Рішення № 11839756, 20.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.10 Справа № 20/5/10

Суддя

м.Запоріжжя За позовом: Державної екологічної інспекції в Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А) до відповідача: Миколаївської сільської ради (71135, Запорізька область, Бердянський район, с. Миколаївка, вул. Горького, 13)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області в особі Бердянського управління ГУДКУ у Запорізькій області (71118, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Свободи, б.63/29)

про стягнення 3 765,39 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –Бондаренко В.І. (довіреність № 11/03 від 11.01.2010р.);

Від відповідача –Тимків В.Ф. (селищний голова, рішення №1 від 12.04.2006р.);

Від третьої особи –не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача шкоди, завданої державі внаслідок порушення водного законодавства в розмірі 4486,35 грн.

Ухвалою господарського суду від 13.09.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5/10, судове засідання призначено на 27.09.2010р.

Ухвалою суду від 27.09.2010р. на підставі ст.27 ГПК України за ініціативою суду до участі у справі залучено Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області в особі Бердянського управління ГУДКУ у Запорізькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в порядку ст.77 ГПК України розгляд справи №20/5/10 відкладено на 20.10.2010р.

20.10.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          В судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою зменшив розмір позовних вимог, та просить стягнути з відповідача 3765,39 грн. шкоди.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд прийняв заяву. Таким чином, розглядаються вимоги про стягнення 3765,39 грн. шкоди.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним. За наслідками проведеної державним інспектором з охорони навколишнього середовища Запорізької області перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.9 ст.44, ст.49 Водного кодексу України Миколаївська сільська рада Бердянського району для задоволення господарських та побутових потреб села здійснює забір води з підземного водоносного горизонту без отримання спеціального дозволу на спеціальне водокористування. На підставі наданих відповідачем довідок про обсяги забраної води за період з 04.07.2009р. по 24.08.2009р. та з 25.08.2008р. по 12.03.2010р. державною інспекцією на підставі “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства екологічної безпеки України від 18.05.1995р. №37 та “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства екологічної безпеки України від 20.07.2009р. за №389, здійснено розрахунок шкоди заподіяної державі, внаслідок порушення, яка за вказаний період складає 3765,39 грн. На підставі ст.ст.44,48,49,110,111 Водного кодексу України, ст.ст.47,69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” позивач просить позов задовольнити.

Відповідач факт забирання води без одержання відповідного дозволу підтвердив у вказаний період. По суті позовних вимог пояснив, що рішенням суду в 2006 році в комунальну власність сільської ради були передані об’єкти та споруди колишнього КСП “Україна”, в тому числі і Башня Рожновського, але на день передачі та до теперішнього часу правовстановлюючі документи (технічний паспорт) на цю башню відсутні, у зв’язку з чим вона не може бути прийнята на баланс сільської ради. Тому, відповідно, неможливо оформити дозволи на водокористування. Рахунок Миколаївської сільської ради, на який позивач просить стягнути кошти, знаходиться в ГУДКУ та є рахунком спеціального призначення і видатки регламентуються рішенням Бердянської райдержадміністрації як субвенція на виконання власних повноважень територіальної громади сіл, селищ, міст та інших об’єднань. Кошторис місцевого бюджету на 2010 рік по загальному фонду складено з урахуванням вимог Закону України “Про державний бюджет на 2010 рік”. Заплановані видатки повинні в першу чергу забезпечувати у повному обсязі асигнування на оплату праці працівникам бюджетної установи відповідно до встановлених законодавством умов оплати праці і проведення розрахунків за комунальні послуги та енергоносії. Видатки по КЕКВ 1135 “Інші видатки” незаплановані у зв’язку з відсутністю залишку планових показників.

          Третя особа у судове засідання не з’явилася, пояснення не надала. 13.10.2010р. судом отримано письмове клопотання, відповідно до якого Бердянське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області зазначає, що воно є відокремленим структурним підрозділом, тому не може приймати участь у розгляді справи в якості третьої особи. У зв’язку з цим просить замінити відповідача по справі на Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області.

