Ухвала суду № 11841216, 06.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2010 року справа №2а-7472/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Радіонової О.О.

суддів:Василенко Л.А., Юрко І.В.

при секретарі судового засіданняКозловій О.М.

за участю представників від:

позивача: Самойлова Ю.Ю., за довіреністю від 05.08.10р. №87

Одолад Л.П., за довіреністю від 05.05.2010р.

відповідача:Козіна Ю.В., за довіреністю від 29.05.2010р.

розглянувши у відкритому судовомуАртемівської обєднаної державної податкової

засіданні апеляційну скаргу інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від20 травня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-7472/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма

“Соледар-сервіс”

до Артемівської обєднаної державної податкової

інспекції

про скасування податкового повідомлення рішення

№ 0000152342/0 від 5 березня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма “Соледар сервіс” звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування повідомлення рішення Артемівської державної податкової інспекції № 0000152342/0 від 5 березня 2010 року (арк. спр. 4-7).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року позов задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення рішення рішення № 0000152342/0 від 5 березня 2010 року про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств у сумі 106077 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 32488 грн. (арк. спр. 148-150).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідно до підпункту 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств ” з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Артемівська обєднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у адміністративній справі №2а-7472/10/0570 та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог (арк. спр. 152-153).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що витрати підприємства на оплату харчування працівників не відносяться до виплат, повязаних з їх трудовим внеском у діяльність підприємств, а також не відображаються на результатах господарської діяльності підприємства, отже, з урахуванням норм підпунктів 5.2.1, 5.6.1 та 5.6.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вказані витрати не можуть бути включені до складу валових витрат підприємства, оскільки ці витрати є фінансуванням особистих потреб фізичних осіб.

Також, апелянт зазначає, що позивач не відноситься до підприємств зі шкідливими умовами праці, витрати на харчування працівників не повязані із веденням господарської діяльності, такі витрати не підлягають включенню до складу валових витрат на підставі підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та вважаються витратами, спрямованими на фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма „Соледар сервіс” є субєктом підприємницької діяльності юридичною особою, статут підприємства (арк. спр. 10-26), зареєстровано виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 12 лютого 1997 року (арк. спр.8), свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №625454, код ЄДРПОУ 24655326 (арк. спр. 9).

Артемівською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Соледар - сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складений акт №335/23/24655326 від 23 лютого 2010 року (арк. спр. 27-99).

Актом перевірки податковим органом встановлені порушення пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.1. п.5.3., пп.5.4.1. п.5.4., пп.5.6.1. п.5.6., пп.5.7.1. п.5.7. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 106077грн., яке виникло внаслідок включення до складу витрат на оплату праці компенсації витрат на харчування робітникам у сумі 306937грн. та включення до складу валових витрат нараховані на вказані витрати внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду страхування на випадок безробіття.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000152342/0 від 05 березня 2010 року, яким позивачеві відповідно до абз. „б” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначені податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 106077 грн. та згідно з пп.17.1.3 п.17.3 ст. 17 того самого Закону застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 32488 грн., усього на суму 138565 грн. (арк. спр. 100)

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності включення підприємством до складу витрат на оплату праці компенсації витрат на харчування робітникам у сумі 306937грн. та включення до складу валових витрат відрахування до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду страхування на випадок безробіття.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (надалі КАС України), Законом України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(надалі Закон №509), Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (надалі Закон №334) та Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон № 2181).

Згідно з п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.- 5.7. цієї статті.

Згідно з пп.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону №334 не включається до складу валових витрат витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених п.5.6. і п.5.7. цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Відповідно до п.п. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону №334 з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється скаржником, що згідно з п.5.15 колективного договору ТОВ Фірма «Соледар-сервіс»на 2008-2011 роки, укладеного 11 квітня 2008 року позивач зобовязаний здійснювати компенсацію вартості харчування у їдальні підприємства робітникам у розмірі 16 грн. за кожний відпрацьований день за графіком.

Виходячи із положень пп.2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713, оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях, належить до виплат соціального характеру у грошовій і натуральній формі, які, в свою чергу, належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, що, згідно з п.1.3 ст.1 цієї ж Інструкції, є складовою фонду оплати праці.

Податкова інспекція у апеляційній скарзі посилається на відсутність підстав у позивача для віднесення понесених витрат з виплати із забезпечення позивачем спеціальним харчуванням до складу валових витрат на підставі пп.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону №334, обґрунтовуючи свою позицію тим, що спеціальне харчування надавалося позивачем особам, які не входять до переліку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року №994.

Колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта з огляду на викладену позицію щодо необхідності віднесення спірних витрат до складу валових витрат на підставі пп.5.6.1. п.5.6. ст.5 Закону №334, а не на підставі пп.5.4.1. п.5.4. ст.5 цього ж Закону.

Підпунктом 5.4.1. п.5.4. ст.5 Закону №334 передбачені особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку, до яких не належать витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником, як-то будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.

Отже, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем вказаних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у адміністративній справі №2а-7472/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у адміністративній справі №2а-7472/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 6 серпня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена та підписана колегією суддів 11 серпня 2010 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді Л.А. Василенко

І.В. Юрко