Постанова № 11840817, 20.10.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.10.2010 р. справа №40/172пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів:

при секретарі: Кобзар М.В.

За участю представників

сторін:

від позивача: Манжула А.М. - за дов. від 22.07.2010р. №68

від відповідачів : не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:

Фізичної особипідприємця ОСОБА_2 м.Макіївка

на рішення господарського суду Донецької області:

від 02.09.2010р. (підписаним 07.09.2010р.) у справі №40/172пд

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

до відповідачів: 1) Приватного підприємства „Будпромкомплект” м.Макіївка

2) Фізичної особипідприємця ОСОБА_2 м.Макіївка

про: повернення обєкту незавершеного будівництва під розбирання завод по виробництву блоків з коміркового бетону, який розташований за адресою: Донецька область, м. Кіровське, вул. Асфальтна, 152 до державної власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „Будпромкомплект” м.Макіївка, фізичної особипідприємця ОСОБА_2 м.Макіївка про повернення обєкту незавершеного будівництва під розбирання завод по виробництву блоків з коміркового бетону, який розташований за адресою: Донецька область, м. Кіровське, вул. Асфальтна, 152 до державної власності.

Рішенням від 02.09.2010р. (підписаним 07.09.2010р.) у справі №40/172пд господарський суд Донецької області (суддя: Підченко Ю.О.) позовні вимоги задовольнив частково. Зобовязано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 м.Макіївка протягом 30-денного строку з дня набрання рішення законної сили, повернути на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, 83001, м.Донецьк, вул.. Артема, 97, ід.код 13511245, обєкт незавершеного будівництва під розбирання завод по виробництву блоків з коміркового бетону, який розташований за адресою: Донецька область, м. Кіровське, вул. Асфальтна, 152 до державної власності. У позовних вимогах Регіонального фонду Державного майна України по Донецькій області до Приватного підприємства „Будпромкомплект” відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що спірний договір є підконтрольним державному органу приватизації на підставі ст.7 Закону України "Про приватизацію державного майна", п.12 Положення "Про регіональне відділення Фонду державного майна України", відповідно до яких державний орган приватизації здійснює повноваження по контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу; тим, що перший відповідач не виконав умови договору, а саме не розібрав обєкт та не привів будівельний майданчик в належний стан у встановлений термін, не забезпечив додержання правил техніки безпеки та санітарно-екологічних норм передбачених законодавством України; тим, що здачу земельної ділянки місцевим органам самоврядування відповідачем не було здійснено.

При прийнятті рішення господарський суд першої інстанції також виходив з того, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2010р. по справі №44/148пд встановлено, що договір купівлі продажу №16 від 30.08.09р., укладений між приватним підприємством „Будпромкомплект” та ОСОБА_2 є недійсним; що у звязку з недійсністю договору купівлі продажу №16 від 30.08.2009р. відсутні будь-які правові підстави для знаходження спірного майна у другого відповідача; що власник визнається добросовісним, якщо, здобуваючи річ, він не знав і не повинний був знати про те, що відчужуватель речі не має права на її відчуження у випадку, якщо власник речі знав, чи принаймні, повинний був знати, що здобуває річ в особи, що не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним; що враховуючи, що ОСОБА_2 на посаді директора приватного підприємства „Будпромкомплект” продала за договором №16 від 30.08.09р. сама собі обєкт незавершеного будівництва завод по виробництву блоків з коміркового бетону, позивач вважає очевидним, що фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 було відомо про заборону відчуження спірного обєкту приватизації, отже вона є недобросовісним набувачем спірного майна; що право позивача порушено за вимогами спеціального законодавства і доведено суду факт неналежного виконання відповідачем умов спірного договору; що перший відповідач не надав суду доказів належного виконання умов договору, відсутності своєї вини, та інші обставини за законодавством, які перешкоджають виконанню його умов.

