Постанова № 11840810, 19.10.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.10.2010 р.                                                             справа №8/201

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів за участю представників сторін: від позивача:Коваленко Л.М. –за дов.№5/10 від 11.01.2010 року, від відповідача:Попов О.М. –за дов. №б/н від 30.04.2009 року,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Стахановтеплозабезпечення»м.Стаханов Луганської області

на рішення господарського судуЛуганської області

від02.09.2010 року (підписано 06.09.2010 року)

у справі№ 8/201 (суддя Середа А.П.)

за позовомДочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м. Київ

до Комунального підприємства «Стахановтеплозабезпечення»м.Стаханов Луганської області

простягнення 6551816 грн. 81 коп. Рішенням господарського суду Луганської області від 02.09.2010 року у справі №8/201 позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»м. Київ (далі - ДК «Газ України») до комунального підприємства «Стахановтеплозабезпечення»м.Стаханов Луганської області (далі –КП «Стахановтеплозабезпечення») про стягнення заборгованості за поставлений природний газ за період з листопада по грудень 2008 року та з січня по березень 2009 року у сумі 4902 700,00 грн., пені за період з 09.01.10 року по 09.07.10 року у розмірі 492 329,13 грн., інфляційних нарахувань за період з грудня 2008 року по березень 2010 року у сумі 902 068,20 грн. та 3% річних у розмірі 254 719,48 грн. –задоволено повністю. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином.

Крім того, в мотивувальній частині вказаного рішення відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення з посиланням на відсутність обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних витрат та пені, а також відмови суду в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні інфляційних нарахувань, зменшити розмір пені, а також задовольнити клопотання про розстрочку виконання рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що оскільки спірним договором передбачено корегування ціни імпортованого газу в залежності від зміни офіційного обмінного курсу гривні до долару США, збитки від інфляції не стягуються.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що розмір штрафних санкцій (пеня) надмірно великий в порівнянні із завданими позивачу збитками, у зв’язку з чим він просить зменшити розмір пені.

Також скаржником зазначено, що, на його думку, ним доведено представленими доказами суттєві обставини, наявність яких ускладнює виконання рішення, а тому його клопотання про розстрочку виконання рішення є правомірним і підлягає задоволенню.

Вищевказані заперечення, викладені в апеляційній скарзі, представник відповідача під час судового засідання підтримав в повному обсязі.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання просив оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставно заявлену.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між ДК «Газ України»(постачальник) та КП «Стахановтеплозабезпечення»(покупець) -29.09.08 року укладено договір № 06/08-1090 ТЕ-20 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі –договір ), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти його та оплатити у обсязі, зазначеному у ст. 2 цього договору.

Постачальник зобов’язався поставити покупцю за період з 01.10.08 по 31.12.08 року природний газ у обсязі 6884,0 тис. куб. м (п.2.1).

Право власності на газ переходить від постачальника до покупця у пунктах приймання-передачі (п.4.2).

Ціна за 1000 куб.м газу встановлена на рівні: з 01.10.08 року –814,75 грн.; з 01.11.08 року –843,27 грн.; з 01.12.08 року –872,78 грн. (п.5.1).

Ціна на газ може змінюватися за умов, визначених пунктом 5.3 договору.

Статтею 6 договору сторони узгодили наступний порядок проведення розрахунків:

—          перша оплата –у розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу –не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та послуги з його транспортування здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1).

—          за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.7.1). У разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору він зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2).Неустойка нараховується за 6 міс., що передують моменту звернення з претензією або позовом (п.7.10).

Сторони домовилися, що строк позовної давності та стягнення неустойки за договором встановлюється тривалістю у 3 роки (п.9.3).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині поставки газу з 01.10.08 року по 31.12.08 року, а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення (п.11.1) (а.с.14-17).

Додатковими угодами №1 від 05.11.08 року, №2 від 24.12.08 року сторони внесли зміни до вищевказаного договору.

На виконання умов договору позивач за видатковими накладними від 30.11.08 року, від 31.12.08 року, від 31.01.09 року, від 28.02.09 року, від 31.03.09 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 10.239.137,12 грн. (а.с.20-24), що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками їх підприємств.

Відповідач свої зобов’язання з оплати поставленого газу виконав частково у сумі 5336 437,12 грн., у зв’язку з чим станом на 09.07.10 року основний борг становить 4902 700,00 грн.

Оскільки відповідачем зобов’язання з оплати поставленого газу не були виконані своєчасно та в повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовними вимогами до КП «Стахановтеплозабезпечення») про стягнення заборгованості за поставлений природний газ за період з листопада по грудень 2008 року та з січня по березень 2009 року у сумі 4902 700,00 грн., пені за період з 09.01.10 року по 09.07.10 року у розмірі 492 329,13 грн., інфляційних нарахувань за період з грудня 2008 року по березень 2010 року у сумі 902 068,20 грн. та 3% річних у розмірі 254 719,48 грн., які рішенням від 02.09.2010 року по справі №8/201 задоволено в повному обсязі.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо комплексності договору № 06/08-1090 ТЕ-20 від 29.08.2008 року, який містить ознаки як договору купівлі-продажу, так і надання послуг.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за поставлений природний газ за період з листопада по грудень 2008 року та з січня по березень 2009 року у сумі 4902 700,00 грн., пені за період з 09.01.10 року по 09.07.10 року у розмірі 492 329,13 грн., інфляційних нарахувань за період з грудня 2008 року по березень 2010 року у сумі 902 068,20 грн. та 3% річних у розмірі 254 719,48 грн., за договором поставки № 06/08-1090 ТЕ-20 від 29.08.2008 року.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання з поставки газу за договором виконав, що підтверджується відповідними актами приймання-передавання, наявними в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач не виконав свої зобов'язання з повної та своєчасної оплати отриманого товару у встановлені договором строки.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем заборгованості за поставлений природний газ за період з листопада по грудень 2008 року та з січня по березень 2009 року у сумі 4902 700,00 грн. Не надано таких доказів як суду першої, так і апеляційної інстанції.