Клопотання відхилено як безпідставне, оскільки відповідно до ухвали суду від 27.09.2010р. до участі у справі залучено третьою особою Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області в особі Бердянського управління, залучення цієї юридичної особи в якості відповідача необгрунтоване.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

           Під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства було встановлено, що Миколаївська сільська рада здійснює через скважину забір води з підземного водоносного горизонту для задоволення госппобутоових потреб с.Миколаївка. На виконання попереднього припису від 03.07.2009р. радою не отримано дозволу на спеціальне водокористування. Акт складено у присутності голови сільської ради, який підписав його без зауважень та отримав його примірник.

Згідно з довідками Миколаївської сільської ради за період з 04.07.2009р. по 24.08.2009р. було забрано 550 куб.метрів води, за період з 25.07.2007р. по 12.03.2010р. –250 куб.метрів.

24.03.2010р. Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області було направлено на адресу Миколаївської сільської ради претензію №580/03 з вимогою добровільно сплатити шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення водного законодавства, розраховану на підставі Методик розрахунку розмірів відшкодування збитку, заподіяного державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Відповідач факт забору води в період з 04.07.2009р. по 12.03.2010р. без отримання відповідного дозволу не спростував. Із пояснень відповідача слідує, що відбувався забір води для потреб територіальної громади, зокрема, школи, населення.

Із матеріалів справи вбачається, що Державною екологічної інспекцією і в попередні періоди проводились перевірки і встановлювалися факти самовільного водовикористання (копії актів, приписів, протоколів про адміністративне правопорушення, постанов, довідок долучено до матеріалів справи).

Згідно з ч.2 ст.2 Водного кодексу України водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” та іншими актами законодавства.

Частиною 1 статті 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси на території України підлягають державній охороні.

Відповідно до ст.20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Згідно зі ст.68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, підприємства, установи, організації зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування –це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Пунктом 9 статті 44 цього Кодексу встановлено, що водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідальність за порушення водного законодавства регулюється главою 23 Водного кодексу України. Так, згідно з ч.1, підпунктом 6 ч.2 статті 110 порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно з ч.1 ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

У спірний період діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитку, заподіяного державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 18.05.1995р. №37, яка втратила чинність 25.08.2009р., Методика розрахунку розмірів відшкодування збитку, заподіяного державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства від 20.07.2009р. №38, яка набрала чинності з 25.08.2009р.

У зв’язку з тим, що позивачем було допущено помилку в розрахунку розміру шкоди, оскільки неправильно визначено дату втрати та набрання чинності вищезазначеними Методиками, позивач уточнив позовні вимоги. З урахуванням уточнення, державною екологічною інспекцією здійснено розрахунок шкоди заподіяної державі самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування за період з 04.07.2009р. по 24.08.2009р. та з 25.08.2009р. по 12.03.2010р. на підставі вказаних Методик, яка складає 3765 грн. 39 коп.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено в ст.69 цього Закону, в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

          Матеріалами справи доведено факт порушення водного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно –наслідковий зв’язок між ними. Доказів відсутності вини, чи відшкодування зазначеної шкоди відповідач суду не надав.

          Відповідно до ст.47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності зараховуються на розрахункові рахунки місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища за місцем вчинення правопорушення.

Таким чином, заперечення відповідача спростовуються наведеним вище. Позовні вимоги про стягнення з Миколаївської сільської ради Бердянського району Запорізької області на користь місцевого бюджету суми заподіяних навколишньому природному середовищу збитків у розмірі 3 765,39 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Миколаївської сільської ради Бердянського району Запорізької області (71135, Запорізька область, Бердянський район, с. Миколаївка, вул.Горького, 13, код ЄДРПОУ 04351989) на користь місцевого бюджету Миколаївської сільської ради Бердянського району Запорізької області (р/р 33117331700039, банку одержувача ГУДК Запорізької області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34676953, код платежу 24062100) суму 3 765 грн. 39 коп. шкоди. Видати наказ.

Стягнути з Миколаївської сільської ради Бердянського району Запорізької області (71135, Запорізька область, Бердянський район, с.Миколаївка, вул.Горького, 13, код ЄДРПОУ 04351989) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 102 грн. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Миколаївської сільської ради Бердянського району Запорізької області (71135, Запорізька область, Бердянський район, с.Миколаївка, вул.Горького, 13, код ЄДРПОУ 04351989) Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                             Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 25 жовтня 2010р.