Другий відповідач, фізична особапідприємець ОСОБА_2 м.Макіївка, з прийнятим рішенням господарського суду першої інстанції від 02.09.2010р. (підписане 07.09.2010р.) у справі №40/172пд не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що між фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2 м.Макіївка та Приватним підприємством „Будпромкомплект” м.Макіївка підписано акт приймання-передачі, згідно якого Приватне підприємство „Будпромкомплект” м.Макіївка прийняло залізобетонні вироби в звязку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу №16 від 30.08.2009р.; на те, що з 01.03.2010р. другий відповідач не є ні власником, ні користувачем залізобетонних виробів.

В письмових поясненнях від 19.10.2010р. до апеляційної скарги ОСОБА_2 наполягала на тому, що позивач не мав правових підстав звертатись до неї з вимогою про витребування з чужого незаконного володіння; що згідно п.1.2 договору купівлі-продажу від 10.01.2003р. між Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Донецькій області та Приватним підприємством “Будпромкомплект” м.Макіївка право власності на обєкт за договором з дати підписання акта приймання-передачі перейшло до покупця Приватного підприємства “Будпромкомплект”; що зазначений договір купівлі-продажу від 10.01.2003р. по цей час не розірваний та не визнаний недійсним. При цьому заявник апеляційної скарги також ззначає, що недійсність договору купівлі-продажу від 30.08.2003р. №16, укладеного між Приватним підприємством “Будпромкомплект” та ОСОБА_2, не тягне за собою виникнення у позивача права вимоги від неї предмета договору купівлі-продажу від 10.01.2003р., оскільки згідно ст.216 ЦК України наслідком визнання недійсним договору купівлі-продажу є повернення сторін у первісний стан.

Заявник апеляційної скарги вважає, що місцевим господарським судом не зясовані в повному обсязі. Фактичні обставини щодо спірних правовідносин, оскільки згідно з актом приймання-передачі від 15.01.2010р. між ПП “Будпромкомплект” та ОСОБА_2 були передані ПП “Будпромомплект”.

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 10.01.2003 р. № 16 спірне майно було відчужене ПП «Будпром комплект»на користь ФОП ОСОБА_2 (колишньому директору вказаного підприємства) з порушенням положень ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна»; на те, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2010 р. у справі № 44/148пд було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10.01.2003 р. № 4155, укладений між РВ ФДМУ по Донецькій області та ПП «Будпромкомплект»; на те, що факт того, що ФОП ОСОБА_2 знала про обтяження спірного майна приватизаційними зобов'язаннями його попереднього власника є очевидним, оскільки випливає з самого договору від 10.01.2003 р. № 16; на те, що згідно зі ст. 1212 ЦК України, у другого відповідача виникає обов'язок повернути потерпілому майно. Одночасно у відзиві на апеляційну скаргу позивач просив змінити судове рішення, задовольнивши позовні вимоги стосовно першого відповідача.

Відповідачі в судове засідання апеляційної інстанції не зявились, не скористались своїм процесуальним правом на участь у розгляді даної справи.

Заявник апеляційної скарги в своїх письмових поясненнях від 19.10.2010р. просив перенести судове засідання на іншу дату в звязку з неможливістю прибути на слухання справи 19.10.2010р.

Апеляційна інстанція вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд справи за наявними та додатково поданими матеріалами в порядку ст.99,ст.101 ГПК України. При цьому, судовою колегією враховано, що ухвалою від 27.09.2010р. про порушення апеляційного провадження по справі №40/172пд явка представників сторін не визнавалась обовязковою.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представника позивача, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

За матеріалами справи, 10.01.2003р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецької області („Продавець”) та Приватним підприємством „Будпромкомплект” (“Покупець”) було укладено договір купівлі-продажу №4155, предметом якого є: обєкт незавершеного будівництва під розбирання завод по виробництву блоків з коміркового бетону, який розташований за адресою: Донецька область, м. Кіровське, вул. Асфальтна, 152, що знаходився на балансі Державного відкритого акціонерного товариства Шахтобудівельне управління №8 ДХК „Жовтеньвугілля”.

Вищезазначений договір є підконтрольним державному органу приватизації, на підставі ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" та п. 12 Положення "Про регіональне відділення Фонду державного майна України", відповідно до яких державний орган приватизації здійснює повноваження по контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу.

