридична особа державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради 14 квітня 2004 року, включене до ЄДРПОУ за номером 32902796.

23 січня 2009 року позивачем до відповідача подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, яка складає 203665 грн. 60 коп. за 2009 рік.

29 січня 2010 року позивачем подана до відповідача податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, яка складає 325490 грн. 41 коп. за 2010 рік.

13 лютого 2010 року позивачем подана уточнююча податкова декларація з орендної плати, відповідно до якої розмір орендної плати за 2010 рік складає 110830 грн. 41 коп.

22 квітня 2010 року відповідачем складений акт № 1835/15-3/32902796 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати орендної плати за землю з юридичних осіб по декларації від 23 січня 2009 року № 877 за звітні податкові періоди з березня 2009 року по липень 2009 року.

На підставі акту перевірки та відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 4 червня 2010 року № 0001891543/1, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% в сумі 22034 грн. 26 коп. за затримку до 302 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 44068 грн. 43 коп. за платежем: орендна плата з юридичних осіб.

Згідно акту перевірки, обєктом застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням (яке оскаржується в частині застосування санкцій у розмірі 7827,88 грн.) послужила сплата позивачем податкових зобовязань з орендної плати за землю платіжними дорученнями від 15 квітня 2010 року № 62 на суму 9235 грн. 87 коп., від 31 березня 2010 року № 43 на суму 5035 грн. 87 коп., від 31 березня 2010 року № 42 на суму 2000 грн., квитанцією від 31 березня 2010 року № 55440 на суму 2200 грн., в яких призначенням платежу зазначено: сплата орендної плати за землю як поточних податкових зобов'язань за лютий, березень, 2010 року по декларації на 2010 рік.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні ”, у тому числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування ”, платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений принцип рівності бюджетних інтересів і визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Зазначена норма взагалі не визначає кола осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючи органи, чи платники податків. Вона не встановлює право податкового органу здійснювати перерозподіл чи змінювати призначення платежів спрямованих платником податків на сплату визначеного ним у платіжному документі податку. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування. Платник податків, як власник коштів вправі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд в разі відсутності законодавчих чи інших обмежень його права. Відповідач належним чином не довів належність таких обмежень у позивача та правомірність свого рішення.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Отже, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податків сум у рахунок погашення податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що, оскільки нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини, не передбачено право чи обов'язок податкового органу перерозподіляти платежі платника податків чи відносити їх на інші періоди, що суперечать цільовому призначенню, вказаному платником податків в платіжному дорученні, тому винесене суб'єктом владних повноважень внаслідок таких дій рішення є недійсним в частині нарахування штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати за землю в сумі 7827 грн. 88 коп.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року у справі № 2а-15079/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року у справі № 2а-15079/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Головуючий

Судді