Постанова № 11840821, 20.10.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.10.2010 р.                                                             справа №20/167

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          

суддів          

при секретарі Клименко К.О.

від позивача:Позняр С.В. –за дов. № 204-10 «Д»від 31.12.09 р.

від відповідача:Шмідт В.О. –за дов. № юр/4707 від 31.12.09 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від25.08.2010 р.

у справі№ 20/167 (суддя Донець О.Є.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області

до відповідачаОбласного коммунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк

простягнення 146842 грн. 63 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Обласного коммунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк про стягнення 146842 грн. 63 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.08.10 р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області були задоволені частково. Зменшено розмір стягуваної суми пені до 1568 грн. 98 коп. Стягнуто з ОКП „Донецьктеплокомуненерго” на користь ВАТ „Донецькобленерго” суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію 50565 грн. 14 коп., суму заборгованості за реактивну електричну енергію у розмірі 2224 грн. 61 коп., суму індексу інфляції у розмірі 2472 грн. 14 коп., 3% річних у розмірі 748 грн. 07 коп., пеню у розмірі 1568 грн. 98 коп. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 25.08.10 р. скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 89236 грн. 69 коп. та прийняти нове рішення в частині задоволення позовної вимоги про стягнення пені з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Відповідач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк, надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду –без змін.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 20/167 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає частковій зміні в частині стягнення з відповідача суми пені та інфляційних, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 31.01.03 р. було укладено договір про постачання електричної енергії № 246.

Пунктом 1 Договору передбачено, що Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід»ємними частинами.

У відповідності до п. 2.2.2 Договору, Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно із умовами Додатку № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію”.

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що Споживач зобов’язався оплачувати генерацію та споживання реактивної електричної енергії електроустановками Споживача згідно із додатком № 10 та (або) № 10а „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” (відповідно до Методики розрахунків плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами).

Згідно з п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 - 2.2.3 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, постачав відповідачу електричну енергію, що підтверджено наявними матеріалами справи. Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати грошових сум за договором на користь позивача у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору, у зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 146842 грн. 63 коп., з яких: 50565 грн. 14 коп. –суми заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 2224 грн. 61 коп. –суми заборгованості за реактивну електричну енергію, 90832 грн. 67 коп. –суми пені, 2472 грн. 14 коп. –суми індексу інфляції, 748 грн. 07 коп. –суми 3% річних.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, суд першої інстанції, враховуючи надані позивачем докази, а саме: договір про постачання електричної енергії № 246 від 31.01.03 р., додадки до договору, акт прийняття-передавання, рахунки, правомірно дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за спожиту у грудні 2009 р. активну електричну енергію у розмірі 50565 грн. 14 коп. та суми заборгованості за жовтень та грудень 2009 р. за реактивну електричну енергію у розмірі 2224 грн. 61 коп., оскільки відповідач не довів належними та допустими доказами по справі згідно норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України відсутність у нього боргу перед позивачем.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача інфляційних, але припустився арифметичної помилки, у зв»язку з чим судова колегія, зробивши перерахунок, вважає, що до стягнення підлягає сума інфляційних у розмірі 1961 грн. 23 коп., як збільшення суми основного боргу за період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України з 14.11.09 р. по 31.05.10 р. та 3% річних у розмірі 748 грн. 07 коп., як плата за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання.

Згідно п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 - 2.2.3 Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 “Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив господарський суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 90832 грн. 67 коп.

У відповідності до ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідач, надавши до суду контррозрахунок пені, також невірно визначив її розмір і період нарахування пені на суму боргу у розмірі 381 грн. 13 коп. у кількості 199 днів, що є порушенням п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у зв»язку з чим судова колегія визначила, що вірним є розрахунок пені за прострочку виконання відповідачем його договірного грошового зобов»язання, згідно з яким до стягнення підлягає сума пені у розмірі 4189 грн. 07 коп. за період з 14.11 .09 р. по 14.05.10 р. Клопотання відповідача про зменшення розміру пені судовою колегією не розглядалося в зв»язку з недоцільністю.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судовою колегією не прийняті до уваги заперечення позивача щодо стягнення заявленої суми пені, оскільки розрахунок пені, наданий позивачем, не відповідає вищезазначеним нормам права в частині строку та розміру нарахованої пені, а право суду на зменшення розміру пені передбачено вимогами чинного законодавства України. Крім того, розрахунки суми позову, надані позивачем, в тому числі, і розрахунок пені, не оформлені належним чином відповідно до вимог ст.ст. 36, 54, 55, 57 Господарського процесуального кодексу України. Так, вони підписані посадовими особами Артемівського сільського РЕС - структурної одиниці позивача, тоді як розрахунок суми позову необхідно підписувати або особою, що підписала позовну заяву, або особою, яка має право такого підпису за довіреністю позивача, тобто, уповноваженим представником, оскільки обґрунтований розрахунок суми позову є його складовою частиною і доказом по справі.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2010 р. у справі № 20/167 частково ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду, але в зв»язку з невірним розрахунком пені та інфляційних, підлягає частковій зміні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2010 р. у справі № 20/167 залишити без задоволення.

Змінити частково рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2010 р. у справі № 20/167.

Виключити з резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2010 р. у справі № 20/167 абзац другий.

Абзац третій та четвертий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2010 р. у справі № 20/167 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” 83068, м. Донецьк, вул. Донецька, 38; код ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11; на розрахунковий рахунок № 26009190725600 в обл. дирекції Укрсоцбанку м.Донецька, МФО 334011, код ЄДРПОУ 00130903) 2224 грн. 61 коп. –суму заборгованості за реактивну електричну енергію, 1961 грн. 23 коп. –суму інфляційних, 748 грн. 07 коп. –суму 3% річних, 4189 грн. 07 коп. –суму пені.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” 83068, м. Донецьк, вул. Донецька, 38; код ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна,11; на поточний рахунок № 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) 596 грн. 88 коп. –суму держмита, 95 грн. 93 грн. –суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2010 р. у справі № 20/167 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий          

Судді:          

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5–ГС Дон. обл.

                     Ложка Н.Л.