Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.10 Справа № 26/303д/10
за позовом – Відкритого акціонерного товариства «Запорізький електроапаратний завод»(вул. Південне шосе, 9, м. Запоріжжя, 69032)
до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Компанія «Геліос-Естейт»(вул. Козача, 7а/26, м. Запоріжжя, 69095)
про стягнення 6963,19грн.
Суддя Юлдашев О.О.
Представники:
Від позивача –Галіченко Б.В., довір. №б/н від 02.08.2010.
Від відповідача - не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 6963,19грн., з них: 6069,56грн. основного боргу, 549,64грн. пені, 226,26грн. інфляційні втрати, 117,73грн. 3% річних заборгованості, за договором оренди нежитлового приміщення №Э-11/64/2006 від 30.10.2006.
10.09.2010р. порушено провадження у справі №26/303д/10, розгляд справи призначено на 28.09.2010р., про що сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.
Ухвалою суду від 28.09.2010 року розгляд справи було відкладене до 14.10.2010 року, у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документальних доказів.
Представник позивача у судовому засіданні 14.10.2010 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, витребувані матеріали суду не надав.
Неявка представника до судового засідання, не звільняє відповідача від виконання законних вимог суду та надання витребуваних судом матеріалів.
Згідно зі ст.28 ГПК України, сторони зобов’язані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За письмовим клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Судовий процес завершено оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Відкритим акціонерним товариством «Запорізький електроапаратний завод» (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова Компанія «Геліос-Естейт» (орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №Э-11/64/2006 від 30.10.2006.
Відповідно до п.1. договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення –кімнату №14 у корпусі №6 на 1-му поверсі у розмірі 16,3кв.м., яка знаходиться за адресою: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 9 з метою використання під офіс.
Згідно із п.2.1 договору, вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі вказаного майна.
Пунктом 2.3. договору визначено, що припинення даного договору, приміщення повертається Орендодавцю за актом приймання-передачі.
Відповідно до п.7.1. Додаткової угоди №2 до договору, строк дії договору –з моменту підписання акта приймання-передачі орендованого приміщення і до 25.10.2007 року. Закінчення строку дії даного договору не звільняє Орендаря від зобов’язань по погашенню заборгованості по орендній платі та збитків по його вині Орендодавцю.
Додатковими угодами строк дії договору було продовжено до 01.10.2008., 30.09.2009.
У відповідності із п.3.1 договору оренди, орендна плата встановлюється у розмірі 12-00грн. за місяць без ПДВ за 1 кв.м. Орендна плата щомісячно корегується з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, який визначається Міністерством статистики України.
Орендна плата вноситься щомісячно у вигляді передоплати протягом 10 днів після виставлення рахунків. (п. 3.2. договору оренди).
Також, згідно Додаткової угоди №1 від 01.11.2006 року до Договору, сторони домовились, що протягом 10 днів з моменту виставлення рахунку та його приймання, Відповідач, щомісяця відшкодовує Позивачу експлуатаційні затрати останнього, а саме:
- Електроенергію –2,00грн. без ПДВ за 1 кв.м.;
- Питною водою та каналізацією –0,50грн. без ПДВ за 1 кв.м.;
- Теплом в опалювальний період в залежності від розрахункової вартості 1 Гкал тепла й площі приміщення, що орендується та фактичних затрат за розрахунковий період;
- Технічним обслуговуванням та прибирання –34,00грн. без ПДВ.
На підставі письмового звернення Відповідача від 28.08.2009. (у якому відповідач просить розірвати договір достроково, а існуючу заборгованість зобов’язується сплатити до 31.12.2009.) та згідно п.7.2., п.7.3. Договору оренди, сторони уклали Додаткову угоду №4 від 01.10.2009. про припинення строку дії договору та його дострокове розірвання за згодою сторін, у зв’язку з чим, орендоване приміщення було передано позивачу за актом приймання-передачі від 01.10.2009.
У зв’язку з тим, що відповідачем заборгованість не була погашена, 26.11.2009. позивачем було вручено особисто відповідачу під розпис вимогу №Э-11/321 від 26.11.2009. про погашення заборгованості у сумі 6069,56грн., в якій, на підставі ч.1 ст.530 ЦК України пропонує сплатити заборгованість до 15.12.2009.
Але, відповідач заборгованість не погасив.
01.06.2010. між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що в порушення вищевикладених вимог відповідач не виконав свої грошові зобов’язання по оплаті оренди нежитлового приміщення. Сума боргу відповідача перед позивачем за оренду нежитлового приміщення –кімнату №14 у корпусі №6 на 1-му поверсі у розмірі 16,3кв.м., яка знаходиться за адресою: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 9, за договором становить 6069,56 грн.
Відповідач свої зобов’язання по договору не виконав, документальних доказів погашення боргу суду не надав. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 6069,56грн. основного боргу обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 549,64грн. за несвоєчасну сплату боргу.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарського діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Оскільки договір розірвано достроково, а саме 01.10.2009. за згодою сторін, а Додатковою угодою №2 від 15.10.2007.про внесення змін до п.7.1. договору зазначено, що припинення строку дії договору не звільняє Відповідача від виконання з0обовязань щодо погашення заборгованості за договором та враховуючи п.2 ст.343 ГК України, Відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Наданий позивачем розрахунок пені перевірений та визнаний судом обґрунтованим.
Таким чином, вимога позивача про стягнення пені у сумі 549,64грн. підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 226,26 грн. втрат від інфляції, 3 % річних –117,73 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 117,73 грн. –3 % річних, а також 226,26 грн. - втрат від інфляції є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками позивача (розрахунок у позовній заяві) також підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Компанія «Геліос-Естейт»(вул. Козача, 7а/26, м. Запоріжжя, 69095; р/р 26009000030190 в ЗФ АБ «Факторіал-Банк», МФО 313946, код ЄДРПОУ 33836280) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький електроапаратний завод»(вул. Південне шосе, 9, м. Запоріжжя, 69032; р/р 26000301155040 в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя», МФО 313355, код ЄДРПОУ 14281020) 6963 (шість тисяч дев’ятсот шістдесят три)грн. 19коп, з них: 6 069 (шість тисяч шістдесят дев’ять) грн. 56 коп. основного боргу, 549 (п’ятсот сорок дев’ять) грн. 64 коп. - пені, 117 (сто сімнадцять) грн. 73 коп. –3% річних, 226 (двісті двадцять шість) грн. 26 коп. - втрат від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на державне мито, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.10.2010 р.
Судове рішення № 11839759, Господарський суд Запорізької області було прийнято 14.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 26/303д/10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: