Ухвала суду № 11841219, 04.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2010 року справа №2а-12370/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Арабей Т.Г., суддів: Міронової Г.М., Жаботинської С.В.

при секретарі Тімченко М.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача Стулікова А.В.,Тянтової В.А. за довіреностями

від відповідача Ярової С.Е.,Шарко В. М. за довіреностями

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року у справі № 2-а-12370/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування» до Словянської Обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 6.05.2010 року №0002362343, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року відмовлено у задоволені позову Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування» до Словянської Обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 6.05.2010 року №0002362343 в сумі 4049грн.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач посилається на порушення судом першої інстанції ст.2, 11 КАС України, що зумовило безпідставний вихід його за межі завдань адміністративного судочинства та не зясування фактів порушень, встановлених п.6 акту виїзної документальної податкової перевірки ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області №2563/23-3-04873009 від 23.04.2010 року, чим вийшов за межі позовних вимог.

Представники позивача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити, проти чого заперечували представники відповідача, які вважали постанову суду першої інстанції обґрунтованою та такою, що прийнята з дотриманням норм діючого законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що позивач Закрите акціонерне товариство «Інститут керамічного машинобудування» є субєктом підприємницької діяльності юридичною особою, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №328283, зареєстрований 05.04.1994р. виконавчим комітетом Словянської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 04873009.

Словянською обєднаною державною податковою інспекцією Донецької області була проведена планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства , відповідно до якої встановлено порушення п.2.11 глави 2, п.3.1 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004р. №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005р. за №40/10320), п.п. 1.6, 1.12 розділу 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 червня 1999 р. № 146 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 червня 1999р. за № 418/3711) , складено акт перевірки та відповідно до вимог абз. 6 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.05.2010р. №0002362343.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що за видатковими касовими ордерами з каси підприємства видавалися готівкові кошти працівникам, які відбували у відрядження. Після повернення з відрядження працівники подавали авансові звіти про використання коштів, з яких вбачається, що робітники використовували отримані кошти на проїзд, добові, а також на проживання без підтверджувальних документів про витрати, оскільки проживали у приватних будинках, які відповідачем компенсувалися на підставі їх заяв та службових записок, а тому документів які підтверджували факт такого проживання та сплати коштів за нього на загальну суму 4049 грн. до авансових звітів додано не було.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про правомірність застосування до позивача штрафних фінансових санкцій за порушення законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності, з огляду на наступне.

Постановою Правління національного банку України від 15 грудня 2004р. №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005р. за № 40/10320) затверджене Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі Положення).

Пунктом 2.11 гл. 2 цього Положення регулюється видача під звіт готівкових коштів на відрядження, звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. № 59 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 червня 1999 р. № 146, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 червня 1999 р. за № 418/3711, далі Інструкція), підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання жилого приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором.

Пунктом 1.10 Положення визначено, що відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення і добові. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження працівник зобов'язаний подати авансовий звіт про витрачену у зв'язку з відрядженням суму. Разом з авансовим звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі про наймання жилого приміщення та проїзд.

Як зазначено в п. 1.11 Положення, витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. В абз. 2 цього ж пункту зазначено, що витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

З огляду на викладені вимоги законодавства колегія суддів вважає правомірним застосування відповідачем фінансових санкцій до позивача, так як звітування про одержані під звіт кошти для відшкодування фактичних витрат відрядженим працівника на наймання жилого приміщення має бути обовязково підтверджене розрахунковими документами, що не було дотримано позивачем, що призвело до порушення касової дисципліни, оскільки відповідачем приймались звіти за отримання на відрядження кошти без документальних підтверджень їх використання.

Відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки встановлена Указом президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року 436/95, зокрема абз. 6 п.1 зазначеного Указу визначено, що за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

З огляду на вище викладені вимоги законодавства колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає його постанову такою, що винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року у справі № 2-а-12370/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року у справі № 2-а-12370/10/0570 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини її проголошені в судовому засіданні 04 серпня 2010 року. Повний текст ухвали буде складений 09 серпня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

ГоловуючийТ. Г. Арабей

Судді Г.М. Міронова

С.В. Жаботинська