Ухвала суду № 11841286, 10.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Роздільська Т.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2010 року справа №2а-7313/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Сухарька М.Г., Шишова О.О.

при секретарі Запорожцевій Г.В.

за участі

представника позивача Кузнецової Я.О.

представника відповідача Матченка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у справі № 2а-7313/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька «про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2010 року №0000111742/0», -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька «про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2010 року №0000111742/0».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у справі № 2а-7313/10/0570 позов було задоволено, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 01.03.2010 року № 0000111742/0.

Не погодившись з таким рішенням, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй», є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Донецької міської ради 12.11.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 738734 серії А00.

Згідно з довідкою АБ № 045997 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» знаходиться за адресою: 83087, місто Донецьк, вул. Калініна, буд. 51, код ЄДРПОУ - 35559557.

ТОВ «Ялта Град Строй» взяте на облік платника податку у ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька 13.11.2007 року за № 8329 та перебуває на загальній системі оподаткування.

Свою діяльність позивач здійснює на підставі Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ялта Град Строй» № 4 від 25 лютого 2009 року.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Таким чином, відповідач ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

З 18.01.2010 року по 04.02.2010 року Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі міста Донецька здійснена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Ялта Град Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.11.2007 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 13.11.2009 року по 30.09.2009 року, наслідки якої викладені в акті від 09.02.2009 року за № 834/23-213/35559557.

На підставі акту перевірки керівником податкового органу (відповідача у справі) згідно з підпунктом „б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000111742/0 від 01.03.2009 року, яким визначені суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20 700 грн. (за основним платежем - 6 900 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 800 грн.)

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення зазначене порушення позивачем пунктів 1.2, 1.15 статті 1, підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4, пунктів 12.1, 12.3 статті 12 пункту 17.2 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІУ (зі змінами та доповненнями).

Проблемою даного спору є заниження, на думку відповідача, податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 6 900 грн.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність свого рішення за наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, у тому числі, з боку органів державної влади.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Із протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Ялта Строй Град» від 08.11.2007 року та Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ялта Град Строй» № 4 від 25 лютого 2009 року (пп.6.2-6.4 п.6) вбачається, що учасник товариства ОСОБА_4 вніс до Статутного (складеного) капіталу майновий внесок у розмірі 46 000 грн., що становить 100 % його частки у Статутному (складеному) капіталі Товариства.

З 1 січня 2004 року оподаткування доходів, регулюється Законом України від 22 травня 2003 року N 889 «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону дохід визначено як суму будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду як на території України, так і за її межами, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (п. 1.2 ст. 1 Закону), до складу якого, зокрема, включаються доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (пп. «в» п. 1.3 ст. 1 Закону).

Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у пункті 9.6 статті 9 Закону.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну одного інвестиційного активу на інший інвестиційний актив, зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку.

Вклад (внесок) учасника та засновника до статутного фонду господарського товариства слід розглядати як придбання ним за власні кошти або за рахунок майна, що знаходиться у його власності, права власності на частку (пай) у статутному фонді товариства, тобто як придбання корпоративного права, а не як дохід у розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону. Визначення терміна «корпоративні права» надано у п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Тобто, корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Таким чином, вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного капіталу юридичної особи - є придбанням такою фізичною особою права власності на частку у статутному капіталі такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Тобто, відсутній об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду і також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача, що отримання фізичною особою корпоративного права у вигляді частки у Статутному капіталі товариства є з боку юридичної особи відчуженням корпоративного права такій фізичній особі, у зв'язку із чим об'єктом оподаткування у даному випадку є дохід (у розумінні отриманого корпоративного права) отриманий від продажу об'єкта рухомого майна (внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи).

Також, згідно із підпунктом 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт заниження підприємством податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 69 000 грн. не підтвердився.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі ухвала виготовлена 13.08.2010 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у справі № 2а-7313/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька «про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2010 року №0000111742/0» залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: М.Г.Сухарьок

О.О.Шишов