03.03.2010р. складений кт приймання-передачі, згідно якого Продавець передає, а Покупець приймає обєкт незавершеного будівництва під розбирання завод по виробництву блоків з коміркового бетону, який розташований за адресою: Донецька область, м. Кіровське, вул. Асфальтна, 152.

У відповідності до умов пункту 5.2 договору від 10.01.2003р. №4155, Покупець протягом двох років зобовязаний розібрати обєкт та привести будівельний майданчик в належний стан.

Згідно до умов договору купівлі-продажу № 16 від 30.08.2003 р. Приватне підприємство “Будпромкомплект” продало ОСОБА_2 (колишньому директору вказаного підприємства) залізобетоні вироби, з яких побудований обєкт незавершеного будівництва завод по виробництву блоків з коміркового бетону, розташований за адресою: Донецька область, місто Кіровське, вулиця Асфальтна, 152.

Відповідно до частини 2 ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” подальше відчуження приватизаційного майна, обтяженого зобовязаннями, можливо виключно за згодою державного органу приватизації.

Виходячи з вищевикладеного, залізобетоні вироби, які ОСОБА_2 наче б то придбала у Приватного підприємства “Будпромкомплект” могли існувати у товарному вигляді і бути окремим обєктом купівлі-продажу лише тоді, коли Приватне підприємство “Будпромкомплект”, виконавши умови пункту 5.2 договору № 4155, розібрало б обєкт незавершеного будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Донецької області від 29.09.2009 р. у справі №44/148пд за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Приватного підприємства „Будпромкомплект” м.Макіївка, фізичної особипідприємця ОСОБА_2 м.Макіївка про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 16 від 30.08.2003 р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2010р. по справі №44/148пд рішення господарського суду Донецької області від 29.09.2009 р. у справі №44/148пд скасовано та визнано недійсним договір купівлі-продажу № 16 від 30.08.2009 р., укладений між Приватним підприємством “Будпромкомплект” та ОСОБА_2

Приймаючи постанову, апеляційна інстанція виходила з того, що під виглядом продажу залізобетонних виробів ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу № 16 від 10.01.2003 р. був проданий обєкт незавершеного будівництва - завод по виробництву блоків з коміркового бетону, розташований за адресою: Донецька область, місто Кіровське, вулиця Асфальтна, 152, тобто той самий обєкт, який Приватне підприємство “Будпромкомплект” придбало за приватизаційним договором № 4155 від 10.01.2003 р.; що в матеріалах справи не має жодного доказу фактичного виконання договору № 16 від 10.01.2003 р., зокрема, щодо надання продавцем покупцю документів, що підтверджують право власності на товар, передачі товару, здійснення за нього розрахунків, транспортування товару покупцем, тощо; що обєкт незавершеного будівництва, який насправді придбала ОСОБА_2, був обтяжений зобовязанням його попереднього власника - Приватного підприємства “Будпромкомплект”, який набув його у власність в процесі приватизації, але не виконав умов приватизаційного договору; що договори про подальше відчуження приватизованого майна підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно п.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

За актом приймання-передачі від 15.01.2010р., поданим в порядку ст.101 ГПК України апеляційній інстанції, згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2010р. по справі №44/148пд Приватним підприємством “Будпромкомплект” прийнято від ОСОБА_2 залізобетонні вироби.

Зазначена обставина безпідставно не була зясована місцевим господарським судом , оскільки справа була вирішена за результатами першого судового засідання в межах двохмісячного строку розгляду. При цьому господарський суд першої інстанції не зясував причини неприбуття в судове засідання відповідачів, хоча явку представників сторін ухвалою від 12.07.2010р. про порушення провадження у справі визнавав обовязковою та витребував докази можливого повернення майна.

