Рішення № 11839754, 06.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.10 Справа № 17/219/10

Суддя

за позовною заявою: приватного акціонерного товариства “Альба Україна”, 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Фармако”, 69059, м. Запоріжжя, вул. Комарова, 4

про стягнення 23 226,93 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

29.06.10 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне акціонерне товариство “Альба Україна” (надалі ПАТ “Альба Україна”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Фармако” (далі ТОВ “Фармако”) про стягнення з відповідача 23 226,93 грн. за договором купівлі-продажу від 04.01.10 № 36, з яких: 22575,86 грн. - сума основного боргу, 83,10 грн. - 3% річних та 567,97 грн. - пеня.

Ухвалою від 29.06.10 судом порушено провадження у справі № 17/219/10, судове засідання призначено на 28.07.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 28.07.10 за клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладено на 06.10.10.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 06.10.10, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в судове засідання 06.10.10 не з’явився. Разом з тим, в засіданні суду 28.07.10 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, зазначивши наступне. 04.01.10 між сторонами укладено договір купівлі –продажу № 36 на поставку лікарських засобів та виробів медичного призначення, відповідно до якого позивачем в період з 29.03.10 по 30.04.10 передані у власність відповідача товар. Однак, зобов’язання щодо оплати поставленого товару відповідач у повному обсязі не виконав, внаслідок чого сума основного боргу за поставлений товар становить 22575,86 грн. За прострочення виконання зобов’язання відповідачу нараховано 83,10 грн. 3% річних за період з 16.05.10 по 08.06.10 та пені в сумі 567,97 грн. У зв’язку з чим, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 06.10.10 не з’явився. Проте, в засіданні суду 28.07.10 позовні вимоги визнав повністю з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.05 між приватним акціонерним товариством “Альба Україна” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Фармако” (Покупець) укладено договір купівлі - продажу № 36, за умовами якого (п. 1.1) Продавець зобов'язується передавати (поставляти) лікарські засоби та вироби медичного призначення у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього Договору.

Товар передасться по найменуваннях та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних (п. 1.2.).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору в період з 29.03.10 по 30.04.10 ПАТ “Альба Україна” поставлено, а ТОВ “Фармако” прийнято товар, про що свідчать накладні, копії яких залучено до матеріалів справи.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.2. договору, оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії.

Встановлено, що згідно накладних, відповідач зобов'язаний сплатити грошові кошти за поставлений товар протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на час розгляду справи в суді, заборгованість за поставлений товар на підставі спірного договору складає 22575,86 грн. Факт наявності заборгованості у розмірі 22575,86 грн. підтверджується матеріалами справи й визнано відповідачем.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов’язання.

Зобов’язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення умов, визначених змістом зобов’язання, та факт несплати у визначений зобов’язанням термін товару на суму 22575,86 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

На день розгляду спору відповідач оплату за товар не довів, тому, вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 22575,86 грн. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем п. 5.2., він виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня в сумі 567,97 грн. за період з 16.05.10 по 08.06.10 розрахована позивачем з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. Разом з тим, за розрахунком суду, розмір пені за вказаний період становить 567,12 грн. Отже, вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 567,12 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 83,10 грн. за період з 16.05.10 по 08.06.10.

Факт прострочення матеріалами справи доведений. Розрахунок позивачем здійснено вірно, внаслідок чого вимоги в цій частині задовольняються судом.

Відповідач по даній справі у резолютивній частині відзиву на позовну заяву від 11.06.10 № 844 просить суд відстрочити виконання рішення у справі № 17/219/10 на 2 місяці для добровільного виконання позовних вимог.

Проаналізувавши доводи відповідача суд не вбачає підстав для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Фармако” про відстрочення виконання рішення щодо оплати боргу, оскільки відстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежить від обставин справи. Відповідачем не обґрунтовано причини, що унеможливлюють виконання рішення. Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд відмовляє в задоволенні клопотання про надання відстрочення виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 232,26 грн. державного мита та 235,99 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фармако” (69059, м. Запоріжжя, вул. Комарова, 4, р/р 26008244746400 в АКІБ “УкрСіббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 19280686) на користь приватного акціонерного товариства “Альба Україна” (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, р/р № 26006010025849 в ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 22946976) –22575 (двадцять дві тисячі п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 86 коп. основного боргу, 83 (вісімдесят три) грн. 10 коп. 3% річних, 567 (п’ятсот шістдесят сім) грн. 12 коп. пені, 232 (двісті тридцять дві) грн. 26 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

           Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 22.10.2010