Ухвала суду № 11841289, 11.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2010 року справа №2а-1057/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Радіонової О.О.

суддів:Дяченко С.П., Юрко І.В.

при секретарі судового засіданняКозловій О.М.

за участю представників від:

позивача:Нєскородєв М.С., директор

відповідача:не зявився, повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовомуВиробничого підприємства «Рембудмонтаж»

засіданні апеляційну скаргу

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від14 травня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-1057/10/1270

за позовом Виробничого підприємства «Рембудмонтаж»

до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області

про визнання дій відповідача щодо формування розрахунку про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за січень грудень 2008 року неправомірними, зобовязання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИЛА:

Виробниче підприємство «Рембудмонтаж»звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання незаконними та неправомірними дій посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному по включенню до Розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій №119/03-03 за січень грудень 2008 року на суму 1577 грн. 77 коп. фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених працівникам позивача за Списком №1 згідно абз. 2 ч. 2, абз. 1, 2 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень закону № 1058-IV та п. «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за період зайнятості на роботах за Списком №1 до набрання чинності закону № 1058-IV, невідповідних законодавчим і нормативним вимогам відшкодування витрат пенсій, визначених в п. 6.1 інструкції ПФУ № 21-1 та в абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень закону №1058-IV і скасувати Розрахунок як не дійсний (арк. спр. 3-5).

Після неодноразового уточнення позову, позивачем надано заяву про зміну позовних вимог (арк. спр. 135-136), в якій він просив:

- визначити, який абзац та пункт частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058- IV слід застосовувати до покриття витрат на виплату і доставку пенсій працівників, зайнятих в шкідливих умовах робот списку №1 КМ України до набрання чинності закону № 1058-IV при формуванні Розрахунку за січень - грудень 2008 року № 119/03-03 на суму 1577 грн. 77 коп.

- визнати, що розрахунок за січень грудень 2008 року №119/03-03 на суму 1577 грн. 77 коп., сформований відповідачем без застосування належній правовій нормі абзацу 3 пункту частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV та без урахування обставин зайнятості працівників позивача в шкідливих умовах робіт Списку №1 КМУ до набрання чинності закону №1058-IV в рішеннях про призначення пенсій в супереч частині 1 статті 5 Закону №1058-IV та в графі 5 Відомостей всупереч вимогам цього додатку, який складається на підставі рішень призначення пенсій;

- визнати неправомірність дій посадових осіб відповідача в порушенні нормативно правового порядку по формуванню Розрахунку за січень грудень 2008 року № 119/03-03 на суму 1577 грн. 77 коп. з застосуванням не належної норми абзацу 4 пункту 1 абзацу 2 частини 2 Прикінцевих положень закону №1058-IV до випадка покриття витрат на виплату і доставку пенсій працівників, зайнятих на роботах в шкідливих умовах робот Списку №1 КМУ до набрання чинності Закону №1058-IV без визначення норм призначення пенсій в рішеннях про призначення пенсій та в Відомостях в супереч частини 1 статті 5 Закону №1058-IV та вимог графи 5 додатку №8 до пункту 5.6 Інструкції ПФУ № 21-1, на підставі якого формується Розрахунок відшкодування витрат;

- зобовязати відповідача відізвати Розрахунок за січень грудень 2008 року №119/03-03 на суму 1577 грн. 77коп., сформований відповідачем з порушенням нормативно правового порядку без урахування обставин зайнятості працівників позивача в шкідливих умовах робот Списку №1 КМУ до набрання чинності закону № 1058-IV, з застосуванням до такого випадку не належної правової норми абзацу 4 пункту 1 абзацу 2 частини 2 Прикінцевих положень закону №1058-IV замість належній абзацу 3 пункту 1 абзацу 2 частини 2 Прикінцевих положень закону № 1058-IV;