Як, свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Донецької області від 07.08.2010р. у справі №16/244пд (набуло законної сили) позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій до Приватного підприємства “Будпромкомплект”, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Макіївка про застосування наслідків нікчемного правочину та повернення обєкту приватизації до державної власності залишено без розгляду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.08.2010р. у справі №16/244пд (набуло законної сили) встановлено, що предмети спірних договорів №4155 від 10.01.2003р. та №16 від 30.08.2003р. не є тотожними; що позивачем не доведено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 м.Макіївка придбала у власність у Приватного підприємства “Будпромкомплект” саме обєкт приватизації; що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 м.Макіївка не може вважатись власником обєкта приватизації в розумінні норм законодавства України.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

За приписами частини дев'ятої цієї ж статті у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність.

Порядок повернення у державну власність обєктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об"єктів регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 32 від 18.01.2001р. „Про порядок повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі-продажу таких об`єктів” (зі змінами та доповненнями), відповідно з якою об`єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу, для здійснення управління цим об`єктом згідно з законодавством до моменту відчуження його в результаті повторного продажу.

Отже, повернення спірного майна до державної власності можливе в разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу №4155 від 10.01.2003р., за умовами якого обєкт приватизації перейшов у власність першого відповідача.

З урахуванням викладеного та в звязку з тим, що договір купівлі-продажу від 10.01.2003р. №4155 не розірваний та не визнаний недійсним в установленому порядку, а ОСОБА_2 не є стороною за цим договором від 10.01.2003р. №4155, у місцевого господарського суду були відсутні підстави для часткового задоволення позовних вимог стосовно другого відповідача ОСОБА_2

З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для задоволення вимог про повернення майна і стосовно першого відповідача Приватного підприємства “Будпромкомплект”.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Господарський суд на підставі вимог ст.2 ГПК України порушує справи за позовними заявами, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Судова колегія зазначає, що на момент подання позову права позивача відповідачами порушені не були.

Місцевим господарським судом при вирішенні спору не були в повному обсязі зясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищезазначене, рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2009р. у справі №26/3 підлягає частковому скасуванню по п.1 ч.1 ст.104 ГПК України в частині задоволення позовних вимог з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про повернення на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області обєкта незавершеного будівництва під розбирання завод по виробництву блоків з коміркового бетону, який розташований за адресою: Донецька область, м. Кіровське, вул. Асфальтна, 152 до державної власності. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2010р. (підписане 07.09.2010р.) у справі №40/172пд залишається без зміни.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України в звязку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати на відповідачів не відносяться.

Результати апеляційного провадження у справі №26/3 оголошені в судовому засіданні.

Результати апеляційного провадження у справі №40/172пд оголошені в судовому засіданні.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.49, ст.ст.50-51, ст.811, ст.85, ст.87, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, п.1 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особипідприємця ОСОБА_2 м.Макіївка на рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2010р. (підписане 07.09.2010р.) у справі №40/172пд задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2010р. (підписане 07.09.2010р.) у справі №40/172пд за позовом частково скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобовязання ОСОБА_2 повернути на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області обєкт незавершеного будівництва під розбирання завод по виробництву блоків з коміркового бетону, який розташований за адресою: Донецька область, м. Кіровське, вул. Асфальтна, 152 до державної власності.

Прийняти нове рішення в цій частині позовних вимог.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про зобовязання ОСОБА_2 повернути на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області обєкт незавершеного будівництва під розбирання завод по виробництву блоків з коміркового бетону, який розташований за адресою: Донецька область, м. Кіровське, вул. Асфальтна, 152 до державної власності.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2010р. (підписане 07.09.2010р.) у справі №40/172пд щодо відмови у задоволенні позовних вимог до ПП “Будпромкомплект” залишити без зміни.

Судові витрати з державного мита, яке сплачено фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2 м.Макіївка при поданні апеляційної скарги в розмірі 42,50грн. віднести на позивача.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (83001, м.Донецьк, вул.. Артема, 97, ід.код 13511245) на користь фізичної особипідприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця НОМЕР_2, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1) судові витрати з державного мита при поданні апеляційної скарги в розмірі 42,50грн.

Господарському суду Донецької області видати наказ відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України “Про виконавче провадження”.

Головуючий:

Судді:

Постанова складена та підписана в повному обсязі 22.10.2010р.