З огляду на те, що існування основної заборгованості у сумі 4902 700,00 грн. за договором підтверджено наявними у справі доказами та не спростовано відповідачем, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволені вимоги про її стягнення в цій частині.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по оплаті вартості поставленого за договором газу за період з 09.01.10 року по 09.07.10 року у розмірі 492 329,13 грн.

Статтею 230 ч.1 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ч. 2 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.7.10 договору, неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Господарський суд Луганської області повністю задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 492 329,13 грн., з чим колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по оплаті вартості поставленого за договором газу повинна бути нарахована з 09.02.2010 року по 09.07.2010 року, тобто за 6 місяців до моменту звернення з позовом.

Однак місцевий господарський суд помилково стягнув пеню поза межами визначеного договором строку, протягом якого припиняється нарахування пені.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції, здійснивши арифметичний перерахунок пені з урахуванням приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, дійшов висновку щодо стягнення останньої за період з 09.02.2010 року по 09.07.2010 року в розмірі 406051,02 грн.

Відповідно до ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена стаття кореспондується з ч.3 ст.551 ЦК України, згідно з якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Крім того, право господарського суду зменшувати розмір неустойки передбачено п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України.

Беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення суми пені, а також надані ним докази в підтвердження заявленого клопотання, з яких вбачається про його скрутне становище, враховуючи ступінь виконання ним своїх зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, незначність прострочення виконання, наслідки порушення зобов'язання, колегія суддів приходить до висновку за необхідність скористатися своїм правом, передбаченим ст. 233 Господарського кодексу України, та зменшити розмір пені на 30% та стягнути з відповідача пеню в розмірі 284235,71 грн.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з грудня 2008 року по березень 2010 року у сумі 902 068,20 грн. та 3% річних у розмірі 254 719,48 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних у вищевказаних розмірах, оскільки вони обґрунтовані та доведені відповідними доказами.

Відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення на один рік. В обґрунтування заявленого клопотання ним були представлені відповідні докази. Суд першої інстанції при розгляді цього клопотання не знайшов підстав для його задоволення, посилаючись на недоведеність обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Колегія суддів, переглядаючи рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2010 року, приходить до висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення з наступних підстав.

Так, відповідно до положень статтей 83 та 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власної ініціативи у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, розстрочка виконання рішення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки визначаються господарським судом. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В силу статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зі змісту заяви про розстрочку виконання судового рішення строком на 12 місяців (а.с.127) вбачається, що КП «Стахановтеплозабезпечення»посилається на знаходження його у тяжкому фінансовому становищі, в підтвердження чого він надав документи фінансової звітності (звіт про фінансові результати за 6 місяців 2010р. та баланс відповідача станом на 01.07.2010 року). Крім того, відповідач має значний розмір дебіторської та кредиторської заборгованості, що унеможливлює своєчасне та повне виконання судового рішення.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів, дослідивши обставини справи, надані відповідачем докази, оцінивши їх, дійшла висновку про можливість надання відповідачу розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2010 року шляхом щомісячної сплати протягом шести місяців з 19.10.2010 року по 19.04.2010 року рівних часток у розмірі 1057287,23 грн.

Що стосується заяви відповідача про незаконне стягнення з нього судом першої інстанції інфляційних витрат в розмірі 902068,20 грн. по причинам, викладеним в апеляційній скарзі, то судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки спростовується нормами чинного законодавства, а тому є безпідставною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції скасовує рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2010 року у справі №8/201 в частині зменшення суми пені 284235,71 грн. та надання розстрочки виконання рішення строком на 6 місяців, оскільки воно винесене з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні істотних обставин справи, а в іншій частині рішення залишає без змін.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Стахановтеплозабезпечення»м.Стаханов Луганської області –частково задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2010 року у справі №8/201- частково скасувати.

Позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»м. Київ про стягнення пені задовольнити частково у розмірі 284235,71 грн.

В решті рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2010 року у справі №8/201 - залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2010 року у справі №8/201 в наступній редакції:

Стягнути з комунального підприємства «Стахановтеплозабезпечення»(94000, Луганська область, м.Стаханов, вул.Кірова, 36, р/р №26000590524601 в АКБ "Укрсіббанк", МФО 304018, код ЄДРПОУ 31726812) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, р/р №26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) основний борг в сумі 4902 700,00 грн., пеню в розмірі 284235,71 грн., інфляційні нарахування в сумі 902 068,20 грн., 3 % річних в сумі 254 719,48 грн., витрати по сплаті державного мита при поданні позовної заяви в розмірі 24 690,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 228,50 грн.

Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, р/р №26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) на користь комунального підприємства «Стахановтеплозабезпечення»(94000, Луганська область, м.Стаханов, вул.Кірова, 36, р/р №26000590524601 в АКБ "Укрсіббанк", МФО 304018, код ЄДРПОУ 31726812) витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги в сумі 1421,18 грн.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2010 року у справі №8/201 на шість місяців з щомісячною виплатою рівних часток з 19 жовтня 2010 року по 19 квітня 2011 року у розмірі 1057287,23 грн.

Господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Головуючий          

Судді:          

Надруковано: 5 прим.:

1. позивачу; 2. відповідачу; 3. у справу; 4 ДАГС; 5.ГСЛО.