- зобовязати відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне дотримуватися нормативно правового порядку формування Розрахунку за січень грудень 2008 року № 119/03-03 на суму 1577 грн. 77 коп., діяти в правовий спосіб, застосувати належну норму абзац 3 пункт 1 абзац 2 частину 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV до випадку покриття витрат пенсій працівників позивача зайнятих в шкідливих умовах робот списку №1КМУ до набрання чинності закону №1058-IV «При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом», та урахувати обставини зайнятості працівників позивача в шкідливих умовах робот Списку №1 КМУ до набрання чинності закону №1058-IV, вказані в Довідках уточнення характеру умов праці працівників позивача ;

- зобовязати відповідача відповідно до вимог частини 1 статті 5 закону №1058-IV та вимог графи №5 Відомостей, на підставі яких складаються Розрахунки за січень грудень 2008 року № 119/03-03 на суму 1577 грн. 77коп., в графі 5 Відомостей згідно його вимог визначати пункт, підпункт, абзац, частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, згідно яких призначається пільгова пенсія та визначати відповідну належну норму для визначення правової можливості покриття витрат на пенсії при формуванні Розрахунку;

- зобовязати відповідача в рішеннях призначення пільгових пенсій згідно пункту «а»ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення»та Довідок підприємства відповідно до вимог частини 1 статті 5 закону №1058-IV щодо призначення пільгових пенсій визначити належні конкретні норми ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058, на підставі яких складаються Відомості, а на підставі останніх формується розрахунок за січень грудень 2008 року № 119/03-03 на суму 1577 грн. 77 коп.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 1).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року (а.с.165) залишено без розгляду частину вимог за адміністративним позовом Виробничого підприємства «Рембудмонтаж»до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання незаконним дій та зобовязання вчинити певні дії, що викладені в заявах позивача №11 від 3 лютого 2010 року, № 28 від 17 лютого 2010 року, №38 від 9 березня 2010 року, №70 від 28 березня 2010 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року у задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю (арк. спр. 169-171).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рубіжному було правомірно складено розрахунок №119/03-03 щодо фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за січень грудень 2008 року на підставі наданих позивачем відповідачу документів (довідок про пільговий стаж роботи). Також, суд першої інстанції зазначив, що правомірність призначення даних пільгових пенсій позивачем не заперечується.

Крім того, позивачем пропущено річний, передбачений ст.. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду для оскарження вказаного розрахунку №119/03-03.

Виробниче підприємство «Рембудмонтаж»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року у адміністративній справі №2а-1057/10/1270 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги (арк. спр. 177-180).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що у звязку із змінами в законодавстві, в Україні визначились періоди, в яких по різному регулюються правовідносини покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених працівникам за списком №1. Належна норма покриття витрат на виплату і доставку пенсій працівників, які були зайняті на роботах Списку №1 до набрання чинності закону №1058-IV є абзац 3 пункту 1 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV.

Скаржник також посилається на те, що Управління Пенсійного фонду на шляху формування Розрахунків від протоколів призначення пенсій, без визначення норм згідно закону №1058-IV, а на їх підставах складання Відомостей, без визначення норм згідно закону №1058-IV, до складання розмірів витрат пенсій в розрахунку, не визначає правову можливість відшкодування витрат пенсій, призначених згідно пункту «а»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На думку апелянта, Інструкція ПФУ №21-1 не визначає, на якому етапі формування Розрахунків, призначення пенсій в протоколах до складання розмірів витрат в Розрахунках, необхідно визначити правову можливість відшкодування за рахунок підприємств. При складанні Розрахунку згідно пункту 6.4, 6.5 Інструкції ПФУ №21-1 визначається розмір витрат, але не визначається правова можливість відшкодування витрат.

Також апелянт зазначає, що суд умисно не враховував свідчення свідка про те, що посадовим особам ПФУ не визначається правова можливість відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. В розрахунках визначається розмір витрат без правової можливості відшкодування.

На думку апелянта підприємство не повинно сплачувати витрати на доставку пенсій за осіб, які були звільнені з підприємства до набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки він не розповсюджується на них.

