Ухвала суду № 11841339, 13.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2010 року справа №2а-12002/10/0570

зала судових засідань № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Жаботинської С.В., за участю секретаря: Задоєнка О.В., за участю позивача: Соколова С.М. директор; Цибіна А.В. по довіреності; відповідача: Леонова О.Ю. по довіреності; розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМ та Р» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року у справі № 2а-12002/10/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМ та Р» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій від 28.04.2010 року № 0001032343 та 0001022343,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2010 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року позов було задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції від 28.04.2010 року № 0001022343 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2989,80 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні апеляційної скарги, з чим не погоджувався представник відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено наступне.

Відповідачем відповідно до направлень від 13.04.2010 року № 001741 та № 001740 проведена перевірка позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт № 52/05/03/23/32644804 від 14.04.2010 року. Під час перевірки відповідачем було встановлено не забезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій (надалі РРО) фіскального звітного чеку за день роботи 15.10.2006 року (Z-звіт РРО за 15.10.2009 року роздрукований 16.10.2009 року); не забезпечення зберігання контрольної стрічки до РРО за день роботи 15.10.2009 року. Дані порушення встановлені під час перевірки КОРО № 0571002741 від 15.01.2009 року Наведене є порушенням п. 9.10 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі акту перевірки, виходячи з приписів даного Закону, відповідачем 28.04.2010 року було прийняте рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0001037343 у сумі 510 грн. (340 грн. і 170 грн.).

Крім того, проведеною перевіркою встановлено, що при перевірці касової книги за період з 01.04.2010 року по 14.04.2010 року в порушення п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, при виведенні залишку готівки в касі за дні роботи 07.04.2010 року та 13.04.2010 року приймалися видаткові касові ордери № 1668 від 13.04.2010 року та № 1662 від 07.04.2010 року, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом отримувача. До акту перевірки додані копії вказаних касових ордерів. Відповідно до наказу № 16 від 04.01.2010 року ліміт залишку готівки в касі позивача встановлений у сумі 1270 грн. З урахуванням цього, відповідачем встановлене перевищення суми ліміту у розмірі 821,45 грн. за 07.04.2010 року та 1494.9 грн. за 13.04.2010 року. За дані порушення відповідачем 28.04.2010 року було прийняте рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0001022343 у сумі 4632.70 грн. (2 х (821,45 грн. н 1494,9 грн.)).

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1, 2 статті 11 зазначеного Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ. Органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дотримувався при проведенні усіх вищенаведених приписів, а тому судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, що перевірку проведено з порушенням вимог законодавства є саме це є підставою для визнання результатів перевірки неправомірними.

Крім того, колегія суддів вважає доречним звернути увагу на ч. 7 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де, зокрема, зазначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Стосовно відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинним та скасування рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0001037343 у сумі 510 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно п. 10 ст. 3 даного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, зобов'язані друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями, у разі невиконання щоденного роздрукування фіскального звітного чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства. Отже готівкові кошти, що перевищували встановлений ліміт каси в день їх надходження до каси підприємства, не будуть вважатися понадлімітними, якщо вони були здані до установи банку наступного робочого дня банку навіть у сумі меншій, ніж та, що перевищувала ліміт каси у попередній день, за умови використання підприємством решти коштів (що перевищувала ліміт) на потреби, пов'язані з діяльністю підприємства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції від 28.04.2010 року № 0001022343 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2989,80 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного та враховуючи принципи частини 2 ст. 71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 2, ст. 160, ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМ та Р» - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року у справі № 2а-12002/10/0570 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 16 серпня 2010 року.

Головуючий суддя: Г.М.Міронова

Судді: Т.Г.Арабей

С.В.Жаботинська