Рішення № 11839752, 20.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.10 Справа № 15/244/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ЮЛГ”, 04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гавікор", 69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, 22, к.6

про стягнення 4 348,24 грн.

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача: Супрун Т.О., дов. № 40 від 01.09.2010р.

від відповідача : не з’явився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ЮЛГ” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гавікор" про стягнення 4 348,24 грн.

Ухвалою господарського суду від 10.09.2010 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 27.09.2010. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 20.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні 20.10.2010р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Заяву прийнято судом до розгляду.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: 01 січня 2009 року ТОВ «ЮЛГ»та ТОВ «Гавікор»укладено договір № Д-43 СЮ про купівлю –продаж товару. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити вартість товару –лікарські засоби, лікарські препарати, медикаменти, вироби медичного призначення. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 2693,59 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 171,18 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 83,68 грн. річних відсотків та 272,06 грн. пені.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 01 січня 2009 року ТОВ «ЮЛГ»та ТОВ «Гавікор»укладено договір № Д-43 СЮ про купівлю –продаж товару.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити вартість товару –лікарські засоби, лікарські препарати, медикаменти, вироби медичного призначення.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору визначається сумарно вартості поставленого постачальником і сплаченого покупцем товару за час дії договору.

Відповідно до п. 4.2 договору постачальник зобов’язався відвантажити товар покупцю протягом трьох робочих днів від момент укладення замовлення.

Відповідно до п. 6.1 договору покупець здійснює оплату отриманого товару протягом 15 календарних днів від дати його поставки.

Відповідно до п. 6.2 договору встановлена безготівкова форма розрахунку, перерахування здійснюється згідно платіжного доручення.

Як свідчать вивчені матеріали позивач зобов’язання за договором виконав належним чином, факт належного виконання позивачем зобов’язань за договором підтверджується видатковими накладними за період з серпня 2009 року по жовтень 2010 року на загальну суму 4554,73 грн., які наявні в матеріалах справи.

На день вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 2693,59 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання грошових зобов’язань, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2693,59 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги про стягнення 171,18 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з вересня 2009р. по жовтень 2010р. та 83,68 грн. річних відсотків, нарахованих за період з 03.09.2009р. по 07.10.2010р., суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 272,06 грн. позивач обґрунтовує з посиланням на п. 7.1 договору відповідно до якого передбачена відповідальність покупця –за порушення строків розрахунків, визначених пунктом 6.1 договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від загальної вартості несплаченого товару, за кожен день прострочення. Суд вважає вимоги про стягнення з відповідача пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гавікор", 69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, 22, к.6, ЄДРПОУ 25213688 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ЮЛГ”, 04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2, ЄДРПОУ 21480062, суму основного боргу в розмірі 2693,59 грн., суму втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 171,18 грн., 3% річних в розмірі 83,68 грн., пені 272,06 грн. та 338 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 25.10.2010р.