Апелянт у судовому засіданні надав уточнення до апеляційної скарги № 352 від 10.08.2010р., в яких зауважив про те, що позивач скористався порядком досудового вирішення спору, передбаченого законодавством, тому строк звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб»єкта владних повноважень за розгляду його скарги на рішення суб»єкта владних повноважень, позивач надав до суду відповідні листи звернення і роз»яснень УПФ за лютий 2010 року.

Виробниче підприємство «Рембудмонтаж»має статус юридичної особи (арк. спр. 12), статут (арк. спр. 13-14), включено до ЄДРПОУ за № 13374736 (арк. спр. 11), зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області відносно позивача було складено Розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за січень грудень 2008 року № 119/03-03 на суму 1577 грн. 77 коп., для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок підприємства (арк. спр. 10).

Розрахунок був складений на підставі уточнюючих довідок підприємства, в яких вказується періоди роботи, які зараховуються в спеціальний стаж. Професія або посада, характер виконуваної роботи, які зараховуються в спеціальний стаж, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана вказана довідка.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності складання Пенсійним Фондом України в м. Рубіжному Луганської області Розрахунку про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівникам підприємства, яким призначено пенсію.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України), Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 400), Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»(далі Закон № 1788) та Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058).

Згідно з п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058 у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (36-2003-п), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 також встановлено, що порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій зберігається той, який діяв до набрання чинності цього Закону.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абз. 4 ст. 2 Закону № 400 для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, пенсії, призначені відповідно до п. “а” ст. 13 Закону № 1788 підлягають відшкодуванню органам Пенсійного фонду України підприємствами, установами та організаціями, в яких працівники здобули стаж для призначення пенсії на пільгових умовах (в даному випадку за Списком №1).

Відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за N 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058 в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону (застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році.

За правилами п.6.4 цієї Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

На виконання наведених вимог позивачем було надіслано відповідачеві відповідний розрахунок, що підтверджено матеріалами справи.

Згідно до вимог п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як було зазначено раніше, Виробниче підприємство “Рембудмонтаж” зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області.

На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до пункту “а” статті 13 Закону № 1788, тобто за Списком № 1.

Відповідачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

Наданими позивачем документами (розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій) стверджено факт витрат на виплати та доставки пенсій за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 1577,77 грн.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом спору в цій справі є дії відповідача щодо складання оскарженого розрахунку №119/03-03 щодо фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період січень грудень 2008 року. Але, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2009 року в справі №2а-796/09/1270 стягнуто з ВАТ «Рембудмонтаж»фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в тому числі за період з січня по липень 2008 року та вказана постанова набрала законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Отже, суми, наведені у розрахунку до сплати підприємством за період з січня по липень 2008 року, які оскаржує апелянт вже були стягнуті за вказаним рішенням суду й тому є безспірні.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що діюче законодавство України, яке регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких підприємства звільняються від обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списком № 1, і законом не визначена залежність відсутності обов'язку відшкодовувати спірні витрати від будь-яких обставин.

Судова колегія не може погодитися з доводами апелянта щодо не порушення ним строку звернення до суду з адміністративним позовом з посиланням на досудове врегулювання спору, оскільки листи позивача від 04.02.2010р. № 16, від 18.02.2010р. № 29, від 24.02.2010р. № 31 ( а.с.26-28) не стосуються оскарження виданого відповідачем розрахунку, тому погоджує висновок суду першої інстанції про пропущення позивачем річного, передбаченого ст. 99 КАС України строку звернення до адміністративного суду для оскарження вказаного розрахунку № 119/03/03.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Виробничого підприємства «Рембудмонтаж»на постанову Луганського окружного адміністративного осуду від 14 травня 2010 року у адміністративній справі №2а-1057/10/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного осуду від 14 травня 2010 року у адміністративній справі №2а-1057/10/1270залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 11 серпня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена та підписана колегією суддів 13 серпня 2010 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді С.П. Дяченко

І.В. Юрко